Ухвала суду № 23558344, 02.04.2012, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 квітня 2012 року м. Київ К-16838/09

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у м.Торезі

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12.12.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.03.2009

у справі №2-а-25297/08

за позовом Державного підприємства «Сніжнеантрацит»

до Державної податкової інспекції у м.Торезі

про визнання податкового повідомлення-рішення неправомірним, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12.12.2008, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.03.2009, позов задоволено в повному обсязі. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Торезі №0001901510/0 від 18.09.2008 на суму 5941,46 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального права.

Перевіривши під час попереднього судового засідання повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 15.09.2008 відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати земельного податку, за результатами якої складено акт №839/15-0/31906124.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.09.2008 №0001901510/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 5941,46 грн. відповідно до пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за затримку граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з земельного податку.

Згідно із п. 3 ч. 1, ч. 3 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування»платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових) платежів у встановлені законами терміни.

Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Виходячи із змісту пп. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4, пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, та зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації.

Згідно із пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 цього ж Закону узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Пунктом 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фонами»визначена рівність бюджетних інтересів. З цією метою визначено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Разом з тим, Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу і які не передбачають можливості зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Суди попередніх інстанцій встановивши, що позивачем сплата земельного податку проведена на підставі платіжних доручень, за якими сплачувались поточні податкові зобов'язання, дійшли вірного висновку про відсутність у податкового органу права самостійно змінювати призначення платежу визначеного платником податків при сплаті податків, зокрема, з метою погашення податкового боргу змінювати період, за який сплачується податкове зобов'язання.

Враховуючи наведене, висновки судів попередніх інстанцій про часткову протиправність оскаржуваного рішення податкового органу ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

Підстав для скасування судових рішень, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220-1, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області відхилити, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12.12.2008 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 18.03.2009 залишити без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

Суддя Л.В. Ланченко