Ухвала суду № 23573753, 27.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/7092/11 Головуючий у 1-й інстанції: Гаращенко В.В.

Суддя-доповідач: Шостак О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"27" березня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Шостака О.О.,

суддів: Горяйнова А.М., Грибан І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксування технічними засобами, в порядку ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Сміла на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29.09.2011 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Сміла до відкритого акціонерного товариства «Смілянське автотранспортне підприємство 17128»про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до відкритого акціонерного товариства «Смілянське автотранспортне підприємство 17128»про стягнення заборгованості по витратах на виплату та доставку пільгових пенсій.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 29.09.2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, відкрите акціонерне товариство «Смілянське автотранспортне підприємство 17128»зареєстроване як юридична особа з 14.11.1995 року виконавчим комітетом Смілянської міської ради народних депутатів, ідентифікаційний номер 03115436, що підтверджується витягом з ЄДР станом на 14.09.2011 року.

На обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Сміла перебувають 5 осіб, (громадяни ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6.), які отримують пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пп. «б»- «з»ст. 13 Закону № 1788-ХІІ, як колишні працівники відповідача.

Факт трудових відносин зазначених осіб на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій посад і показників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України підтверджується довідками про уточнюючий характер робіт, виданих відповідачем на кожну особу.

Позивач поніс витрати на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам відповідача за червень 2011 року - у сумі 6214 грн. 68 коп., за липень 2011 року - у сумі 8678 грн. 48 коп. та за серпень 2011 року - у сумі 6739 грн. 24 коп., загальна сума становить - 21632 грн. 40 коп. Понесені витрати підтверджуються розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за червень, липень та серпень 2011 року направлених та отриманих відповідачем.

Вважаючи, що відповідачем вказані суми сплаченні не були, позивач звернувся з позовом до суду.

Черкаський окружний адміністративний суд прийшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні позову.

Апеляційна інстанція погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Як вбачається з матеріалів справи відповідач на виконання вимог УПФУ в м. Сміла платіжними дорученнями №605 від 20.06.2011 року на суму 6214 грн. 68 коп., №733 від 20.07.2011 року на суму 8678 грн. 48 коп., №833 від 16.08.2011 року на суму 6739 грн. 24 коп. сплатив позивачеві 21632 грн. 40 коп., із призначенням платежу сплата пільгової пенсії за червень 2011 року, липень 2011 року та серпень 2011 року відповідно.

Позивачем вказані вище суми були спрямованні на погашення заборгованості за минулі періоди, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 № 22, передбачено, що кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу»платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до законодавства України належить виключно платнику.

Отже, вказане вище свідчить про погашення відповідачем сум, які є предметом спору по даній справі та вказує на неправомірність дій позивача, щодо зміни призначення платежу.

Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно відмовив в задоволенні позову.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав, апеляційну скаргу -необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції -без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196,198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги управлінню Пенсійного фонду України в м. Сміла -відмовити.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 29.09.2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ч. 2 ст. 212 КАС України та може бути оскаржена в двадцятиденний термін шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Шостак О.О.

Судді: Горяйнов А.М.

Грибан І.О.