Ухвала суду № 23546439, 20.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12006/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Пащенка К.С.

Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

"20" березня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Горяйнова А.М., Грибан І.О.

при секретарі Буба О.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у відповідності до положень ст.41 КАС України без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Національні інформаційні системи»до Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва від 05 квітня 2011 року:

- №0000322320 в частині збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 199 550,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 49 888,00 грн.;

- №0000772305 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 28 563,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2011 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить дану постанову скасувати та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення -рішення відповідачем прийняті з порушенням вимог ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин) та Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Національні інформаційні системи»зареєстровано як юридична особа та є платником податку на прибуток підприємств в розумінні ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин).

Так, Державною податковою інспекцією у Подільському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Національні інформаційні системи»з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2008 року по 31 грудня 2010 року, за результатами якої складено акт від 18 березня 20011 року №73/23-205-33745910.

В ході проведеної перевірки встановлено, що позивачем порушено вимоги п.п.5.3.2 п.5.3 ст.5, п.п.8.1.2 п.8.1 ст.8 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»(чинного на момент виникнення спірних правовідносин, далі -«Закон»), а саме позивачем внесено до складу валових витрат, витрат, пов'язаних з надання послуг та виконання робіт по створенню дизайн-проекту студії, виготовленням та встановленням декорації , а також проведення монтажно-постановчих робіт на загальну суму 798 200,00 грн., що призвело до заниження суми податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 199 550,00 грн.

Також відповідачем встановлено, що позивачем порушено п.п.2.8 та3.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління національного банку України №637 від 15 грудня 2004 року.

На підстав даного акту відповідачем прийнято податкові повідомлення -рішення від 05 квітня 2011 року: №0000322320 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в сумі 214 234,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 55 247,00 грн.; №0000772305 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 30 992,78 грн.

Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті (п.п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону).

Не включаються до складу валових витрат, зокрема, витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації, згідно із статтями 8 і 9 та підпунктом 7.9.4 цього Закону (п.п.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону).

Відповідно до п.4 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби"

основні засоби - матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

Між позивачем та ПП «Технологія і Ко»укладено договір від 01 жовтня 2009 року №01/10/09 про надання послуг з: розробки дизайн-проекту студії; виготовлення та встановлення декорацій для студії з матеріалів виконавця (ПП «Технологія і Ко»); проведення монтажно-постановочних робіт, необхідних для виготовлення телепередач (роботи по встановленню освітлення студії, розміщенню обладнання відповідно до дизайн-проекту студії та інші послуги, необхідні для оформлення студії).

На виконання даного договору ПП «Технологія і Ко»надала послуги та виконала роботи, визначені в даному договорі, всього на суму 798 200,00 грн., що підтверджується актами виконаних робіт, наявних в матеріалах справи. З матеріалів справи вбачається, що строк експлуатації даного обладнання студії складає 11 місяців, підтвердженням чого є наказ ТОВ «Національні інформаційні системи»від 30 вересня 2009 року 49/2.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що витрати на виготовлення на підставі договору між ПП «Технологія і Ко»та ТОВ «Національні інформаційні системи»від 01 жовтня 2009 року №01/10/09 обладнання не є витрати на придбання, будівництво, реконструкцію, модернізацію, ремонт та інші поліпшення основних фондів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням нематеріальних активів, які підлягають амортизації. Понесені позивачем на підставі даного договору витрати правомірно віднесені ним до валових витрат.

Колегія суддів вважає податкове повідомлення -рішення в частині збільшення податкового зобов'язання позивача з податку на прибуток в сумі 199 550,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 49 888,00 грн. протиправним.

Відповідно до п.2.8 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 (далі- «Положення») підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які мають ліцензію Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України на здійснення переказу коштів. Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням програмно-технічних комплексів самообслуговування) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством України надане право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів. Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.

Відповідно до п.3.5 Положення у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Видача готівки особам, яких немає в штатному розписі підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються окремо на кожну особу або за окремою видатковою відомістю. Якщо підприємство (підприємець) надає держателям спеціальних платіжних засобів послуги з видачі готівки за допомогою платіжного термінала (імпринтера), то на підставі квитанцій платіжного термінала (сліпів) таким підприємством складається видатковий касовий ордер на загальну суму проведених операцій за день та здійснюється відповідний запис у касовій книзі.

Відповідно до платіжної відомості №ВЗП-000606 від 29 грудня 2008 року одержання коштів в сумі 14 650,50 грн. підтверджується підписом ОСОБА_2 Отже, платіжна відомість є належним чином оформлена, що є підставою для виведення коштів з каси позивача. Належних доказів того, що підпис на даній платіжній відомості не належить ОСОБА_2, відповідачем у відповідності до положень ч.2 ст.71 КАС України суду не надано.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем не було порушено вимоги п.п.2.8 та3.6 Положення. Податкове повідомлення -рішення від 05 квітня 2011 року №0000772305 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 28 563,00 грн. є протипранвим.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог та вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 41, 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі м. Києва - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 жовтня 2011 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Грибан І.О.

Ухвалу складено в повному обсязі 23.03.12