Ухвала суду № 23567974, 28.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-14821/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

У Х В А Л А

Іменем України

"28" лютого 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого -судді Мацедонської В.Е.,

суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,

при секретарі Гринчуку В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Київенерго»на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 12 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Київенерго»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 12 вересня 2011 року у задоволенні позову публічного акціонерного товариства «Київенерго»до Спеціалізованої державної податкової інспекції у м.Києві по роботі з великими платниками податків про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення норм матеріального права та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що законодавством України на платників податків не покладено обов'язку з перевірки дотримання контрагентом вимог податкового законодавства. У разі невиконання контрагентом платника податків з тих чи інших причин зобов'язань по сплаті податків до бюджету негативні наслідки можуть настати лише для нього, а тому апелянт не може бути позбавлений права на формування податкового кредиту, так як ПАТ «Київенерго»виконав всі передбачені законом умови, які визначають право на формуваня податкового кредиту та має документальне підтвердженні розміру податкового кредиту.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 30 листопада 2005 року по 18 січня 2006 року СДПІ у м.Києві по роботі з великими платниками податків проведена планова комплексна документальна перевірка АТ «Київенерго» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01 січня 203 року по 30 червня 2005 року, за результатами якої складено акт про результати планової комплексної документальної перевірки №61/16-40/00131305 від 31 січня 2006 року, в якому встановлено, серед інших порушень чинного законодавства,порушення позивачем пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», що виявилося в непідтвердженні податкового кредиту податковими накладними ТОВ «Республіканський енергокомплекс», що в зазначеній частині позивачем оспорюється.

Як вбачається з акту перевірки, 12 березня 1999 року між ТОВ «Республіканський енергокомплекс»(постачальник) та АЕК «Київенерго»(споживач) укладено договір №41 на поставку природного газу. Висновки відповідача ґрунтуються на тому, що позивач, користуючись правом, наданим пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість", протягом 2003-2004 років звертався до СДПІ у м.Києві по роботі з великими платниками податків з листами щодо відмови у наданні податкових накладних ТОВ «Республіканський енергокомплекс». За інформацією ДПІ у Печерському районі м.Києва ТОВ «Республіканський енергокомплекс»03 травня 2001 року виключено з реєстру платників податку на додану вартість, а тому відповідач дійшов висновку, що ТОВ «Республіканський енергокомплекс»не має права на нарахування податку на додану вартість та виписування податкових накладних, а позивач за операціями з вказаним підприємством не має права на податковий кредит.

На підставі акту перевірки №61/16-40/00131305 від 31 січня 2006 року СДПІ у м.Києві по роботі з великими платниками податків прийнято податкове повідомлення-рішення від 06 липня 2006 року №0000061640/2, яким позивачу за порушення пп.7.3.1 п.7.3, пп.пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 5858848 грн., в тому числі 3905496 грн. за основним платежем та 1953352 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позивачем оскаржується дане рішення в частині визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 238771,50 грн., в тому числі 159181 грн. за основним платежем та 79590,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій, яке визначено за порушення пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»внаслідок непідтвердження податкового кредиту податковими накладними ТОВ «Республіканський енергокомплекс».

У відповідності до пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Згідно з пп.7.4.5 пункту 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Підпунктом 7.2.6 п.7.2 ст.7 вищенаведеного Закону передбачено, що податкова накладна видається в разі поставки товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу. У будь-якому випадку видається товарний чек, інший розрахунковий або платіжний документ, що підтверджує передачу товарів (робіт, послуг) та/або прийняття платежу із зазначенням суми податку.

У разі порушення продавцем порядку виписування податкової накладної на вимогу покупця згідно з п.7.2.6 цього Закону покупець має право звернутися до кінця поточного податкового періоду з відповідною заявою до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують придбання товарів (робіт, послуг). Своєчасно подана заява є підставою для включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість, сплачену у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг).

Як вбачається з матеріалів справи, свідоцтво платника податку на додану вартість ТОВ «Республіканський енергокомплекс»за №37509164 анульовано 03 травня 2001 року.

Згідно пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.

Відповідно до п.9.6 ст.9 вищезазначеного Закону свідоцтво про реєстрацію діє до дати його анулювання, яке відбувається у випадках, якщо: зареєстрована, згідно з п.2.1 цього Закону протягом 24 поточних календарних місяців в якості платника податку особа мала за останні 12 поточних календарних місяців оподатковувані обсяги поставки товарів (робіт, послуг) менші, ніж 3600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; зареєстрована в якості платника податку особа припиняє діяльність згідно з рішенням про ліквідацію такого платника податку

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що на дату виникнення у позивача права на податковий кредит ТОВ «Республіканський енергокомплекс»не було зареєстроване як платник податку на додану вартість, внаслідок чого не мало права на нарахування податку та складання податкових накладних згідно пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а тому право позивача на податковий кредит за спірними господарським операціями, не зважаючи на подання заяв до СПДІ у м.Києві по роботі з великими платниками податків відповідно до пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підтверджується, а тому в оскаржуваній частині податкове повідомлення-рішення СПДІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 06 липня 2006 року №0000061640/2 винесено правомірно, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Київенерго»-залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 12 вересня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 06 березня 2012 року.

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Грищенко Т.М.

Лічевецький І.О.