Ухвала суду № 23575394, 20.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7426/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Федорчук А.Б.

Суддя-доповідач: Романчук О.М

У Х В А Л А

Іменем України

"20" березня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Романчук О.М.,

Суддів: Глущенко Я.Б.,

Пилипенко О.Є.,

за участю секретаря Воронець Н.В.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 липня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хіммашпроект»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0007702300/0 від 14.10.2010 року, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хіммашпроект»звернулися до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0007702300/0 від 14.10.2010 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 липня 2011 року позов задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 14.10.2010 року № 0007702300/0 в сумі 163125,70 гривень податку на прибуток та 81562,85 гривень штрафних санкцій. В частині стягнення суми в розмірі 9662,30 гривень податку на прибуток та 4831,15 гривень штрафних санкцій провадження закрито.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник відповідача по справі подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

У відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У зв`язку з неявкою у судове засідання учасників процесу, фіксація судового засідання не здійснювалась.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Судом першої інстанції встановлено, що співробітниками Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва було проведено планову виїзну перевірку TOB «Хіммашпроект»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2007 р. по 20 червня 2010 р., валового та іншого законодавства за період з 01 липня 2007 р. по 30 червня 2010 р., про що складено Акт від 30.09.2010 року № 2622/23-09/31409414.

Так, зазначеним актом перевірки зафіксовано порушення позивачем п 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.2 п. 5.2, абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3, пп. 5.4.10 п. 5.4, пп. 5.6.1 п. 5.6, пп. 5.7.1 п. 5.7 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 172 788,00 грн.

Відповідно податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.10.2010 р. № 0007702300/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у сумі 259 182,00 грн., з яких за основним платежем - 172 788,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 86394,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку, проте, скарги позивача залишенні без розгляду, а податкове повідомлення-рішення без змін.

Позивач вважає податкове повідомлення-рішення від 14.10.2010 р. № 0007702300/0 неправомірним, оскільки підприємством з дотриманням вимог податкового законодавства було визначено податкові зобов'язання.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки відповідача про порушення позивачем п. 5.1 ст. 5, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»грунтуються на тому, що до складу валових витрат позивачем неправомірно було включено вартість придбаної у ВАТ «Херсонобленерго» у 2008 році електроенергії, оскільки понесені в зв'язку з цим витрати позивачем було віднесено до складу валових витрат по факту перерахування грошових коштів постачальнику та по факту складання актів прийому-передачі.

Натомість, позивачем зазначено, що порушень вимог податкового законодавства допущено не було, оскільки товариство збільшувало валові витрати по даті «першої події»: списання коштів з банківського рахунку платника податку на оплату електроенергії ВАТ «Херсонобленерго»Голопристанський РЕЗ і EM.

Відповідно до п. 1.32 статті 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону визначено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Отже, Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»прямо передбачено право платника податків віднести витрати до складу валових витрат за фактом сплати коштів за товари (роботи, послуги), які придбаваються для їх подальшого використання у власній господарській діяльності і, як наслідок, відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»у такого платника податку виникає право на формування податкового кредиту.

Колегія суддів звертає увагу, що одним із способів перевірки правильності облікових записів у рахунках є оборотно-сальдова відомість.

У теорії та практиці бухгалтерського обліку під оборотно-сальдовою відомістю розуміють спосіб узагальнення оборотів і залишків рахунків за звітний період, а також засіб взаємозв'язку між балансом і рахунками.

Так, судом першої інстанції встановлено, що згідно оборотно-сальдової відомісті по субрахунку 631 з контрагентом ВАТ «Херсонобленерго»Голопристанський РЕЗ і ЕМ за 2008 рік позивачем за постачання електроенергії у 2008 році фактично сплачено ВАТ «Херсонобленерго» 317 701,96 грн. (в т.ч. ПДВ - 52 950 грн. 33 коп.); згідно оборотно-сальдової відомісті по рахунку: «ВР»з контрагентом «Херсонобленерго»Голопристанський РЕЗ і ЕМ за 2008 рік у валові витрати позивачем включена сума в розмірі 264 751 грн. 61 коп. Вказане підтверджується копіями банківських виписок.

Таким чином, доводи позивача щодо збільшення валових витрат по даті «першої події», а саме оплати товару (послуг) знайшли своє підтвердження в матеріалах справи.

Також, податковим органом зроблено висновок, що позивачем завищено валові витрати по оплаті праці на суму в розмірі 408 239,00 грн. та суми страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування в розмірі 149 917,00 грн.

Разом із тим, пп. 5.6.1 п. 5.6 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат.

Згідно з пп. 5.7.1. цього Закону, до складу валових витрат платника податку відносяться суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховані на виплати, зазначені в підпункті 5.6.1 цієї статті, у розмірах і порядку, встановлених законом.

Як зазначено позивачем, для обслуговування нерухомих об'єктів, які знаходяться в Херсонській області, була необхідність у створенні Херсонської філії Товариства. Платник податку, який має відокремлені підрозділи, може прийняти рішення щодо сплати консолідованого податку та сплачувати податок до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій, а також до бюджету територіальної громади за своїм місцезнаходженням, визначений згідно з нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та зменшений на суму податку, сплаченого до бюджетів територіальних громад за місцезнаходженням філій.

Так, судом першої інстанції встановлено, що на момент перевірки у позивача були наявні відомості нарахування заробітної плати та відрахувань до соціальних фондів, здійснених по Херсонській філії товариства за друге півріччя 2007 року та 2008 рік. Разом із тим, під час проведення перевірки дані зазначених відомостей враховано не було, оскільки працівниками податкової інспекції відомості нарахування заробітної плати, які зберігались по місцю знаходження Херсонської філії TOB «Хіммашпроект», не витребовувалися.

При цьому, позивачем до суду було надано копії зведеної відомості нарахованої заробітної плати та відрахування до соціальних фондів по TOB «Хіммашпроект»за друге півріччя 2007 р.: всього сума витрат по заробітній платі - 21 667,06 грн., відрахувань до соціальних фондів - 7 973,47 грн.; зведеної відомості нарахованої заробітної плати та відрахувань до соціальних фондів по Херсонській філії за друге півріччя 2007 р.: всього сума витрат по заробітній платі - 160 116,27 грн., відрахувань до соціальних фондів - 58 922,70 грн.

Таким чином, всього за 2 півріччя 2007 року зведена відомість нарахованої заробітної плати та відрахувань до соціальних фондів становить: сума витрат по заробітній платі - 181 783,33 грн., відрахувань до соціальних фондів - 66 896,17 грн.

Крім того, позивачем надано копії зведеної відомості нарахованої заробітної плати та відрахування до соціальних фондів по TOB «Хіммашпроект»за 2008 рік: всього сума витрат по заробітній платі - 73 716,31 грн., відрахувань до соціальних фондів - 27 289,02 грн.; зведеної відомості нарахованої заробітної плати по Херсонській філії та відрахувань до соціальних фондів за 2008 рік: всього сума витрат по заробітній платі - 276 779,61 грн., відрахувань до соціальних фондів - 100349,17 грн.

Таким чином, за 2008 рік зведена відомість нарахованої заробітної плати та відрахувань до соціальних фондів становить: сума витрат по заробітній платі - 350 495,92 грн., відрахувань до соціальних фондів - 127 638,10 грн.

За таких обставин, загальна сума валових витрат позивача на оплату праці по Херсонській філії Товариства становить - 436 895,88 грн., в тому числі витрати за 2 півріччя 2007 р. у сумі 160 116,27 грн. та 2008 р. у сумі 276 779,61 грн.; сума страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування по Херсонській філії Товариства на загальну суму 159 271, 87 грн., в тому числі за 2 півріччя 2007 р. у сумі 58 922,70 грн. та 2008 р. у сумі 100 349, 17 грн.

Відповідно до абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку

Разом із тим, віднесення валових витрат позивача, пов'язаних з оплатою праці та відрахуваннями до соціальних фондів підтверджено відповідними документами, які в свою чергу відповідність ознакам первинних документів, що визначені статтями 1 та 9 Закону України від 16.07.1999 р № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, містять відомості про здійснені операції.

Крім того, як зазначено в акті перевірки, Херсонська філія TOB «Хіммашпроект»не є платником податку на прибуток, про що свідчить довідка ДПІ у Голопристанському районі Херсонської області № 326/10 від 02.03.2011 р., тобто податок на прибуток розраховується та сплачується TOB «Хіммашпроект»консолідовано.

За таких обставин, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що TOB «Хіммашпроект»мало всі законодавчі підстави відображати валові витрати філії по оплаті праці та відрахування до соціальних фондів в складі декларації з податку на прибуток підприємств.

Як встановлено судом першої інстанції, позивачем за період з 2007 року по 1 кв. 2010 року подавалися декларації з податку на прибуток без відмітки про консолідовану сплату податку на прибуток. Відмітка стояла в графі «звітна»податкової декларації, замість графи «звітна консолідована», що є суто механічною помилкою. При цьому, TOB «Хіммашпроект»в деклараціях з податку на прибуток правильно відображено валові доходи та валові витрати і прибуток, що підлягає оподаткуванню.

Таким чином, висновки податкового органу про завищення позивачем валових витрат по оплаті праці на суму 408 239,00 грн. та сумі страхового збору (внесків) до фондів державного загальнообов'язкового страхування в розмірі 149 917,00 грн. не знайшли свого належного підтвердження під час розгляду апеляційної скарги.

Враховуючи факт визнання позивачем суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 9662,30 гривень та штрафних (фінансових) санкцій на суму 4831,15 гривень, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог та, відповідно, скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 14.10.2010 року № 0007702300/0 в сумі 163125,70 гривень податку на прибуток та 81562,85 гривень штрафних санкцій.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При цьому, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Отже, судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 05 липня 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Глущенко Я.Б.

Пилипенко О.Є.