КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-3357/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В.
Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.
У Х В А Л А
Іменем України
"14" березня 2012 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого -судді Ісаєнко Ю.А.;
суддів: Борисюк Л.П., Собківа Я.М.,
за участю секретаря: Прищепчука А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт»та Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт» до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення від 20.06.2011 року №0005892320,
В С Т А Н О В И В:
Позивач, Закрите акціонерне товариство «Авіакомпанія «Аеросвіт», звернувся до Київського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 20.06.2011 року №0005892320.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2011 року позов задоволено частково; визнано протиправним та скасувано податкове повідомлення-рішення Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 20.06.2011 №0005892320 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств у розмірі 751330 (сімсот п'ятдесят одна тисяча триста тридцять) грн. 56 коп.
Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2011 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Також не погоджуючись із вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2011 року в частині задоволених вимог та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
В судовому засіданні представники сторін підтримали вимоги заявлених скарг та просили їх задовольнити.
Заслухавши суддю -доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, постанову суду першої інстанції -без змін, з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, посадовими особами органу державної податкової служби проведено позапланову виїзну документальну перевірку ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року; за наслідками перевірки складено акт від 02.06.2011 року № 429/23-2/20048090.
20.06.2011 року Бориспільською об'єднаною державною податковою інспекції Київської області винесено податкове повідомлення -рішення №0005892320, яким на підставі акту перевірки за порушення пп. 5.3.5 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 1215475,00 грн.
Актом перевірки встановлено заниження позивачем валових доходів за період з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року на суму 135052,00 грн. внаслідок не відображення кредиторської заборгованості, по якій минув строк позовної давності; завищення валових витрат у сумі 616279,00 грн. внаслідок не здійснення коригування валових витрат в частині кредиторської заборгованості по якій минув строк позовної давності; завищення валових витрат на 464144,44 грн. внаслідок включення до складу валових витрат витрати по консультаційним послугам згідно укладеної між позивачем та компанією Royal Card USA від 17.06.2008 року №13-534, які не пов'язані з господарською діяльністю.
Перевіряючи законність та обґрунтованість постанови Київського окружного адміністративного суду колегією суддів встановлено наступне.
Щодо встановленого під час перевірки порушення вимог пп. 4.1.6 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що на думку органу державної податкової служби призвело до заниження позивачем валових доходів за період з 01.01.2009 року по 30.06.2010 року на суму 135052,00 грн. внаслідок не відображення кредиторської заборгованості по якій минув строк позовної давності, колегія суддів зазначає наступне.
В акті перевірки зазначено, що позивачем в 2009 році не віднесено до складу валового доходу безповоротну фінансову допомогу в частині кредиторської заборгованості, по якій минув термін позовної давності, на суму 135052,00 грн. До такого висновку орган державної податкової служби дійшов внаслідок ненадання документів, розрахунків та письмових пояснень, що засвідчували б включення кредиторської заборгованості до складу валових доходів.
Відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР валовий доход -загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.
У розумінні п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності є безповоротною фінансовою допомогою.
Відповідно до пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовий доход включає сум доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу».
Як вбачається з наданого позивачем реєстру кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку та показників валових доходів ЗАТ «Авіакомпанія «Аеросвіт»за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, загальна сума нарахованого валового доходу по рахунку 717 за 2009 рік склала 139153,50 грн. Зазначена сума була включена до складу валового доходу в 2009 році та відображена в рядку 01.1 Декларації про прибуток підприємства.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідно до вказаного реєстру кореспонденції рахунків, яким під час перевірки, як зазначено на сторінці 5 Акта перевірки, користувались посадові особи, але не прийняли його до уваги, суми кредиторської заборгованості, по яких минув термін позовної давності (рахунок 717), відображені в рядку 9 «інші доходи»Додатку поряд з нарахованими доходами по рахункам 713 «дохід від операційної оренди»та 719 «інші доходи від операційної діяльності»в розрізі субрахунків.
При цьому, загальний нарахований дохід по вказаним рахункам складає 34753103,74 грн. (в додатку 34753060,71 грн. Різниця 43,03 грн. -відповідно до бухгалтерської довідки).
Колегія суддів вважає, що орган державної податкової служби як під час розгляду справи судом першої, так і апеляційної інстанції, не спростував доводів позивача та не навів суду фактичних даних відповідно до яких відповідач дійшов висновку щодо заниження валових доходів позивачем з посиланням на регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків та інші докази на підтвердження факту порушення.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що висновки податкового органу про заниження позивачем валових доходів у зв'язку з не включенням до складу валового доходу позивача -безповоротної фінансової допомоги, в якості кредиторської заборгованості по якій минув термін позовної давності на суму 135052,00 грн. є безпідставними.
Щодо встановленого під час перевірки порушення вимог п. 5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що на думку органу державної податкової служби призвело до завищення валових витрат у сумі 616279,00 грн. внаслідок не здійснення коригування валових витрат в частині кредиторської заборгованості по якій минув строк позовної давності, колегія суддів зазначає наступне.
Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відображення в податковому обліку суми кредиторської заборгованості, по якій минув строк позовної давності, врегульовано статтею 1 та статтею 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та зобов'язує позивача визнати суму кредиторської заборгованості, що залишилась не стягнутою після закінчення строку позовної давності -безповоротною фінансовою допомогою та включити її до складу валових доходів.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»не передбачає обов'язку платника податків зменшувати загальну суму валових витрат податкового періоду, у якому відбулося закінчення строку позовної давності. Закон визначає лише зобов'язання платника податку збільшити валовий дохід відповідного податкового періоду на таку суму. Проведення будь-яких коригувань валових витрать законом не передбачено.
Таким чином, висновки податкового органу про завищення позивачем валових витрат у сумі 616279,00 грн. є неправомірними.
Щодо встановленого під час перевірки порушення вимог п. 5.1 та пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що на думку органу державної податкової служби призвело до завищення валових витрат на 464144,44 грн. внаслідок включення до складу валових витрат витрати по консультаційним послугам згідно укладеної між позивачем та компанією Royal Card USA угодою від 17.06.2008 року №13-534, які не пов'язані з господарською діяльністю, колегія суддів зазначає наступне.
Як було вище зазначено, пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»передбачено, що валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 зазначеного Закону до складу валових витрат включається сума будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Як встановлено судом першої інстанції, у червні 2008 року між ЗАТ «Авікомпанія «Аеросвіт»та корпорацією Royal Card (Нью-Йорк США) укладено Угоду від 17.06.2008 № 13-534, предметом якої було надання контрагентом позивача консультаційних послуг.
Під час проведення перевірки податковому органу були надані акти виконаних робіт від 20.09.2008 року та від 20.12.2008 року по даній Угоді, в яких зазначено, що послуги виконані у повному обсязі та наведено перелік робіт, що проведені, а саме: розробка меню, підбір їжі, напоїв та обслуговування під час польоту, проведення тренінгів з обслуговування у польоті, покращення меню по новій концепції харчування на рейсах. Вартість робіт відповідно 68000,00 дол. США та 35000,00 дол. США.
Суми витрат, сплачених позивачем на виконання вказаної угоди, включені до складу валових витрат підприємства у 1 кварталі 2009 року у розмірі 416640,09 грн. та у 2 кварталі 2010 року -в сумі 47504,35 грн., загальна сума складає 464144,44 грн.
Проте, під час перевірки позивачем не було надано списків працівників, які брали участь у тренінгах, накази, якими вони були відряджені для проходження даних тренінгів, звіти працівників про участь у тренінгах, сертифікатів чи відповідних дипломів та документів, які б засвідчували, які саме знання отримали учасники. Крім того, позивачем не надано документів щодо розробок меню, підбору їжі та напоїв, зокрема співставлення попереднього меню з тим, що було розроблено згідно наданих консультаційних послуг.
Вказані документи позивачем також не були надані суду першої та апеляційної інстанції під час розгляду даної справи.
Так, позивачем надано лише копію Угоди від 17.06.2008 № 13-534 та акти виконаних робіт від 20.09.2008 № б/н і від 20.12.2008 № б/н в яких визначені загальні назви наданих послуг без уточнення їх кількості, отриманих результатів, а також не зазначено калькуляцію вартості кожної з наданих послуг.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем не надано жодних документальних доказів, які підтверджують факт використання результатів придбаних консультаційних послуг у власній господарській діяльності підприємства, а тому безпідставно відніс вказані витрати до складу валових витрат.
Таким чином, висновки відповідача про безпідставність включення позивачем до складу валових витрат, витрати на придбання консультаційних послуг на загальну суму 464144,44 грн. є правомірними.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення -рішення від 20.06.2011 року № 0005892320 в частині зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств у розмірі 751330,56 (1215475,00 грн. - 464144,44 грн.).
Відповідно до частини 1 статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстави для скасування або зміни постанови суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
У Х В А Л И В:
Апеляційні скарги Закритого акціонерного товариства «Авіакомпанія «Аеросвіт»та Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області залишити без задоволення, постанову Київського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2011 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
(Ухвалу у повному обсязі складено 19.03.2012 року)
Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.
Судді: Борисюк Л.П.
Собків Я.М.
Судове рішення № 23546399, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 14.03.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-3357/11/1070. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: