Постанова № 23550328, 19.04.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2012 року м. ПолтаваСправа № 2а-1670/1698/12

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Удовіченко С.О., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Кременчуцького транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

28 березня 2012 року Кременчуцький транспортний прокурор (по тексту - прокурор) в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (по тексту - відповідач) про стягнення фінансових санкцій в розмірі 1700 грн..

В обґрунтування своїх вимог прокурор зазначав, що відповідачем було порушено вимоги Закону України "Про автомобільний транспорт", у зв'язку із чим до нього були застосовані фінансові санкції в сумі 1700,00 грн., які до теперішнього часу не перераховані до Державного бюджету України, а тому підлягають стягненню в судовому порядку.

06.04.2012 відповідачем отримано копію ухвали про відкриття скороченого провадження, що підтверджується відміткою про отримання у повідомленні про вручення рекомендованого поштового відправлення. Разом з тим, у строк, встановлений частиною третьою статті 1832 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не подано до суду заперечень проти позову.

Розглянувши подані позивачем документи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001, № 2344-III /в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин/ державний контроль за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, а також державний контроль за недопущенням надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільними перевізниками, які не одержали відповідної ліцензії та ліцензійних карток на транспортні засоби, що при цьому використовуються, який здійснюється на автостанціях, автобусних зупинках, у місцях посадки та висадки пасажирів, на стоянках таксі, у місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, здійснює урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті, яким є Головна державна інспекція на автомобільному транспорті (далі - Головавтотрансінспекція), що діє на підставі Положення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2004 № 1190.

Для виконання покладених на Головавтотрансінспекцію завдань згідно пункту 8 зазначеного Положення утворюються територіальні органи Головавторансінспекції в межах граничної чисельності її працівників.

Відповідно до пункту 4 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 № 1567, державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових, рейдових перевірок.

08.09.2011 працівниками територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в Полтавській області проведено перевірку транспортного засобу марки "Рута" д.н.з. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1, керування яким здійснював водій ОСОБА_2.

Під час перевірки зафіксовано порушення відповідачем статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт", а саме, надання послуг з регулярних пасажирських перевезень маршрутом № 16 без ліцензійної картки, у відсутності схеми маршруту, розкладу руху, таблиці вартості.

Результати перевірки відображені в акті від 08.09.2011 який підписано ОСОБА_2 без заперечень.

Пунктами 25-27 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті встановлено, що справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення. У разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

Відповідач своєчасно повідомлявся про розгляд справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення, наявним в матеріалах справи.

03.10.2011 на підставі акту від 08.09.2011, начальником територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області винесено постанову № 133678 про застосування до відповідача фінансових санкцій в розмірі 1700,00 грн. - відповідно до абзацу 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за надання послуг з перевезень пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 39 цього Закону.

Відповідно до статті 39 Закону України "Про автомобільний транспорт" автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України; для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, ліцензійна картка, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Абзацом 3 частини першої статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" передбачено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 39 цього Закону у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вищезазначена постанова про застосування фінансових санкцій направлена відповідачеві поштовим відправленням з повідомленням про вручення поштового відправлення та отримана останнім 11.10.2011 (докази наявні в матеріалах справи).

Пунктом 32 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, передбачено, що скаргу на постанову може бути подано протягом 10 днів після її винесення.

Доказів оскарження постанови про застосування фінансових санкцій в адміністративному порядку чи її скасування в судовому порядку відповідач суду не надав.

Судом встановлено, що на момент розгляду справи фінансова санкція у розмірі 1700,00 грн. відповідачем не сплачена.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Повноваження прокурора звертатися до суду в інтересах держави передбачені частиною другою статті 61 Кодексу адміністративного судочинства України, частиною другою статті 361 Закону України "Про прокуратуру".

Таким чином, із врахуванням викладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги Кременчуцького транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Згідно із частиною першою статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України постанови суду, прийняті в порядку скороченого провадження, виконуються негайно.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-162, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Кременчуцького транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2) до Державного бюджету України фінансову санкцію у розмірі 1700 (одна тисяча сімсот) гривень на розрахунковий рахунок № 31119106700008 в ГУДКСУ у місті Кременчуці, код ЄДРПОУ 37965850, банк одержувача: ГУДКСУ у Полтавській області, місцезнаходження: м. Полтава, МФО 831019 згідно бюджетної класифікації 21081100, символу 106.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя С.О. Удовіченко