Постанова № 23545476, 06.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3507/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Брагіна О.Є.

Суддя-доповідач: Романчук О.М

ПОСТАНОВА

Іменем України

"06" березня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого-судді: Романчук О.М.,

Суддів: Пилипенко О.Є.,

Шелест С.Б.,

при секретарі: Воронець Н.В.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Фора Рітейл»на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Фора Рітейл»до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000971503 від 12.07.2011 року, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне акціонерне товариство «Фора Рітейл»звернулися до Київського окружного адміністративного суду із позовом до Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000971503 від 12.07.2011 року про застосування штрафних фінансових санкцій в розмірі 170,00 гривень.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2011 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, представник позивача по справі подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Судом першої інстанції встановлено, що 09.06.2011 року відповідачем було проведено камеральну перевірку позивача за 2010 рік, про що складено акт камеральної перевірки податкової звітності земельного податку № 680/1503/33870671 від 09.06.2011 р.

Так, зазначеним актом перевірки зафіксовано порушення ПАТ «Фора Рітейл»п.п. 16.1.3, п. 16.1 статті 16 та статті 49 Податкового кодексу України, а саме порушено строк подання декларації з податку на землю.

Відповідно Сакською об'єднаною державною податковою інспекцією в Автономній Республіці Крим прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000971503 від 12.07.2011 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 170,00 грн.

Позивач вважає податкове повідомлення-рішення незаконним, оскільки у відповідача були відсутні законні підстави для проведення камеральної перевірки, а також не враховані об'єктивні обставини, що стали підставою несвоєчасного подання декларації з податку на землю.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року № 510-XII органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

Пунктом 1 частини 1 статті 11 Закону України № 510-XII встановлено право органів державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та в порядку, встановленому законами України здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі).

Так, відповідно до п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, чинного на час проведення перевірки, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків (пп. 75.1.1. п. 75.1. ст. 75 Кодексу).

Як вбачається з акту камеральної перевірки податкової звітності земельного податку № 680/1503/33870671 від 09.06.2011 року, розрахунок земельного податку підприємством до податкового органу було подано 13.12.2010 року.

Судом першої інстанції встановлено, що право користування земельною ділянкою у ПАТ «Фора Рітейл»виникло 29.04.2010 року на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна (нежитлова будівля загальною площею 449,8 кв. м. за адресою: АРК, м. Саки, вул. Радянська, 2) від 22.04.2010 року № 218, зареєстрованого Кримським республіканським підприємством «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторії»29.04.2010 року.

Станом на час подання розрахунку земельного податку до податкового органу позивачем, розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку визначався Законом України «Про плату за землю»№ 2535-ХП від 03.07.1992 року (зі змінами та доповненнями).

Згідно з частиною першою ст. 2 Закону України № 2535-ІІ використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом.

Відповідно до ст. 14 Закону України № 2535-ІІ платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

З огляду на зазначене, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач повинен був зробити та подати до податкового органу розрахунок плати за землю - нововідведену земельну ділянку, на якій розташований придбаний ним об'єкт нерухомого майна, в місячний термін з дня виникнення права на земельну ділянку, тобто не підніше 29.05.2010 року.

Разом із тим, як вказано позивачем, у договорі купівлі-продажу від 22.04.2010 року № 218 не було зазначено кадастровий номер земельної ділянки, цільове використання землі, на якій знаходиться придбане позивачем нерухоме майно. Після проведення державної реєстрації нежитлового приміщення позивач звернулись до міськрайонного управління держкомзему в м. Саки та Сакському районі Автономної Республіки Крим, яким лише у грудні 2010 року підприємству було видано витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки та зазначено, що земельна ділянка призначена для обслуговування нежилої будівлі (магазину).

Так, відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України № 2535-ІІ ставки земельного податку з земель, грошову оцінку яких встановлено, встановлюються у розмірі одного відсотка від їх грошової оцінки, за винятком земельних ділянок, зазначених у частинах п'ятій - десятій цієї статті та частині другій статті 6 цього Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки міськрайонним управлінням держкомзему в м. Саки та Сакському районі Автономної Республіки Крим підприємству було надано лише у грудні 2010 року.

Отже, до грудня 2010 року позивачі не мали об'єктивної можливості зробити розрахунок земельного податку.

Дана обставина не була взята судом першої інстанції до уваги.

Відтак, порушень строків подачі податкової звітності з земельного податку Приватним акціонерним товариством «Фора Рітейл»колегією суддів не вбачається.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідальність за порушення строків подачі податкової декларації, визначених законодавством, на момент подачі позивачем податкової звітності, передбачалася Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000, № 2181-III, зокрема, п. 17.1.1. Закону № 2181-III.

Разом із тим, як вбачається з матеріалів справи, позивача було притягнуто до відповідальності шляхом накладення штрафу в розмірі 170,00 гривень на підставі п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України за порушення п.п. 16.1.3, п. 16.1 статті 16 та статті 49 Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 1 Прикінцевих положень Податкового кодексу України, цей Кодекс набирає чинності з 01 січня 2011 року.

Пунктом 2 Кодексу визнано такими, що втратили чинність з 1 січня 2011 року, зокрема Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та інші законодавчі акти.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відтак, податковий орган мав керуватися норми законів, що діяли на момент вчинення такого правопорушення, що також не було враховано судом першої інстанції.

З огляду на те, що в діях позивача порушень вимог податкового та іншого законодавства не вбачається, колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення № 0000971503 від 12.07.2011 року підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі, повністю спростовують висновки суду першої інстанції та знайшли своє належне підтвердження в суді апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 1 та 4 ч. 1 ст. 202 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та приймає нову, якщо визнає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, та порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

На підставі викладеного та приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, та ухвалено судове рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції скасовує постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2011 року та приймає нову, якою задовольняє позовні вимоги.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Фора Рітейл»-задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 серпня 2011 року - скасувати та прийняти нову.

Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Фора Рітейл»- задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Сакської об'єднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіці Крим від 12.07.2011 року № 0000971503 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 170,00 гривень.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено: 12 березня 2012 року.

Головуючий суддя Романчук О.М

Судді: Пилипенко О.Є.

Шелест С.Б.