Ухвала суду № 23570056, 27.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-4129/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Лисенко В.І.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"27" березня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бужак Н. П.

суддів: Костюк Л.О., Твердохліб В.А.

при секретарі: Павленко Т.А.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2011 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Партнер Констракшин»до Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В

Позивач ТОВ «Партнер Констракшин»звернувся до суду з позовом про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.08.2011 року № 0000422301, відповідно до якого позивачу визначено суму податку на прибуток підприємства у розмірі 430 983 грн., з яких: 430 983 грн. -основним платежем, 1 грн. -за штрафними санкціями; та податкового повідомлення-рішення від 31.08.2011 року № 0000412301, згідно з я ким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 344 787 грн., з яких 344 786 грн. за основним платежем, 1 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

В судді апеляційної інстанції за клопотанням апелянта було проведено заміну відповідача ДПІ у Миронівському районі Київської області на Миронівську міжрайонну державну податкову інспекцію Київської області Державної податкової служби.

Відповідно до постанови Київського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2011 року позовні вимоги задоволено у повному обсязі, визнано протиправним та скасовано податкові повідомлення-рішення від 31.08.2011 року №0000422301, 0000422301, № 0000412301.

Не погодившись із рішенням Київського окружного адміністративного суду, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з»явились в судове засідання, провіривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

ТОВ «Партнер Констракшин»зареєстроване як юридична особа з 2009 року. У 2009 році було перереєстровано Миронівською РДА, перебуває на обліку як платник податків у ДПІ у Миронівському районі Київської області ( на даний час Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби), має статус платника податку на додану вартість.

Основними видами діяльності товариства є будівництво будівель, виробництво меблів для офісів та підприємств торгівлі, виробництво інших меблів інші роботи з завершення будівництва, оптова торгівля будівельними матеріалами, діяльність у сфері інжинірингу.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач укладав договори підряду з ТОВ «Акцентбуд», зокрема: від 15.12.2010 року № 25 на виконання ремонтних та будівельних робіт в приміщенні під офіс за адресою: вул. Жилянська 75-а; від 04.01.2011 року № 35 -на виконання ремонтно-будівельних робіт; від 15.12.2010 року № 26 на виконання ремонтно-будівельних робіт офісно-торгового приміщення по вулиці В.Вал 4В; від 14.12.2010 року № 27 на виконання ремонтно-будівельних робіт по вулиці Басейна 7-В; від 21.12.010 року № 30 на виконання ремонтно-будівельних робіт у приміщенні № 4012, № 214 будівлі ТП за адресою м. Бориспіль-7, Міжнародний аеропорт «Бориспіль»; від 29.12.2010 року № 32 на виконання ремонтно-будівельних робіт в офісному приміщенні по вул. Іллінська БЦ «Іллінський»; від 27.12.2010 року № 31 на виконання комплексних робіт у ресторані по вулиці Солом'янська 11, поверх 1.

Факт виконання робіт за вищезазначеними договорами підтверджено актами здачі-прийняття робіт, податковими накладними.

Позивач здійснив оплату виконаних робіт на суму 2 068 714,20 грн.

За здійсненими господарськими операціями позивачем віднесено до валових витрат на оплату ремонтно-будівельних робіт у розмірі 2 068 714,20 грн. та сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних у розмірі 344 785,70 грн.

З 01.02.2001 року по 28.02.2011 року ДПІ у Миронівському районі Київської області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року.

За результатами проведеної перевірки податковим органом складено акт № 3123/23-011/36484009 у якому зазначено порушення позивачем вимог законодавства, зокрема:

-пункту 3.1 ст. 3, пункту 10.1 ст.10, пункту 4.1 ст. 4, підпункту 5.2.1 пункту 5.2 ст. 5, абзацу 4 пп. 5.3.9 пункту 5.3 ст. 5. пункту 5.9 ст. 5, підпункту 5.6.12 пункту 5.6 ст. 5, підпункту 5.7.1, пункту 5.7 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283/97-ВР; частини 1 ст. 202, ст. 203, 215,216, 228 ЦК України у разі чого встановлено вчинення нікчемних правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними при придбанні товарів (робіт, послуг), відсутність об'єкту оподаткування, які підпадають під визначення ст. 4 Закону України №283/97-ВР, що вплинуло на заниження суми податку на прибуток у сумі 430 982 грн, у т.ч. за 1 квартал 2011 року у сумі 430 982 грн.;

-статей 185,186,187,188,189,192,198,200 ПК України, частини 1 ст. 202, статті 203, 215 України у результаті чого встановлено вчинення нікчемних право чинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по право чинах при придбанні товарі (робі, послуг), відсутність об»єкту оподаткування, встановлено неправомірність формування податкового кредиту на суму 344 786 грн.

У акті перевірки податковим органом зазначено, що договори підряду, укладені між позивачем та ТОВ «Акцентбуд»є нікчемними і такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави і суспільства, вчинені удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб, оскільки зазначені договори укладені за відсутності наміру дійсного отримання результатів робіт, фактично ніякі роботи контрагентом не виконувались, а договори укладено лише задля незаконного зменшення об»єктів оподаткування податком на прибуток та податок на додану вартість.

За результатами перевірки ДПІ у Миронівському районі прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.08.2011 року № 0000422301, відповідно до якого позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства у розмірі 430 983 грн. з яких: 430 983 грн. -за основним платежем, 1 грн. -за штрафними санкціями та податкове повідомлення-рішення від 31.08.2011 року № 0000412301 відповідно до якого позивачу визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ у розмірі 344 787 грн. з яких: 344 786 грн. -за основним платежем, 1 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Колегія суддів повністю погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності податкових повідомлень-рішень , винесених ДПІ у Миронівському районі.

Відповідно до ст. 200 пункту 200.1 Податкового Кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному в відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості отворі (робіт, послуг) але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 ПК України протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фордів основних засобів у т.ч. інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у т.ч. при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку ( п.198.3 ст. 198 ПК України).

При цьому, згідно з п.200.2 ст. 200 ПК України при позитивному значенні сум, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Відповідно до п.200.3 ст. 200 ПК України, при від»ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди, а в разі відсутності податкового боргу -зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями(іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку ОДПС суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до Закону.

Згідно з п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці у т.ч. витрати з придбання електричної енергії з урахуванням обмежень, встановлених п.5.3 0 5.7 ст. 5 Закону № 334/94-ВР.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку пп..5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР)

Отже, право на включення до складу валових витрат та нарахування податкового кредиту виникає у платника податків у зв'язку із здійсненням господарських операцій, що підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами фінансової звітності.

Так, в матеріалах справи, знаходяться всі первинні фінансово-господарські документи, на підставі яких позивач відніс до валових витрат на оплату ремонтних та будівельних робіт, які виконані ТОВ «Акцентбуд», в т.ч. акти здачі-прийому виконаних робіт, податкові накладні, та сформував податковий кредит за результатами цих господарських операцій, зокрема податкові накладні.

Рух активів у процесі здійснення господарської діяльності підтверджується податковими накладними, всі роботи виконані та проведені у повному обсязі розрахунки про що свідчить відсутність кредиторської та дебіторської заборгованості між позивачем та ТОВ «Акцентбуд».

Крім того, на час укладення договорів та на час здійснення господарських операцій ТОВ «Акцентбуд»було зареєстровано як платник ПДВ та відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб, зареєстровано у даному реєстрі.

Доказів, які б свідчили, що зазначене товариство не сплатило податкових зобов'язань за господарськими операціями, відповідачем надано і такі судом першої інстанції під час розгляду справи встановлені не були.

Згідно поданої ТОВ «Акцентбуд»декларації на прибуток за 2010 рік, останнім отримано прибуток 119 213,7 грн. З акту перевірки вбачається, що контрагентом подано податкову звітність і у 2011 році, зокрема подано декларацію з податку на додану вартість за лютий 2011 року.

Щодо висновків податкового органу про нікчемність укладених між позивачем та його контрагентом договорів, що колегія суддів повністю погоджується із викладеними у постанові суду доводами про їх безпідставність, посилаючись на вимоги ст. 215, 228,234 ЦК України.

Посилання відповідача на те, що у ТОВ «Акцентбуд»відсутні основні фонди та кількість працюючих -9 осіб як на підставу нікчемності правочинів, укладених позивачем із зазначеним вище товариством, суд вірно не прийняв до уваги, так як дана обставина не може слугувати підставою для визнання правочинів такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку про законність ухваленої Київським окружним адміністративним судом постанови, оскільки вона прийнята на підставі повно і всебічно з'ясованих обставинах в адміністративній справі, підтвердженими доказами, що були досліджені в судовому засіданні.

Доводи апеляційної скарги, викладені відповідачем, доводів суду першої інстанції не спростовують, а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 198, 200 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін.

Керуючись ст. 195,198,200,205,212,254 КАС України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А

Апеляційну скаргу Миронівської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.

Повний текст виготовлено: 30 березня 2012 року.