Ухвала суду № 23570020, 20.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-8239/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В.

Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"20" березня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: суддів: при секретарі: за участю:Федорової Г.Г., Данилової М.В., Ключковича В.Ю., Петриченко Ю.П., представника апелянта -Мурги Р.Я., представника позивача -Яськів І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2011 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИШЕГРАД»до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

У червні 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ВИШЕГРАД»(далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області (далі - відповідач), в якому просило скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Вишгородському районі Київської області від 03.03.2011 року № 0001311503, яким ТОВ «ВИШЕГРАД»збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб в сумі 1 020,0 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2011 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ВИШЕГРАД»задоволено частково.

Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Вишгородському районі Київської області. від 03.03.2011 року № 0001311503 в частині 1 019,00 грн.

Відповідач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції,

03 березня 2011 року службовими особами ДПІ у Вишгородському районі Київської області було проведено невиїзну документальну перевірку платника орендної плати ТОВ «ВИШЕГРАД»з питань неподання або несвоєчасного подання податкової звітності по орендній платі на 2010 рік за нововідведені земельні ділянки.

В ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п. 286.4 ст. 286 Податкового кодексу України, а саме, податкова декларація з плати за землю за 2010 рік, при граничному строку подання 20.01.2011 року, була подана ТОВ «Вишеград»до ДПІ 31.01.2011 року, тобто з порушенням граничного строку подання на 11 календарних днів.

За результатами вказаної перевірки ДПІ у Вишгородському районі Київської області було складено акт про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової декларації від 03.03.2011 року № 435/15-3/3515015 (а.с. 16-17), на підставі якого ДПІ у Вишгородському районі Київської області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.03.2011 року № 0001301503, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями на 170,00 грн. (а.с. 14).

Того ж дня, 03.03.2011 року, службовими особами ДПІ у Вишгородському районі Київської області було проведено невиїзну документальну перевірку платника орендної плати ТОВ «ВИШЕГРАД»з питань неподання або несвоєчасного подання податкової звітності по орендній платі на 2011 рік за нововідведені земельні ділянки.

В ході проведення перевірки було встановлено порушення позивачем вимог п. 286.4 ст. 286 Податкового кодексу України, а саме, податкова декларація з плати за землю за 2011 рік, при граничному строку подання 01.02.2011 року, була подана ТОВ «Вишеград»до ДПІ 16.02.2011 року, тобто з порушенням граничного строку подання на 16 календарних днів.

За результатами вказаної перевірки ДПІ у Вишгородському районі Київської області було складено акт про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової декларації від 03.03.2011 року № 436/15-3/3515015 (а.с. 12-13), на підставі якого ДПІ у Вишгородському районі Київської області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.03.2011 року № 0001311503, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями на 1 020,00 грн. (а.с. 10).

Не погоджуючись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач розпочав процедуру його адміністративного оскарження.

За результатами розгляду скарги позивача ДПА в Київській області було прийнято рішення від 19.05.2011 року № 1171/10/25-017/95-621, яким податкове повідомлення-рішення ДПІ у Вишгородському районі Київської області від 03.03.2011 року № 0001311503 -залишено без змін, а скарга позивача -без задоволення (а.с. 22-24).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ, використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.

Згідно ст. 9 Податкового кодексу України, плата за землю належить до загальнодержавних податків та зборів.

Плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).

Відповідно до ст. 269 Податкового кодексу України, платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, якими, відповідно до пп. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, є юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Статтею 288 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Платником орендної плати є орендар земельної ділянки, об'єктом оподаткування - земельна ділянка, надана в оренду.

Відповідно до ст. 285 Податкового кодексу України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.

Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Згідно п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

За нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі платник плати за землю подає податкову декларацію протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним (п. 286.4 ст. 286 Податкового кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що 20.12.2010 року між ТОВ «Вишеград»та Вишгородською міською радою було укладено договір оренди земельної ділянки площею 0,9806 га., який зареєстровано у Вишгородському районному відділі Київської обласної філії ДП «Центр ДЗК»30.12.2010 року за № 041094200110.

Тобто, за новоукладеним договором оренди землі ТОВ «Вишеград»повинно подавати податкову декларацію з плати за землю протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

З акту про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності від 03.03.2011 року № 435/15-3/35150015 вбачається, що податкова декларація з плати за землю за 2010 рік, при граничному строку подання 20.01.2011 року, була подана ТОВ «Вишеград»до ДПІ 31.01.2011 року, тобто з порушенням граничного строку подання на 11 календарних днів.

Згідно акту про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової звітності від 03.03.2011 року № 436/15-3/35150015, податкова декларація з плати за землю за 2011 рік, при граничному строку подання 01.02.2011 року, була подана ТОВ «Вишеград»до ДПІ 16.02.2011 року, тобто з порушенням граничного строку подання на 16 календарних днів.

Відповідно до п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України, неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

На підставі акту про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової декларації від 03.03.2011 року № 435/15-3/3515015 ДПІ у Вишгородському районі Київської області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.03.2011 року № 0001301503, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями на 170,00 грн.

На підставі акту про результати невиїзної документальної перевірки своєчасності подання податкової декларації від 03.03.2011 року № 436/15-3/3515015, ДПІ у Вишгородському районі Київської області було прийнято податкове повідомлення-рішення від 03.03.2011 року № 0001311503, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з орендної плати з юридичних осіб за штрафними (фінансовими) санкціями на 1 020,00 грн. за повторне несвоєчасне подання податкової декларації

При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що передбачена п. 120. 1 ст. 120 Податкового кодексу України повторність може бути застосована лише до відносин, що мали місце на час дії цієї норми. Тому повторним для цілей застосування п. 120. 1 ст. 120 Податкового кодексу України є ті визначення податкових зобов'язань, які мали місце з 01.01.2011 року. Визначення податкових зобов'язань, здійснені до набрання чинності Податковим кодексом України до уваги братися не повинні.

Також не повинні братися до уваги повторні визначення податкових зобов'язань, що були здійснені хоча і після 01.01.2011 року, але за протиправні діяння, які мали місце до 01.01.2011 року, тобто до набрання чинності Податковим кодексом України, оскільки підвищеної відповідальності за повторне вчинення того самого податкового правопорушення не існувало до набрання чинності Податковим кодексом України. Тому застосування повторності щодо діянь, вчинених до запровадження відповідних законодавчих норм, незалежно від дати визначення відповідних податкових зобов'язань є зворотною дією, а отже, суперечить ст. 58 Конституції України.

Таким чином, підвищена відповідальність за повторне порушення норм податкового законодавства може мати місце лише в разі повторного визначення контролюючими органами податкових зобов'язань, якщо і перше, і наступні нарахування відбулися після 01.01.2011 року та за умови, якщо всі діяння, які були підставою для нарахувань, вчинені платником податків після 01.01.2011 року.

Отже, виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку щодо відсутності повторності вчинення позивачем порушення норм податкового законодавства.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем було неправомірно застосовано до позивача штрафні санкції у розмірі 1 020,00 грн., а тому податкове повідомлення-рішення ДПІ у Вишгородському районі Київської області від 03.03.2011 року № 0001311503 підлягає скасуванню в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1 019,00 грн.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2011 року не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2011 року -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 вересня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Федорова Г. Г.

Судді: Данилова М. В.

Ключкович В.Ю.

Повний текст ухвали складено та підписано -26.03.12р.