Ухвала суду № 23576694, 05.04.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/1014/11 Головуючий у 1-й інстанції: Чала А.С.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"05" квітня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Троян Н.М.;

розглянувши в порядку письмового провадження у залі суду апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22 березня 2011 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м.Черкаси до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2011 року позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків. Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідач відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058 та Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 16.01.2004 року за № 64/8663, зобов'язаний вчасно та в повному обсязі здійснювати сплату страхових внесків. Проте, відповідач належні суми внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування не сплачує, в зв'язку з чим позивач просить стягнути в судовому порядку заборгованість зі слати страхових внесків за III квартал 2010 року у розмірі 821 грн. 46 коп.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 22 березня 2011 року позов задоволено в повному обсязі.

Стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (18028, АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі міста Черкаси (18002, м.Черкаси, вул.Хрещатик, 195, ідентифікаційний код 21367650) заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 821 (вісімсот двадцять одну) грн. 46 коп.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм процесуального права та постановити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, колегія суддів вважає, що розгляд справи має бути проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задоволюючи позов суд першої інстанції виходив з того, що суму боргу до Пенсійного фонду України відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив та доказів про її погашення не надав.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, фізична особа-підприємець ОСОБА_2, згідно свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В03 № 432345, зареєстрований виконавчим комітетом Черкаської міської ради 09.12.2008 року, номер запису 2 026 000 0000 022167, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 та зареєстрований в Пенсійному фонді, а тому є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Управлінням Пенсійного фонду України в Соснівському районі міста Черкаси проведено перевірку відповідача щодо нарахування, обчислення та сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 01.07.2010 року по 30.09.2010 року, за результатами якої було складено акт перевірки від 01.11.2010 року № 1040.

В ході перевірки встановлено, що сума страхових внесків на пенсійне страхування, сплачених за місяць позивачем, нижча мінімального страхового внеску, в зв'язку з чим за період з липня по вересень 2010 року відповідачу було донараховано 821 грн. 46 коп.

На підставі частини 3 статті 106 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-ІУ, відповідачу направлялась вимога про сплату боргу №Ф - 1040 від 01.11.2010 року, яка була отримана особисто, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні.

Частина 3 ст. 106 Закону №1058 передбачає, що протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-ІУ.

Статтею 1 Закону № 1058-ІУ визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно пункту 3 статті 11 Закону № 1058-ІУ, загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктом 5 статті 14 Закону № 1058-ІУ встановлено, що страхувальниками, відповідно до цього Закону, є застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 цього Закону.

Відповідно до статті 15 Закону № 1058-ІУ, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.

Згідно до пункту 6 частини 2 статті 17 Закону № 1058-ІУ страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Абзацом 9 частини 2 статті 19 зазначеного Закону встановлено, що страхові внески до солідарної системи нараховуються для осіб, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - на суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.

Пунктом 6 статті 20 Закону № 1058-ІУ передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для сплати страхових внесків фізичними особами - підприємцями, які сплачують єдиний податок, є квартал. Згідно частини 12 статті 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. Відповідно до підпункту 4 пункту 8 розділу XV Закону № 1058-ІУ фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. ГІри цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Статтею 1 Закону № 1058-ІУ передбачено, що мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).

Мінімальний розмір заробітної плати згідно Законів України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»від 20.10.2009 року № 1646-УІ та «Про Державний бюджет України на 2010 рік»від 27.04.2010 року № 2154-УІ з 1 липня по 1 жовтня 2010 року становив 888 грн., в зв'язку з чим розмір мінімального страхового місячного внеску за цей період становив 294 грн. 82 коп. (888 грн. х 33,2%).

З огляду на вищевказане, сума заборгованості відповідача перед Пенсійним фондом України становить 821 грн. 46 коп. (273 грн. 82 коп. х 3 місяці - 63 грн. (сума зарахованої частини єдиного чи фіксованого податку), що також підтверджується розрахунком суми боргу зі сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування станом на 11.02.2011 року.

Отже, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим -ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 03 березня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 10 квітня 2012 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Троян Н.М.