Постанова № 23546235, 06.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/4130/2011 Головуючий у 1-й інстанції: Кашпур О.В.

Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"06" березня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Беспалова О.О.

суддів Парінова А.Б., Губської О.А.,

при секретарі Кропивному Є.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Прилуцький завод "Білкозин" на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2011 р. у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Прилуцький завод "Білкозин" до Прилуцької об"єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2010 року позивач звернувся в суд з позовом, в якому просив визнати нечинним податкове повідомлення -рішення № 0000422302/648 від 26 липня 2011 року.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2011 року в задоволенні адміністративного позову було відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з судовим рішенням, Публічне акціонерне товариство "Прилуцький завод "Білкозин" подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду -скасуванню з ухваленням нового рішення у справі з таких підстав.

Позовні вимоги мотивомано тим, що Прилуцькою ОДПІ неправомірно зроблено висновок про порушення позивачем вимог ЗУ "Про податок на додану вартість" щодо формування податкового кредиту за листопад - грудень 2007 року. Однак, на думку позивача, зазначені висновки, зроблені на основі матеріалів кримінальної справи № 903/0226, які не належать до бухгалтерського та податкового обліку підприємства та не являються первинними документами бухгалтерського обліку, що підтверджують факти здійснення господарських операцій. На думку позивача при складенні акту перевірки відповідачем не дотримано вимог Наказу ДПА України "Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" № 984 від 22.12.2010 року. Також позивач зазначає, що висновки акту перевірки Прилуцької ОДПІ № 273/23/00418604 від 28.02.2011 року про завищення суми податкового кредиту та заниження суми податкового зобов'язання спростовуються висновками актів перевірки про результати виїзної планової документальної перевірки дотримання вимог податкового та валютного законодавства ВАТ "Прилуцький завод "Білкозин" за період з 01.10.2006 року по 31.12.2007 року № 561/23-00418604 від 26.05.2008р. та виїзної позапланової перевірки № 308/23-00418604 від 21.03.2008 року з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за період з грудня 2007 року, відповідно до яких порушень з боку позивача Прилуцька ОДПІ не знайшла. Також позивач наполягає, що проведення господарських операцій з контрагентами TOB ТД "Білкозин" та TOB "ВФ "Протекс", по яким сформовано податковий кредит з ПДВ за листопад-грудень 2007 року, підтверджено відповідними первинними бухгалтерськими документами, зокрема податковими накладними. Товарність зазначених операцій підтверджується наявністю на виробництві позивача відповідного обладнання, придбаного за договорами з TOB "ТД "Білкозин" та TOB "ВФ "Протекс". Позивач вважає, що ним дотримано вимоги ЗУ "Про податок на додану вартість", оскільки на підставі наявних податкових накладних сформовано податковий кредит. Також позивач зазначив, що після проведення перевірки ним було подано до Прилуцької ОДПІ уточнюючий розрахунок, яким відповідно скориговано суму податкового зобов'язання з ПДВ, в зв'язку з виявленими порушеннями та сплачено суму податку на додану вартість. Враховуючи наведене, просить задовольнити позовні вимоги та скасувати податкове повідомлення-рішення.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що ДПІ в м. Чернігові правомірно донарахувала ПАТ "Прилуцький завод "Білкозин" суми податку на додану вартість, а тому позовні вимоги про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення Прилуцької ОДПІ від №0000422302/648 від 26 липня 2011 року з підстав, наведених позивачем у позовній заяві, задоволенню не підлягають. Крім того, суд першої інстанції вважає, що достатньою підставою для проведення перевірки та для висновків про безтоварність проведених господарських операцій та про безпідставність віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту є рішення суду, яке набрало законної сили за результатами розгляду кримінальної справи про злочин, предметом якої є податки про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами. Таким чином, безпідставними є посилання позивача на те, що акт перевірки не відповідає вимогам чинного законодавства, через те, що його висновки не обґрунтовані відповідними первинними бухгалтерськими документами, оскільки Податковий кодекс України чітко визначає, що судові рішення у кримінальній справі, яке набрало законної сили, є достатньою підставою для донарахування сум податку на додану вартість.

З таким висновком суду не можна погодитися у повній мірі.

Колегією суддів встановлено, що суд першої інстанції послався на постанову Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області по справі №1П-116/2011 про звільнення від кримінальної відповідальності головного бухгалтера на підставі ч. 4 ст. 212 КК України.

Крім того, ч. 4 ст. 72 КАС України передбачено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Разом з тим, колегія суддів зауважує, що оскільки, вищевказана постанова Прилуцького міськрайонного суду стосується дій фізичної особи та може розглядатись щодо правових наслідків тільки виключно по даній фізичній особі, але позов подало підприємство (юридична особа) то відповідно правомірність дій Прилуцької ОДПІ відносно прийнятого податкового повідомлення-рішення не може грунтуватись на діях третіх осіб.

Крім того, суд першої інстанції, досліджуючи постанову Прилуцького міськрайонного суду по кримінальній справі, не надав належної оцінки тому факту, що постановою Прилуцького міськрайонного суду по кримінальній справі було звільнено від кримінальної відповідальності фізичну особу на підставі ч.4. ст.212 КК України.

Також, судом першої інстанції не враховано те, що ч. 4 ст. 212 КК України передбачає, що особа, яка вчинила діяння, передбачені частинами першою, другою, або діяння, передбачені частиною третьою (якщо вони призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів в особливо великих розмірах) цієї статті, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона до притягнення до кримінальної відповідальності сплатила податки, збори (обов'язкові платежі), а також відшкодувала шкоду, завдану державі їх несвоєчасною сплатою (фінансові санкції, пеня).

Суд першої інстанції не звернув увагу на відсутність в резолютивній частині рішення Прилуцького міськрайонного суду факту несплати донарахованих податків, а якраз навпаки в даній постанові встановлено факт відшкодування (погашення) донарахованих сум з ПДВ по акту перевірки №273/23/00418604 від 28.02.2011 року.

Крім того, слід звернути увагу на те, що доказами погашення збитків по кримінальній справі, яка грунтувалась на порушеннях виписаних в акті перевірки № 273/23/00418604 від 28.02.2011 року є лист Прилуцької ОДПІ №6192/8/15 від 30.03.2011р. та лист Прилуцької ОДПІ №6193/8/19 від 30.03.2011р.

Колегія суддів зазначає, що в даних листах йшла мова про те, що за рахунок зменшення від'ємного значення з ПДВ донарахована сума по вищевказаному акту перевірки була погашена.

Також колегія суддів звертає увагу та ту обставину, що пунктом 14.1.39. ст. 14 Податкового Кодексу України передбачено, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Пунктом 38.1 статті 38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Таким чином на момент розгляду кримінальної справи донараховане по акту перевірки податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 2 068 237 грн. було погашено за рахунок зменшення від'ємного значення ПДВ. що відповідно свідчить про сплату даного податку.

Не врахувавши цей факт Прилуцька ОДПІ прийняла податкове повідомлення рішення, та визначила для підприємства те податкове зобов'язання, яке вже станом на 30.03.2011 року було сплачено.

В даному випадку рішення ОДПІ є недійсним, оскільки прийнято з порушенням норм законодавства України.

Виходячи з того, що позивач просив визнати нечинним податкове повідомлення-рішення колегія суддів приходить до наступного.

Встановлені ст.ст. 105, 162 КАС України способи захисту порушеного права не є вичерпними. Разом з тим, деякі зі встановлених способів захисту порушеного права носять обмежений характер і не можуть бути застосовані при виникненні будь-якого спору у сфері публічних правовідносин. Так, вимога про визнання нечинним акта може стосуватися лише нормативно-правового акта, а про визнання протиправним (недійсним, незаконним, неправомірним, скасування) - індивідуального акта.

Нечинним нормативно-правовий акт стає з дати набрання відповідним рішенням суду законної сили, а протиправність індивідуального акта виникає, у разі набрання рішенням суду про задоволення адміністративного позову законної сили, з моменту прийняття такого акта суб'єктом владних повноважень (вчинення дії або бездіяльності).

Правові акти індивідуальної дії - рішення, які є актом одноразового застосування норм права, і дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

В даному випадку податкове-повідомлення рішення є актом індивідуальної дії, а тому має бути визнано недійсним.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням у справі нового рішення.

Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційних скарг на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Прилуцький завод "Білкозин" на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2011 р. у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Прилуцький завод "Білкозин" до Прилуцької об"єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення - задовольнити.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 серпня 2011 р. - скасувати, постановити нову, якою позовні вимоги задовольнити частково.

Визнати недійсним податкове повідомлення - рішення від № 0000422302/648 від 26 липня 2011 року.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Губська О.А.

Парінов А.Б.