Постанова № 23559149, 10.04.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"10" квітня 2012 р. м. Київ К/9991/7150/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Голубєвої Г.К.

Суддів Карася О.В.

Нечитайла О.М.

при секретарі судових засідань: Навасардян М.Г.,

розглянувши касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Скайд"

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2012 року

та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2011 року

по справі № 2а-1865/11/2670

за позовом Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Скайд"

до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва

про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень та визнання недійсним збільшення суми податкового зобовязання, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Страхова компанія "Скайд" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Подільському районі міста Києва, з урахуванням уточнень, про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 29.11.2010 року №0000492210/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток від реалізації цінних паперів усього на суму 1050000,00 грн., у тому числі 875000,00 грн. основного платежу та 175000,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій та податкового повідомлення-рішення від 09.02.2011 року №0000052210, яким додатково збільшено суму податкового зобов'язання за штрафними санкціями на загальну суму 1556,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2011 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2012 року у даній справі у задоволенні позову відмовлено з огляду на безпідставність заявлених вимог.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій позивач подав касаційну скаргу, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що службовими особами відповідача проведено планову, виїзну перевірку позивача за результатами якої 16 листопада 2010 року складений акт №93/22-10/16295210, за висновками якого, зокрема, встановлені порушення:

- п.п.4.1.6 п. 4.1. ст. 4 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі Закон № 334/94-ВР), в результаті чого занижено податок від іншої діяльності за 2 кв. 2010 року у сумі 875000 грн.;

- п.п. 7.6.1, п.п.7.6.3., п.п. 7.6.4 ст. 7 Закону № 334/94, у результаті чого зменшено від'ємний фінансовий результат операцій з цінними паперами, корпоративними правами та деривативами за 2009-2010 роки на суму 36758044 грн.

Перевіркою встановлено, що позивачем акції ВАТ "Промислово-будівельна компанія" були придбані по угоді №Б150210/04 від 15.02.2010 з ТОВ "Літа Лайф" у сумі 7565000,00грн. (кількість 300000 шт.) В податковому обліку дані витрати були відображені по рядку 1.2 відомості К2 до рядка 1.3 додатку К1 до декларації страховика за 1 квартал 2010 року.

Частковий продаж акцій відбувся по угоді № Д-32-9/10 від 30.06.2010 р. з ТОВ "ФК" Сіріус-Брок" у сумі 3500000,00 грн. (кількість 138778 шт.). В податковому обліку доходи від продажу даних акцій були відображені по рядку 1.1 відомості К2 до рядка 1.3 додатку К1 до декларації страховика за півріччя 2010 року.

Відповідно до Постанови господарського суду м. Києва від 28.03.2008 р. у справі №43/267 ВАТ "Промислово-будівельна компанія" визнано банкрутом та розпочато ліквідаційну процедуру, про що надруковано в газеті "Голос України" № 182 від 25 вересня 2008 року.

На підставі акта перевірки та в результаті процедури адміністративного оскарження відповідачем прийнято спірні податкове повідомлення-рішення від 29.11.2010 року №0000492210/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання усього на суму 1082232,00 грн., у тому числі 896741,00 грн. основний платіж, 185491,00 грн. штрафні (фінансові) санкції та від 09.02.2011 року №0000052210, яким додатково збільшено суму податкового зобов'язання за штрафними санкціями на загальну суму 1556,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій, з посиланням на вимоги п. 1.4 ст. 1 Закону № 334/94-ВР, п. 1 ст. 20 Закону України "Про акціонерні товариства", ст.ст. 1, 23, 26, 30, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" дійшли висновку про те, що позивачем допущено порушення вищезазначених норм чинного законодавства, у зв'язку з чим спірні податкові повідомлення-рішення прийняті відповідачем обґрунтовано та скасуванню не підлягають. При цьому суди виходили з того, що суми від операцій з купівлі-продажу акцій по емітенту, за яким розпочата процедура банкрутства не відносяться до визначення фінансових результатів операцій з цінними паперами, оскільки акції такого емітента не можуть бути предметом цивільного обороту в силу втрати ними статусу цінного паперу.

Однак, з такими висновками судів попередніх інстанцій колегія суддів не погоджується з огляду на наступне.

Державним органом по регулюванню відносин на ринку цінних паперів є Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР), компетенція якої визначена статтею 47 Закону України від 23.02.2006 N 3480-IV "Про цінні папери та фондовий ринок" та статтею 5 Закону України від 30.10.1996 № 448/96-ВР "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні".

ДКЦПФР реєструє випуск акцій в установленому нею порядку. Обіг акцій дозволяється після реєстрації звіту про результати розміщення акцій та видачі свідоцтва про реєстрацію випуску акцій (пункт 10 ст. 6 Закону N 3480-IV). Акції ВАТ "Промислово-будівельна компанія" були зареєстровані в ДКЦПФР.

Встановлено, що на момент проведення планової виїзної перевірки ВАТ "СК "Скайд", акції, які виступали предметом купівлі-продажу перебували і продовжують перебувати в обігу, підтвердженням чого є виписки про стан рахунку у цінних паперах № 003136 станом на 30.06.2010 р. та 01.07.2010р.

Також встановлено, що 17.11.2010 р. ПАТ "СК "Скайд" звернулось до Державного реєстратора Подільського району м. Києва із запитом про видачу довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо ВАТ "Промислово-будівельна компанія". Того ж дня зазначена довідка з ЄДРПОУ була одержана. У відповідності до запису 4. станом на 10.04.2008 р. ВАТ "Промислово-будівельна компанія" перебувало у стадії відкриття ліквідаційної процедури.

У разі проведення процедури банкрутства Законом України від 14.05.1992 р. № 2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" із змінами та доповненнями (далі - Закон № 2343-XII) встановлюється наступний порядок ліквідації юридичної особи.

Постановою про визнання боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру та призначає ліквідатора (пункт 1 статті 24. "Функції господарського суду у ліквідаційній процедурі" Закону № 2343-XII)

Функції ліквідатора зазначені у пункті 1 статті 25. "Повноваження ліквідатора та членів ліквідаційної комісії" Закону № 2343-XII. Деякі з них:

- виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута;

- виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;

- очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу;

Пункт 2 статті 25 Закону № 2343-XII визначає, що до ліквідатора переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.

Після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс (стаття 32. "Звіт ліквідатора" Закону № 2343-XII). Якщо за результатами ліквідаційного балансу після задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Якщо майна банкрута вистачило, щоб задовольнити всі вимоги кредиторів, він вважається таким, що не має боргів, і може продовжувати свою підприємницьку діяльність.

Відповідно до пункту 7 статті 59. "Припинення діяльності суб'єкта господарювання" Господарського кодексу України від 16 січня 2003 року N 436-ІV: скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру. Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог цього Кодексу.

Статтею 39. "Порядок державної реєстрації припинення юридичної особи за судовим рішенням щодо визнання юридичної особи банкрутом" Закону України від 15.05.2003 №755-ІV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" передбачений наступний порядок виключення юридичної особи з державного реєстру в разі банкрутства:

Згідно пункту третього, - з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про судове рішення про порушення провадження у справі про банкрутство юридичної особи застосовуються обмеження, які встановлені законом та які є вичерпними. Серед таких відсутні обмеження щодо обігу акцій в незаборонений законом спосіб.

Згідно пункту п'ятого, - у разі, якщо після завершення ліквідаційної процедури в процесі банкрутства, яка встановлена законом, судом постановлене рішення про ліквідацію юридичної особи - банкрута, суд, що виніс відповідне рішення, в день набрання ним законної сили направляє його державному реєстратору за місцезнаходженням юридичної особи - банкрута для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи.

Дата надходження судового рішення про ліквідацію юридичної особи у зв'язку з визнанням її банкрутом вноситься до журналу обліку реєстраційних дій.

Згідно пункту шостого, - дата внесення до Єдиного державного реєстру запису про проведення державної реєстрації припинення юридичної особи є датою припинення юридичної особи.

Виходячи із аналізу вищезазначених норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що прийняття судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури ніяким чином не обмежує обіг акцій.

У подальшому, після отримання рішення суду, яке набрало законної сили, ліквідаційна комісія (ліквідатор) надає до ДКІДПФР відповідний пакет документів включаючи рішення суду.

Уповноважена особа ДКЦПФР протягом 15 днів з моменту отримання документів видає Розпорядження про зупинення обігу акцій.

У свою чергу, реєструвальний орган забезпечує опублікування інформації про зупинення обігу акцій в одному зі своїх офіційних друкованих видань. Починаючи з дати опублікування інформації про зупинення обігу акцій в офіційних друкованих видань реєструвального органу забороняється здійснення цивільно-правових договорів з акціями, обіг яких зупинено. З цієї дати відбувається обмеження обігу акцій, які продовжують існувати як цінний папір.

Не раніше 2-х місяців ліквідаційна комісія подає наступний пакет документів до ДКЦПФР. Уповноважена особа ДКЦПФР, за наявності відповідних підстав, видає розпорядження про скасування реєстрації випуску акцій, яке публікується в одному з офіційних друкованих видань комісії.

Саме з цієї дати відбувається анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску акцій і останні втрачають статус цінного паперу.

Відповідно до частини 1 статті 178 Цивільного кодексу України об'єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування, або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті.

Таким чином, з огляду на вищезазначене, суди не врахували, що в період проведення операцій з акціями ВАТ "Промислово-будівельна компанія" вони відповідали критеріям, встановлені чинним законодавством для цінних паперів. Зокрема встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на момент перевірки: відсутні розпорядження ДКЦПФР про обмеження обігу акцій та анулювання свідоцтва про реєстрацію випуску акцій ВАТ "Промислово-будівельна компанія"; ВАТ "Промислово-будівельна компанія" знаходиться в Єдиному державному реєстрі.

Як наслідок, посилання ДПІ у Подільському районі м. Києва на: Підпункт 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону № 334/94-ВР при встановлені заниження при отримані (нарахуванні) доходів від іншої діяльності на суму продажу акцій ВАТ "Промислово-будівельна компанія" є помилковим, оскільки вказаний підпункт не має вимоги по віднесенню до інших доходів суми продажу акцій по емітенту, за яким розпочата процедура банкрутства.

З цих же підстав помилковими є посилання відповідача на порушення підпункту 7.6.1. 7.6.3. 7.6.4 пункту 7.6 статті 7 Закону №334/94-ВР та висновки про завищення позивачем фінансового результату від проведення операцій з акціями за 1 квартал 2010 року. У тому числі відповідачем не доведено законність збільшення суми податкового зобов'язання за штрафними санкціями на 1556,00 грн. податковим повідомленням-рішенням від 09.02.2011р. №0000052210.

За таких обставин, з огляду на вимоги ст. 19 Конституції України та враховуючи порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для скасування цих рішень з прийняттям нового рішення, зокрема про задоволення позовних вимог з наведених вище мотивів.

Виходячи із викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку про необхідність скасування ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2012 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2011 року у даній справі.

Керуючись ст.ст. 210 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Скайд" задовольнити.

Скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.01.2012 року та постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2011 року по справі № 2а-1865/11/2670.

Постановити нове рішення, яким позов задовольнити. Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 29.11.2010 року №0000492210 в частині визначення податку на прибуток у розмірі 1050000,00 грн., у тому числі 875000,00 грн. основного платежу та 175000,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій. Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 09.02.2011 року №000052210.

Справу повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236 239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий підписГолубєва Г.К.Судді підписКарась О.В. підписНечитайло О.М.

Постанова складена у повному обсязі 13.04.2012р.