Ухвала суду № 23575462, 06.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-18565/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

"06" березня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Гринчуку В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 25 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелті Сіті»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 25 жовтня 2011 року позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Ріелті Сіті»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 19 червня 2007 року №0004512303/0.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення норм матеріального права та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що в порушення пп.5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачем до складу валових витрат у 2006 році віднесено витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями. Крім того, апелянт вважає, що всупереч пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачем до складу валових витрат віднесені витрати за договорами з ТОВ «Прайм Аст»та ТОВ «Агро-Пак-Інвест», які не підтверджені відповідними документами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 30 березня 2007 року по 17 травня 2007 року ДПІ у Шевченківському районі м.Києва проведено виїзну планову документальну перевірку ТОВ «Ріелті Сіті» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2006 року по 31 грудня 2006 року, за результатами якої складено акт №1401/23-03/31928017 від 07 червня 2007 року, в якому встановлено порушення позивачем абз.4 пп.5.3.9 п.5.3, пп.5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2006 рік в сумі 4429259 грн. та занижено податок на прибуток за 2006 рік в сумі 244423 грн., в тому числі за 3 квартала 2006 року -45148 грн., за 2006 рік -244423 грн. Як вбачається з акту перевірки, висновки відповідача ґрунтуються на тому, що позивачем необгрунтовано включено до валових витрат витрати на оплату робіт за договорами доручення, укладеними з ТОВ «Прайм АСТ»та ТОВ «Агро-Пак-Інвест», а також витрати, пов'язані з виплатою процентів за договором про надання кредитної лінії

На підставі акту перевірки №1401/23-03/31928017 від 07 червня 2007 року ДПІ у Шевченківському районі м.Києва прийнято податкове повідомлення-рішення від 19 червня 2007 року №0004512303/0, яким позивачу за порушення пп.5.3.9 п.5.3, пп.5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 293308 грн., у тому числі за основним платежем -244423 грн. та штрафні (фінансові) санкції -48885 грн.

Згідно п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 вищезазначеного Закону до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених п.п.5.3-5.7 цієї статті.

Як вбачається із змісту пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, 11 липня 2006 року між ТОВ «Ріелті Сіті»(довіритель) та ТОВ «Прайм АСТ»(повірений) укладено договір доручення №11/07/06, відповідно до умов якого повірений зобов'язався за винагороду від імені та за рахунок довірителя сприяти укласти кредитний договір з АБ «Правекс-Банк»на суму 6000000 дол. США (що за курсом НБУ на момент підписання договору становило 30300000 грн.).

Факт виконання вищезазначеного договору доручення оформлено актом виконаних робіт від 22 серпня 2006 року, в якому сторонами визначено загальну вартість наданих повіреним послуг у розмірі 606000грн. Визначену сторонами суму сплачено позивачем на користь ТОВ «Прайм АСТ»у повному обсязі.

09 червня 2006 року між ТОВ «Ріелті Сіті»(довіритель) та ТОВ «Агро-Пак-Інвест»(повірений) укладений договір доручення №09/06/06, згідно умов якого повірений зобов'язався від імені та за рахунок довірителя здійснити комплекс юридичних дій щодо пошуку об'єктів нерухомості та оформлення їх подальшого придбання позивачем.

За результатами виконання повіреним вказаних послуг позивачем укладено ряд попередніх договорів купівлі-продажу об'єктів нерухомості, про що зазначено в актах здачі-приймання виконаних робіт №1 від 27 вересня 2006 року, №2 від 10 жовтня 2006 року, №3 від 18 серпня 2006 року, №4 від 27 вересня 2006 року, загальна вартість виконаних ТОВ «Агро-Пак-Інвест»робіт становить 4724657,71 грн., яка сплачена позивачем у повному обсязі.

Суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку щодо правомірності дій позивача при включенні до складу валових витрат згідно положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»вартості оплачених послуг повірених, оскільки позивачем за умовами договорів доручення отримано результати виконання робіт повіреними, які полягали в укладенні ТОВ «Ріелті Сіті»кредитного договору та договорів купівлі-продажу об'єктів нерухомості, що пов'язані з господарською діяльністю позивача.

Як вбачається з матеріалів справи, 22 серпня 2006 року між АКБ «Правекс-Банк»та ТОВ «Ріелті-Сіті»укладено договір про відкриття кредитної лінії №535-001/06, згідно якого банк надає позивачу кредитну лінію в іноземній валюті на загальну суму 6000000 доларів США. Одержані за вказаним договором про відкриття кредитної лінії кошти використані позивачем на придбання контрольного пакету акцій ВАТ «Завод Укркабель»за договором купівлі-продажу цінних паперів від 27 вересня 2006 року №Т-09-27-03/06.

Згідно з пп.5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.6.3 п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що під терміном «витрати»слід розуміти суму коштів або вартість майна, сплачену (нараховану) платником податку продавцю цінних паперів та деривативів як компенсація їх вартості. До складу витрат включається також сума будь-якої заборгованості покупця, яка виникає у зв'язку з таким придбанням.

З системного аналізу вищенаведених положень слідує, що відсотки за користування кредитними коштами, витраченими на придбання цінних паперів, не є витратами у розумінні пп.7.6.3 п.7.6 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а тому суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо правомірного віднесення позивачем до валових витрат суми відсотків, сплаченої за користування кредитними коштами, витраченими за купівлю цінних паперів.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що позивачем витрати на оплату виконаних робіт за договорами доручення та відсотків за кредитним договором включено до складу валових витрат у відповідності до положень Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», натомість, відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 19 червня 2007 року №0004512303/0 про визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 293308 грн.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 25 жовтня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 12 березня 2012 року.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Грищенко Т.М.

Лічевецький І.О.