Ухвала суду № 23577649, 03.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-13903/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменка В.А.

Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

"03" квітня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Горяйнова А.М., Грибан І.О.

при секретарі Буба О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкових -повідомлень рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкові повідомлення -рішення від 20 червня 2011 року №0000684310 та №0000674310 про застосування штрафу за порушення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання з земельного податку з юридичних осіб за січень 2011 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 листопада 2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення -рішення відповідача є правомірними, оскільки позивачем пропущено граничний строк сплати земельного податку за січень 2011 року.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є юридичною особою та платником земельного податку в розумінні Податкового кодексу України.

Так, позивачем 31 січня 2011 року до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків подано податкову декларацію з плати заземлю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік, в якій визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку за січень 2011 року в розмірі 3 700,60 грн. (зареєстрована за вх.№ 831) та податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2011 рік, в якій визначено суму податкового зобов'язання з земельного податку за січень 2011 року в сумі 8 175,52 грн. (зареєстрована за вх.№ 829).

Як встановлено судом першої інстанції, відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині своєчасності сплати суми самостійно визначеного зобов'язання по земельному податку за січень 2011 року, за результатами якої складено акт від 06 червня 2011 року №363/43-10/05839888. В ході проведеної перевірки було встановлено, що позивачем порушено вимоги п.287.3 ст.287 Податкового кодексу України, а саме, сплачено суму земельного податку з юридичних осіб з порушення граничного строку, встановленого Податковим кодексом України.

На підставі даного акту відповідачем прийняте податкове повідомлення -рішення від 20 червня 2011 року №0000684310, яким на позивача накладено штраф за затримку сплати суми грошового зобов'язання з земельного податку на 2 дні в розмірі 3 700,60 грн. та податкове повідомлення -рішення від 20 червня 2011 року №0000674310, яким на позивача накладено штраф за затримку сплати суми грошового зобов'язання з земельного податку на 2 дні в розмірі 8 175,52 грн.

Дані податкові повідомлення -рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку, подані скарги залишені без задоволення, оскаржувані рішення -без змін.

Відповідно до п. 286.2. ст.286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно до п. 287.3. ст.287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що граничним строком сплати земельного податку за січень 2011 року є 02 березня 2011 року.

Так, згідно з платіжним дорученням від 23 лютого 2011 року №701770 позивачем перераховано до бюджету 8 175,52 грн. в рахунок сплати податку на землю за січень 2011 року; відповідно до платіжного доручення від 23 лютого 2011 року №701772 перераховано до бюджету 3 700,60 грн. в рахунок сплати податку на землю за січень 2011 року.

Слід зазначити, що станом на 24 лютого 2011 року за даними облікової картки з земельного податку за позивачем рахувався борг у розмірі 30 033,24 та 9 824,26 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Пунктом 87.3 ст.87 Податкового кодексу України встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків. Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Як встановлено в ході розгляду справи сплачені позивачем суми 3 700,60 грн. та 8 175,52 грн. були спрямовані відповідачем на погашення податкового боргу з земельного податку, який існував станом на 24 лютого 2011 року.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що податкове зобов'язання з земельного податку на січень 2011 року в сумі 8 175,52 грн. та 3 700,60 грн. були сплачені лише 04 березня 2011 року згідно платіжних доручень від 04 березня 2011 року №921451 та №921199, тобто із затримкою в 2 календарних дні.

У відповідності до положень ч.2 ст.71 КАС України відповідачем доведено правомірність прийнятих ними оскаржуваних податкових повідомлень -рішень.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність відмовити в задоволенні позовних вимог та вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Український інноваційний банк»-залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 листопада 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Грибан І.О.

Ухвалу складено в повному обсязі 06.04.12