ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 2а/1770/5625/2011
29 березня 2012 року 17год. 02хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Ткачук Н.С. за участю секретаря судового засідання Боровець І.І. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Тарасюк Р.В.,
відповідача: представник Столярець І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Опорядрембуд" до Державної податкової інспекції у м. Рівне Рівненської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма Опорядрембуд»(далі -ТОВ "Фірма Опорядрембуд") звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Рівне про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002362342 від 25.07.2011 року.
В ході судового розгляду справи, керуючись ст. 55 КАС України, суд допустив заміну відповідача - Державну податкову інспекцію у м. Рівне її правонаступником - Державною податковою інспекцією у м. Рівному Рівненської області Державної податкової служби (далі -ДПІ в м. Рівному).
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав. В обґрунтування позову зазначив, що податковий кредит за квітень 2011 року по взаємовідносинах з ПП «Авітас»позивачем сформовано відповідно до вимог Податкового кодексу України. Пояснив, що між ТОВ «Фірма Опорядрембуд»та ПП «Авітас»було укладено договір підряду, на виконання умов якого ПП «Авітас»на користь позивача було виконано роботи щодо благоустрою, упорядкування та зовнішнього опорядження 50-ти квартирного житлового будинку в смт. Клевань по вул. Словянській, 3а. Стверджує, що зміст вказаного договору підряду не суперечить чинному законодавству України, даний договір та документи, якими оформлено його виконання, не були визнані недійсними в установленому порядку. Однак, податковим органом під час проведення перевірки повністю проігноровано первинні документи бухгалтерського обліку, які свідчать про повне підтвердження господарських взаємовідносин позивача з ПП «Авітас». Вказує на те, що висновки податкового органу про недійсність правочину, укладеного ТОВ «Фірма Опорядрембуд»з ПП «Авітас»випливають з акту позапланової перевірки ПП «Авітас»від 14.06.2011р. за №3922/15-322/33910132 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість та уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок», отриманого від Кременчуцької ОДПІ. З даного акта перевірки вбачалося, що у ПП «Авітас»відсутні основні фонди та виробничі потужності, достатні трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між підприємствами-контрагентами. Разом з тим, ДПІ в м. Рівне в акті перевірки від 12.07.2011 року констатовано, що господарські операції між позивачем та ПП «Авітас»підтверджуються належним чином оформленими первинними документами, зокрема: податковими накладними, довідками про вартість виконаних робіт форми КБ-3, актами приймання виконаних робіт форми КБ-2в. Стверджує, що на час існування взаємовідносин між ТОВ «Фірма Опорядрембуд»та ПП «Авітас», останнє мало цивільну правоздатність, чинну державну реєстрацію, реєстрацію платника податків та не було позбавлено права укладати будь-які угоди у відповідності із вимогами чинного законодавства. В зв'язку з наведеним, представник позивача вважає висновки акта перевірки від 12.07.2011 року про порушення ТОВ «Фірма Опорядрембуд»п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України безпідставними і такими, що ґрунтуються на припущеннях перевіряючих. Також повідомив суду, що позивач скористався правом на адміністративне оскарження податкового повідомлення-рішення №0002362342 від 25.07.2011 року. Зазначив, що ДПС України рішення про продовження строку розгляду скарги було надіслано на адресу позивача з порушенням терміну, передбаченого п.56.8 ст.56 Податкового кодексу України. У зв'язку з чим стверджує, що скарга товариства на податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівне №0002362342 від 25.07.2011 року вважається повністю задоволеною, однак всупереч вимог податкового законодавства ДПС України прийняла рішення про результати розгляду скарги від 09.12.2011р. №7193/6/10-2115, яким дане податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівне залишила без змін. За наведених підстав вважає податкове повідомлення - рішення №0002362342 від 25.07.2011 року протиправним і таким, що підлягає скасуванню. Просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача надав суду письмові заперечення на позовну заяву, позов не визнав. В обґрунтування заперечень пояснив суду, що за результатами позапланової виїзної документальної перевірки позивача встановлено порушення п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит по податку на додану вартість за квітень 2011 року на суму 200370 грн. Даний висновок податковим органом було зроблено на підставі аналізу господарських операцій між позивачем та ПП «Авітас». Вказує на те, що на адресу ДПІ в м. Рівне від Кременчуцької ОДПІ надійшов акт невиїзної позапланової перевірки податкової декларації з податку на додану вартість та уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань ПДВ ПП «Авітас»у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок від 14.06.2011р. за №3922/15-322/33910132. Зазначає, що даним актом перевірки констатовано, що у ПП «Авітас»відсутні основні фонди (додаток К1 до декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 р. не подавався). Згідно звіту 1-ДФ на підприємстві значиться 5 штатних працівники та 2 сумісники. Також в акті зазначено, що у даного підприємства відсутні основні фонди та виробничі потужності, достатні трудові ресурси, транспортні засоби, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між підприємствами - контрагентами. У зв'язку з чим, перевіркою було встановлено проведення ПП «Авітас»транзитних фінансових потоків спрямованих на здійснення операцій щодо надання податкової вигоди контрагентам, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснювалися через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не маючи реального характеру. Відтак, вважає правильним висновок відповідача, викладений у акті перевірки від 12.07.2011 року щодо укладення позивачем з ПП «Авітас»нікчемного правочину, який суперечить моральним засадам суспільства та відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу порушує публічний порядок, оскільки спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету. Стверджує, що податкове повідомлення-рішення №0002362342 від 25.07.2011 року є обґрунтованим і таким, що не підлягає скасуванню. У зв'язку з наведеним, просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити.
Заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги в їх сукупності, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 28.04.2006 року ТОВ «Фірма Опорядрембуд»зареєстроване юридичною особою, що підтверджується витягом є Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.7). Позивач є платником податку на додану вартість, яким зареєстрований відповідно до свідоцтва №24942286 від 16.05.2006 р. (а.с.8).
З матеріалів справи вбачається, що з 07.07.2011 року по 13.07.2011 року ДПІ в м. Рівне на підставі наказу №909 від 06.07.2011 року (а.с.212) та направлень на перевірку №922/23-100, №921/23-100 від 06.07.2011 року (а.с.213-214) було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Фірма Опорядрембуд»з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо правомірності нарахування податку на додану вартість при взаємовідносинах з ПП «Авітас», за результатами якої складено акт №867/23-100/34327874 від 12.07.2011 р. (а.с.9-13).
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення:
- №0002362342 від 25.07.2011 року, яким ТОВ «Фірма Опорядрембуд»зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2011 року в розмірі 200371 грн., з яких 200370 грн. - основного платежу та 1,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій (а.с.14).
Не погодившись з даним податковим повідомленням-рішенням, позивач 02.08.2011 року звернувся зі скаргою до ДПА в Рівненській області про скасування податкового повідомлення-рішення №0002362342 від 25.07.2011 року. Рішенням ДПА в Рівненській області про результати розгляду скарги №19615/25-16/396 від 28.09.2011 року (рішенням від 05.08.11 р. строк розгляду скарги продовжено до 29.09.2011 р.) дане податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга директора ТОВ «Фірма Опорядрембуд»- без задоволення (а.с.39-40). 06.10.2011 року позивачем на адресу ДПА України було надіслано повторну скаргу (а.с.80-81) про скасування податкового повідомлення-рішення №0002362342 від 25.07.2011 року. про продовження строків розгляду.Рішенням ДПС України про результати розгляду скарги №7193/6/10-2115 від 09.12.2011 року (строк розгляду скарги продовжувався до 09.12.2011 р. (включно) згідно з рішенням ДПС України від 27.10.11 р. №4396/6/10-2115) дане податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга директора ТОВ «Фірма Опорядрембуд»- без задоволення (а.с.43).
Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню №0002362342 від 25.07.2011 року, суд виходить з наступного.
В основу визначення розміру зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2011 року на загальну суму 200371 грн. за податковим повідомленням-рішенням №0002362342 від 25.07.2011 року, покладені наступні нарахування: 200370 грн. - основного платежу та 1 грн. - штрафних (фінансових) санкцій, на основі висновків податкового органу про завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за квітень 2011 року на суму 200370 грн., через безпідставне включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених в ціні за отримані від ПП «Авітас»роботи за нікчемним правочином.
Вказані висновки зроблені податковим органом на підставі аналізу господарських операцій між ТОВ «Фірма Опорядрембуд»та ПП «Авітас», висновків Кременчуцької ОДПІ, викладених в акті від 14.06.2011р. за №3922/15-322/33910132 та ґрунтуються на порушеннях ТОВ «Фірма Опорядрембуд»вимог п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.
З описової частини акта перевірки від 12.07.2011 р. (а.с.9-13) вбачається, що ДПІ м. Рівне від Кременчуцької ОДПІ отримано акт позапланової перевірки ПП «Авітас»від 14.06.2011р. за №3922/15-322/33910132 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість та уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок»(а.с.92-95), в якому зазначено, що «згідно звіту 1-ДФ на підприємстві значиться 5 штатних працівників та 2 сумісники. Наявність основних фондів: додаток К1 до декларації з податку на прибуток за І квартал 2011р. не подавався, що свідчить про відсутність основних фондів. Перевіркою також встановлено відсутність виробничих потужностей, достатніх трудових ресурсів, транспортних засобів, що вказує про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між підприємствами - контрагентами. Актом перевірки також констатовано, що ПП «Авітас»здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, його контрагентам-покупцям, які направляли фінансово-грошові потоки, працювали в одному сегменті ринку, де існують налагоджені стабільні зв'язки та учасники якого обізнані стосовно один одного. Фактично ж, враховуючи відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів підприємство фінансово-господарською діяльністю в розумінні ст.3 ГК України та в розумінні п.1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств" не займалося. Вищевикладене свідчить про відсутність у ПП «Авітас»адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру ПП «Авітас»створення правових наслідків, тобто такі угоди носять фіктивний характер».
Поряд з цим, актом перевірки від 12.07.2011 р. (а.с.9-13) констатовано, що ТОВ «Фірма Опорядрембуд»для проведення перевірки було надано первинні документи (договір, податкові накладні, реєстр отриманих податкових накладних за квітень 2011 року, акт приймання-передачі векселів, акти виконаних робіт, довідки про вартість виконаних робіт форми КБ-3, акти приймання виконаних робіт форми КБ-2в та ін.), що підтверджують взаємовідносини ТОВ «Фірма Опорядрембуд»з ПП «Авітас».
Однак, на підставі акту перевірки Кременчуцької ОДПІ від 14.06.2011р. за №3922/15-322/33910132 (а.с.92-95) ДПІ в м. Рівне в акті перевірки від 12.07.2011 р. (а.с.9-13) прийшла до висновку, що правочин, укладений між ТОВ «Фірма Опорядрембуд»та ПП «Авітас», порушує публічний прядок, спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, а отже в розумінні ст. 228 ЦК України є нікчемним. Господарські операції між ТОВ «Фірма Опорядрембуд»та ПП «Авітас»не містять по суті своїй розумних економічних або інших причин (ділової мети) систематичного (протягом місяця) придбання та продажу товарів. Взаємовідносини між даними суб'єктами господарювання здійснені без мети реального настання правових наслідків, а лише з метою заниження об'єкта оподаткування та несплати податків.
З перелічених вище підстав, податковим органом зроблено висновок про те, що платником податків порушено вимоги п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит по податку на додану вартість за квітень 2011 року на суму 200370 грн.
Суд не погоджується з вказаними висновками податкового органу з огляду на наступне.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 22 березня 2011 року між ТОВ «Фірма Опорядрембуд»(Замовник) та ПП «Авітас»(Виконавець) було укладено договір підряду за №2Г (а.с.15-17), відповідно до умов якого Виконавець зобов'язується виконати опоряджувальні прибудинкові та фасадні роботи передбачені цим договором, а Замовник зобов'язується їх прийняти та оплатити. Детальний склад та обсяги робіт визначається у проектно-кошторисній документації. Пунктами 3.1 та 3.2 даного договору встановлено, що вартість робіт (договірна ціна) визначається сторонами у акті виконаних робіт за формою КБ-2в та довідці про вартість виконаних робіт за формою №КБ-3 з урахуванням ПДВ. Розрахунок за виконані роботи здійснюється Замовником векселями після виконання робіт в термін до 30 травня 2011 року.
На виконання умов даного договору ПП «Авітас»для ТОВ «Фірма Опорядрембуд»протягом квітня 2011 року було виконано роботи щодо благоустрою, упорядкування та зовнішнього опорядження 50-ти квартирного житлового будинку, що знаходиться в Рівненському районі Рівненської області в смт. Клевань по вул. Слов'янській, 3а, про що виписано: акти приймання виконаних будівельних робіт за квітень 2011 року форми КБ-2в (а.с.18-31), довідки про вартість виконаних будівельних робіт за квітень 2011 року форми КБ-3 (а.с.32-34), податкові накладні за №130, №131, №132 від 28.04.2011 р. (а.с.35-37). Оплата за виконані роботи здійснювалася в безготівковій формі, що підтверджується копіями простих векселів (а.с.183-185) та актом приймання-передачі векселів від 26.05.2011 року (а.с.38).
Зауважень до форми та змісту перелічених вище первинних документів в акті перевірки податковим органом не зазначено. Вказані вище податкові накладні були включені позивачем до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за квітень 2011 року (а.с.82-91) та на підставі них здійснювалося формування податкового кредиту за квітень 2011 року на загальну суму 200370 грн.
Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України встановлено право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
Згідно з п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Вичерпний перелік операцій, що не є об'єктом оподаткування, визначений ст. 196 Податкового кодексу України. Серед даного переліку операції з придбання робіт по благоустрою, упорядкуванню та зовнішньому опорядженню квартирного житлового будинку, відсутні.
Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з п. 198.4 ст.198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.
Відповідно до п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1,2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№996-XIV від 16.07.1999 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Норми аналогічного змісту містить Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за №168/704 (далі -Положення №168/704).
Пунктом 2.4 Положення №168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Відповідно до п. 2.16 Положення №168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать нормативно-правовим актам, встановленому порядку приймання, зберігання і витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.
Наявні в матеріалах справи податкові накладні, акти приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в, довідки про вартість виконаних будівельних робіт форми КБ-3, акт приймання-передачі векселів, договір підряду в силу Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№996-XIV від 16.07.1999 року (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) та Положення №168/704 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), є первинними документами, та мають всі необхідні встановлені законом обов'язкові реквізити. Докази того, що вказані накладні не мають юридичної сили або визнані в установленому порядку недійсними відповідачем суду не надано. Відтак, віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ, сплачених ПП «Авітас»в ціні за отримані роботи в розмірі 200370 грн., суд вважає правомірними і таким, що відповідає вимогам п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.
Твердження відповідача про невиконання ПП «Авітас»на користь ТОВ «Фірма Опорядрембуд»робіт по благоустрою, упорядкуванню та зовнішньому опорядженню 50-ти квартирного житлового будинку в смт. Клевань по вул. Слов'янській, 3а суд вважає безпідставними з огляду на наступне.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що видами діяльності позивача за КВЕД є: будівництво будівель, виробництво будівельних металевих конструкцій, будівництво інших споруд, інші спеціалізовані будівельні роботи, інші монтажні роботи, інші роботи з завершення будівництва, що підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (а.с.76).
Видами діяльності ПП «Авітас»є: оптова торгівля будівельними матеріалами, оптова торгівля деревиною, будівництво будівель, інші роботи з завершення будівництва, оптова торгівля чорними та кольоровими металами в первинних формах та напівфабрикатами з них, інші види оптової торгівлі, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.162).
Факт наявності у ПП «Авітас»виробничих потужностей, достатніх трудових ресурсів, транспортних засобів для виконання на користь ТОВ «Фірма Опорядрембуд»робіт по благоустрою, упорядкуванню та зовнішньому опорядженню квартирного 50-ти квартирного житлового будинку в смт. Клевань по вул. Слов'янській, 3а підтверджується документами, витребуваними у ПП "Авітас" ухвалами суду від 23.01.2012 р. та від 16.02.2012 р., а саме: відомостями обліку залишків матеріалів на складі ПП «Авітас»за квітень 2011 року (а.с.119), інвентарним списком основних засобів (а.с.124), наказами про відрядження №83/2011 від 21.03.2011 року, №87/2011 від 28.03.2011 року (а.с.130), витягом з журналу реєстрації посвідчень про відрядження по ПП «Авітас»(зворотній бік а.с.130), посвідченнями про відрядження №361, №362, №363, №364, №365, №366, №367, №368, №369, №370 (а.с.174-178), подорожніми листами від 28.03.2011 р. та 11.04.2011 р. (а.с.179-181), актом приймання-передачі векселів від 26.05.2011 рок (а.с.38), довідками про вартість виконаних робіт форми КБ-3 (а.с.137,149,157), актами приймання виконаних робіт форми КБ-2в (а.с.131-136, 138-148, 150-153), відомостями про витрачені ресурси витрат підрядника (а.с.154-156).
Таким чином, твердження податкового органу про те, що ТОВ «Фірма Опорядрембуд»є «вигодонабувачем»по ланцюгу постачання, суд вважає безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи.
Встановлені судом обставини в їх сукупності свідчать про реальність здійснення господарських операцій між ТОВ «Фірма Опорядрембуд»та ПП «Авітас»та підтверджують рух активів у процесі здійснення господарських операцій. Докази того, що роботи, послуги, придбані ТОВ «Фірма Опорядрембуд»у ПП «Авітас»з метою іншою, ніж їх використання у власній господарській діяльності, податковим органом суду не надано. У зв'язку з наведеним, суд вважає, протиправним зменшення розміру від'ємного значення сум податку на додану вартість за квітень 2011 року, сплачених позивачем ПП «Авітас»в ціні отриманих робіт в сумі 200370 грн.
Доводи представника відповідача про те, що фактично ПП "Авітас" не могло і не виконувало будівельних робіт за договором підряду з ТОВ "Фірма Опорядрембуд", так як господарська діяльність на підставі виданої ПП "Авітас" Полтавською обласною державною адміністрацією ліцензії на будівельну діяльність серії АВ №115925 зі строком дії з 30.05.2006 року по 30.05.2011 року (а.с.120-123) згідно з ст. 14 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" може здійснюватися підрядником лише на території Полтавської області, суд вважає безпідставними з огляду на таке.
Відповідно до приписів п.11 ст. 9 Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) будівельна діяльність підлягає ліцензуванню.
Частиною 6 ст. 14 цього ж Закону встановлено, що господарська діяльність на підставі ліцензії, виданої органом ліцензування, яким є місцевий орган виконавчої влади або спеціально уповноважений виконавчий орган рад, здійснюється на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
Загальні вимоги до ліцензування господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури на території України (далі - будівельна діяльність) встановлено Порядком ліцензування певних видів господарської діяльності у будівництві, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 05.12.2007 р. №1396 (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин).
Кваліфікаційні, організаційні та інші вимоги щодо провадження господарської діяльності у будівництві встановлено Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури. затверджених Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України 27.01.2009 N 47, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.03.2009 р. за N 226/16242 (далі, - Ліцензійні умови), які згідно з приписами п.1.4 є обов'язковими для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які виконують роботи, пов'язані із створенням об'єктів архітектури, відповідно до Переліку робіт провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури (далі - Перелік робіт), згідно з додатком.
Суд звертає увагу, що в Переліку робіт провадження господарської діяльності у будівництві, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури, які підлягають ліцензуванню відсутні роботи по благоустрою, упорядкуванню та зовнішньому опорядженню квартирного житлового будинку. Відтак, покликання податкового органу в обґрунтування своїх заперечень проти позову на територіальну обмеженість дії ліцензії на будівельну діяльність ПП "Авітас" суд відхиляє в зв'язку з їх безпідставністю.
Також критично оцінюються судом висновки податкового органу про те, що договір підряду, укладений між ТОВ «Фірма Опорядрембуд»та ПП «Авітас»є нікчемним, та таким, що укладений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави, суспільства і спрямований на отримання податкової вигоди, з огляду на наступне.
Згідно зі статтею 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Згідно з ч. 2 цієї ж статті правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Жодних доказів того, що ТОВ «Фірма Опорядрембуд»та/або ПП «Авітас»під час укладання договору підряду завідомо (з прямим або непрямим умислом) діяли всупереч інтересам держави і суспільства суду податковим органом не надано.
Одночасно суд зауважує, що згідно з п. 6 розділу І Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №984 від 22.12.2010 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за №34/18772 (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) (далі -Порядок №984) факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Відповідно до п. 5.2 розділу ІІ Порядку №984 (в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення необхідно зокрема:
· чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, в результаті якої здійснено це порушення, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб платника податків або його законних представників щодо встановлених порушень;
· зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.
Всупереч цьому, акт перевірки не містить підтверджуючих доказів щодо відсутності наміру у позивача на створення правових наслідків за результатами господарських операцій з ПП «Авітас».
Враховуючи встановлені в ході судового розгляду обставини в їх сукупності, суд вважає, висновки податкового органу про нікчемність правочину між ТОВ «Фірма Опорядрембуд»та ПП «Авітас»- безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
З урахуванням встановлених в ході судового розгляду справи обставин, суд вважає, що висновки ДПІ в м. Рівне про завищення податкового кредиту по податку на додану вартість за квітень 2011 року на суму 200370 грн. необґрунтовані і безпідставні, а податкове повідомлення - рішення №0002362342 від 25.07.2011 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма Опорядрембуд" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2011 року у розмірі 200371 грн., з яких 1,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції -таке, що прийняте не на підставі, не в межах повноважень та не в спосіб, визначені чинним законодавством, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а відтак підлягає скасуванню.
При цьому, судом не беруться до уваги доводи представника позивача про те, що ДПС України було порушено 20-денний строк, встановлений п.56.8 ст.56 ПУ України для надіслання рішення про продовження строку розгляду скарги, а отже існують підстави вважати таку скаргу задоволеною повністю. Як вбачається із досліджених судом доказів, що містяться в матеріалах справи, повторна скарга на оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 06.10.2011 року було надіслано поштою на адресу ДПС України 07.10.2011 року, яку остання отримала 11 жовтня 2011 року (а.с.43). Наявне в матеріалах справи рішення про продовження строку розгляду скарги за №4396/6/10-2115 (а.с.79) прийняте ДПС України - 27.10.2011 року, тобто на 16-й день після отримання скарги ТОВ "Фірма Опорядрембуд", і надіслане на адресу позивача цього ж дня, що підтверджується копією поштового конверта (а.с.42). Доказів того, що вказане рішення ДПС України надіслане позивачу з порушенням строку, встановленого п.56.8 ст.56 ПК України, представником позивача суду не надано і в ході судового розгляду судом не виявлено. Будь-яких доказів зворотного позивачем не надано, а відтак суд вважає такі доводи позивача необґрунтованими і безпідставними.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу. У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення №0002362342 від 25.07.2011 року.
При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.
Згідно з ч. 3 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Рівне №0002362342 від 25.07.2011 року, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма Опорядрембуд" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2011 року у розмірі 200371 грн., з яких 1,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Присудити на користь позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма Опорядрембуд" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 28,23 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення судом вступної та резолютивної частин постанови, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання повного тексту постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Ткачук Н.С.
Судове рішення № 23550640, Рівненський окружний адміністративний суд було прийнято 29.03.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а/1770/5625/2011. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: