Ухвала суду № 23566970, 20.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-14856/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.,

Суддя-доповідач: Бабенко К.А

У Х В А Л А

Іменем України

"20" березня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Бабенка К.А., суддів: Мельничука В.П., Федотова І.В., секретаря Сабадін О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва на Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 листопада 2011 року за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Нейшнл Пеймент Енд Коллекшн Процессінг Центр»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 листопада 2011 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а Постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.

Відповідачем проведено планову виїзну перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2010 року, про що складено Акт від 18 квітня 2011 року № 201/1-23-60/35076430.

Перевіркою встановлено порушення Позивачем вимог п. 13.2 ст. 13, п. 16.13 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року № 334/94 -ВР, а саме, Позивачем занижено податок на дохід нерезидента на загальну суму 145 640, 00 грн.

На підставі встановлених порушень Відповідачем прийнято податкове повідомлення -рішення від 10.05.2011 року №0000482202, яким Позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в сумі 182 050 грн. 00 коп. з яких: за основним платежем -145 640,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 36410, 00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, між Позивачем та компанією «INNOVA Bilisim Cozumleri AS»укладено ліцензійну угоду від 04 червня 2007 року, копія якої наявна в матеріалах справи (а.с. 59-76), щодо права використання ліцензійного програмного забезпечення.

20 червня 2008 року між Позивачем та компанією «Servus Bilgisayar Anonim Sirketi» укладено договір № 118288-2008 про надання прав на використання ліцензійного продукту, копія якого також наявна а матеріалах справи (а.с. 77-85).

Позивачем здійснювались виплати нерезидентам доходу джерелом походження з України за право використання ліцензійного програмного забезпечення, а саме, перераховано дохід (роялті) компанії «INNOVA Bilisim Cozumleri AS»(Туреччина) у загальній сумі 171 549,61 доларів США (еквівалент дорівнює 1 347 361,93 грн.) та компанії «Servus Bilgisayar Anonim Sirketi»(Туреччина) у загальній сумі 22 500,00 доларів США (еквівалент дорівнює 109 039,50 грн.).

Відповідно до п. 1.30 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», роялті -платежі будь-якого виду, одержані як винагорода за користування або за надання права на користування будь-яким авторським правом на літературні твори, твори мистецтва або науки, включаючи комп'ютерні програми, інші записи на носіях інформації, відео- або аудіокасети, кінематографічні фільми або плівки для радіо чи телевізійного мовлення; за придбання будь-якого патенту, зареєстрованого знака на товари і послуги чи торгової марки, дизайну, секретного креслення, моделі, формули, процесу, права на інформацію щодо промислового, комерційного або наукового досвіду (ноу-хау).

Згідно із п. 1 ст. 7 Закону України "Про ратифікацію Угоди між Урядом України і Урядом Турецької Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход і майно" від 16.01.1998 року № 37/98-ВР, прибуток підприємства Договірної Держави оподатковується тільки у цій Державі, якщо тільки це підприємство не здійснює комерційної діяльності в другій Договірній Державі через розташоване в ній постійне представництво.

Відповідно до ст. 12 зазначеного Закону, роялті, які виникають в одній Договірній Державі і сплачуються резиденту другої Договірної Держави, можуть оподатковуватися тільки в цій другій Державі, якщо цей резидент є фактичним бенефіціаром цих роялті. Однак ці роялті можуть також оподатковуватись у Договірній Державі, в якій вони виникають, і відповідно до законодавства цієї Держави, але податок, що визначається таким чином, не може перевищувати 10 процентів валової суми всіх платежів.

Тобто, Угода між Урядом України та Урядом Турецької Республіки про уникнення подвійного оподаткування та попередження податкових ухилень стосовно податків на доход та майно, дозволяє здійснювати оподаткування роялті як в одній Договірній Державі, так і в другій Договірній Державі, і не зобов'язує оподатковувати в обов'язковому порядку роялті в Договірній Державі, в якій вони виникають, при їх одночасному оподаткуванні в іншій Договірній Державі.

В матеріалах справи наявні належним чином легалізовані довідки, видані Міністерством фінансів Турецької республіки, які підтверджують статус резидентів Турецької Республіки компаній Bilgisayar Anonim Sirketi»(а.с.91) та NNOVA Bilisim Cozumleri AS»(а.с. 87-89), що спростовує викладені в апеляційній скарзі обґрунтування Відповідача.

В зв'язку з тим, що компаніями Bilgisayar Anonim Sirketi»та Bilisim Cozumleri AS»сплачено податок на доход джерелом походження з України в країні їх резиденства та з метою уникнення подвійного оподаткування, Позивачем правомірно не сплачено такий податок в Україні.

Згідно із частиною другою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем не виконано.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

В зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, за таких підстав, апеляційна скарга залишається без задоволення, а Постанова суду першої інстанції -без змін.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення, а Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 листопада 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалу складено у повному обсязі 26.03.2012 року.

Головуючий суддя Бабенко К.А

Судді: Мельничук В.П.

Федотов І.В.