Ухвала суду № 23575895, 27.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12423/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М

У Х В А Л А

Іменем України

"27" березня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі Наталюк Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.11.2011 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фактор Ойл»до ДПІ у Голосіївському районі міста Києва про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду першої інстанції із позовом, в якому просив про визнання нечинним (скасування) податкового повідомлення-рішення відповідача від 16.08.2011 № 0000972304, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ за основним платежем на суму 461584 грн. та визначено штрафні санкції у розмірі 1 грн., які ухвалені за результатами перевірки взаємовідносин позивача з ТОВ «Укройлпродукт»за січень 2011 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.11.2011 позов задоволено.

Не погоджуючись з зазначеним вище судовим рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідачем проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Фактор Ойл»з питань правових відносин з ТОВ «Укройлпродукт за січень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт перевірки № 1-23-40-36885481 від 13.05.2011.

Перевіркою встановлено порушення позивачем у 2011 році п.п. 7.4.1., 7.4.5. Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість за січень 2011 року на 461584 грн.

На підставі акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.05.2011 №0000632304.

Зазначене рішення скасовано рішенням ДПА у м. Києві в частині визначення штрафних санкцій №81391/10/25-114 від 09.08.2011 у сумі більше однієї гривні, в іншій частині оскаржуване рішення залишено без змін.

З огляду на це, відповідачем прийнято оскаржуване повідомлення-рішення від 16.08.2011 № 0000972304, яке мотивовано вже порушенням позивачем п. 198.1., 198.2., 198.3., 198.6., ст. 201 ПК України, а не Закону України «Про податок на додану вартість», як зазначено в акті перевірки.

Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем не доведено наявності сукупності обставин та підстав, які відповідно до положень ПК України виключають можливість формування позивачем спірних сум податкового кредиту та не доведено законності та обґрунтованості оскаржуваного рішення.

Апелянт у своїй скарзі зазначає, що договори позивача з ТОВ «Укройлпродукт»є нікчемними, первинні документи, що посвідчують угоди, також є нікчемними, а тому спірне податкове повідомлення-рішення прийняте ним правомірно.

Колегія суддів вважає доводи апелянта безпідставними та погоджується з рішенням суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Між ТОВ «Укройлпродукт»(продавець) та ТОВ «Фактор Ойл»(покупець) укладено договір № УП-012-20 від 09.12.2010, згідно якого ТОВ «Укройлпродукт»зобов'язується передати ТОВ «Фактор Ойл»нафтопродукти, умови постачання яких визначаються у додатках до договору.

Відповідно до матеріалів справи, ТОВ «Укройлпродукт»на момент складання податкових накладних, було зареєстровано як платник податку на додану вартість, що не оскаржується відповідачем.

Колегія суддів зазначає, що позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог подано до суду податкові накладні, видаткові накладні, договір поставки, договори перевезення, договори купівлі/продажу нафтопродуктів, акти з отримання послуг оренди АЗС, фіскальні звіти, акти виконаних робіт, акт на підставі яких ТОВ «Фактор Ойл»сформовано податковий кредит по господарських операціях з ТОВ «Укройлпродукт», що підтверджують факт реального виконання умов договору.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України, передбачано тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження таких сум податковими накладними чи митними деклараціями.

Колегія суддів вважає, що позивачем доведено факт реального виконання умов договору, що надає йому право на формування податкового кредиту.

Згідно з ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Колегія суддів зазначає, що договір позивача з ТОВ «Укройлпродукт» не визнані недійсними в судовому порядку, а тому доводи апелянта про нечинність договорів є безпідставними

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Голосіївському районі міста Києва залишити без задоволення , а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18.11.2011 -без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Василенко Я.М

Судді: Кузьменко В. В.

Шурко О.І.

Повний текст виготовлено 02.04.2012