Ухвала суду № 23577956, 03.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-13834/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пащенко К.С.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"03" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Бужак Н.П.

Суддів: Твердохліб В.А., Костюк Л.О.

За участю секретаря: Павленко Т.А.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.11.2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В

Позивач Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІЄСА»звернувся до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення від 15.06.2011 року № 0000614240.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 листопада 2011 року позов задоволено, скасовано податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків від 15.06.2011 року № 0000614240.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції відповідач Спеціалізована державна податкова інспекція у місті Києві по роботі з великими платниками податків подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з»явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З 01 по 02 червня 2011 року відповідно до наказу №350 від 30.05.2011 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією у місті Києві по роботі з великими платниками податків проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ДІЄСА»з питань правильності обчислення та своєчасності сплати до державного бюджету податку на прибуток підприємства та податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «Регіон Логістик» за період з 01.02.2011 по 28.02.2011 року.

За результатами перевірки складено акт документальної позапланової невиїзної перевірки від 02.06.2011 року № 349/42-40/36483471 у якому зазначено наступні порушення, виявлені під час перевірки:

-п. 5.1, пп..5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого завищено від»ємне значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток за 1 квартал 2011 року на загальну суму 216 722 грн, в т.ч. за лютий 2011 року в сумі 216 722 грн;

-п.198.3, п.198.5 ст. 198 Податкового Кодексу України в результаті чого завищено залишок від»ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 266 Декларації) за лютий 2011 року на суму 63 520 грн.

15.06.2011 року на підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000614240, яким у зв'язку з порушенням пп..198.3, 198.5 ст. 198 ПК України позивачу зменшено розмір від»ємного значення об»акта оподаткування з податку на додану вартість за 1 квартал 2011 року на загальну суму 63 250 грн. та застосовано штрафні санкції у розмірі 1 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що між ТОВ «Торгова компанія «Ельдорадо»(ТОВ «ДІЄСА») та ТОВ «Регіон Логістик»укладено договір про транспортно-експедиційне обслуговування №01/10/10-РЛ від 01.10.2010 року на виконання якого у 1 кварталі 2011 року ТОВ «Регіон Логістик» надало ТОВ «ДІЄСА»експедиційні послуги на загальну суму 381119 грн., в т.ч. ПДВ у розмірі 63520,15 грн., що підтверджується заявами на перевезення, товарно-транспортними накладними, актами виконаних робіт, банківськими виписками та податковими накладними.

Даючи оцінку акту перевірки, складеного податковим органом, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що укладений між позивачем та його контрагентом договір не має ознак фіктивності та нікчемності у розумінні вимог Цивільного Кодексу України з чим повністю погоджується колегія суддів.

Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, тощо. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Під час розгляду справи, відповідач не навів доказів, які б свідчили про нікчемність укладеного між сторонами договору як і не було встановлено в судовому засіданні, що договір між позивачем та ТОВ «Регіон Логістик», укладений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та суспільства .

Суд першої інстанції вірно не прийняв до уваги посилання відповідача на відсутність у ТОВ «Регіон Логістик»основних засобів та на відсутність його за місцезнаходженням, неподання додатку К1/1 до декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік, так як порушення контрагентом законодавства про порядок здійснення господарської діяльності, правил ведення бухгалтерського та податкового обліку не є доказом про наявність у позивача мети, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Відповідально до ст. 198 п.198.3 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.103.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів ( у т.ч. при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням ( будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у т.ч. необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у т.ч. при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, які не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням ст.201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п.201.11 ст.201 цього Кодексу ( п.198.6 ст. 198 ПК України).

Статтею 187 п.187.1 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата нарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарі/послуг за готівку -дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої -дата інкасації готівки у банківській установі дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів -дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Отже, основною підставою для формування податкового кредиту є наявність у платника податку -покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що на момент складання податкових накладних ТОВ «Регіон Логістик»було зареєстроване як платник податків на додану вартість, а тому мало право на складання податкових накладних.

Отже, сума податку на додану вартість у розмірі 63250 грн. правильно віднесена ТОВ «ДІЄСА»до податкового кредиту на підставі господарських операцій з ТОВ «Регіон Логістик», що підтверджується податковими накладними, які оформлено відповідно до вимог ст. 201 ПК України.

Викладені в апеляційній сказі доводи апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, а отже постанова суду ухвалена на підставі повно і всебічно з'ясованих обставинах в адміністративній справі, підтвердженими доказами, що були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 198, 200 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 198,200, 205, 206, 212, 254 КАС України, судова колегія

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у місті Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суму міста Києва від 16 листопада 2011 року -без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.

Повний текст виготовлено: 06 квітня 2012 року.