Ухвала суду № 23545268, 20.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-13617/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Кармазін О.А.

Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"20" березня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Бужак Н.П,

суддів: Костюк Л.О., Твердохліб В.А.,

за участю секретаря: Павленко Т.А.,

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 листопада 2011 року у справі за адміністративним позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К»про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 367 901,71 грн., -

В С Т А Н О В И В :

27 вересня 2011 року Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К»про стягнення адміністративно-господарських санкцій у розмірі 367 901,71 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 листопада 2011 року в задоволені позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач по справі -Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів -подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому посилається на те, що суд першої інстанції під час розгляду справи неповно дослідив обставини справи, дав неправомірну оцінку зібраним доказам та ухвалив постанову, яка не відповідає нормам матеріального права.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів відповідно до ч.4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Епіцентр К»(код ЄДРПОУ 32490244) на виконання вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»зобов'язано виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством України.

06.01.2011 року ТОВ «Епіцентр К»подано до відділу статистики Дніпровського району м. Києва звіт з праці за грудень 2010 року (форма № 1-ПВ) по відокремленому підрозділу гіпермаркет № 2 «Епіцентр К»м. Харків, в якому помилково в рядку 1040 «Середньооблікова чисельність штатних працівників за період з початку року»було визначено працівників у кількості 310 осіб, замість дійсної кількості працюючих у 54 особи, що потягло за собою збільшення загальної чисельності штатних працівників ТОВ «Епіцентр К»на 230 осіб та загальної кількості працюючих інвалідів у кількості - 9 осіб.

Зазначена помилка була виявлена заступником головного бухгалтера підприємства і в той же день 06.01.2011 до відділу статистики було подано нову звітність із виправленими неточностями.

Прокуратурою Дніпровського району міста Києва була проведена перевірка ТОВ «Епіцентр К»щодо дотримання законодавства з питань працевлаштування інвалідів. Під час вказаної перевірки на вимогу працівників прокуратури заступником головного бухгалтера ТОВ «Епіцентр К»був помилково наданий первинний звіт з праці за грудень 2010 року (форма № 1-ПВ) по відокремленому підрозділу гіпермаркет № 2 «Епіцентр К»м. Харків з помилково зазначеними даними, в якому було визначено працівників у кількості 310 осіб, замість дійсної кількості працюючих у 54 особи.

На підставі проведеної перевірки та наданих відповідачем документів під час її проведення прокурором Дніпровського району міста Києва винесено постанову про порушення кримінальної справи від 24.03.2011 відносно генерального директора ТОВ «Епіцентр К»ОСОБА_2 за ознаками складу злочинів, передбачених ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 366 КК України.

Разом з цим, постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 10.06.2011 по справі № 4-117/11 скаргу генерального директора ТОВ «Епіцентр К» задоволено, а вищезазначену постанову прокурора від 24.03.2011 про порушення кримінальної справи скасовано. Вказана постанова суду станом на 24.10.2011 року набрала законної сили.

На підставі акту перевірки № 49-П11 від 23.03.2011 Фондом соціального захисту інвалідів застосовано до ТОВ «Епіцентр К» адміністративно господарські санкції, позивач при складанні даного акту та застосуванні санкцій виходив із висновків та документів наданих йому прокуратурою Дніпровського району міста Києва, які не грунтуються на фактичних обставинах.

Відповідно до поданих відповідачем звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2010 рік за формою № 10-ПВ та звітів з праці за 2010 рік за формою № 1-ПВ середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу підприємства складала - 12197 осіб, а середньооблікова кількість штатних працівників, яким встановлено інвалідність - 490 осіб (4,02 %), а відтак визначений статтею 19 Закону чотирьохвідсотковий норматив для працевлаштування інвалідів підприємством дотриманий.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" від 21.03.91 N 875-ХІІ.

Стаття 19 вказаного Закону зобов'язує відповідача відповідно до 4-відсоткового нормативу створити робочі місця для праці інвалідів і інформувати центри зайнятості про вільні робочі місця для інвалідів, звітувати перед відділеннями Фонду соціального захисту інвалідів про їх працевлаштування - підібрати робоче місце і працевлаштувати інваліда.

Наказом Державного комітету статистики України "Про затвердження форм державних статистичних спостережень зі статистики праці" № 294 від 03.08.2009 (в редакції на час виникнення спірних відносин) затверджена форма звітності N 1-ПВ (місячна) "Звіт з праці". Зазначена форма використовується для ведення державних статистичних спостережень зі статистики праці та отримання повної, всебічної й об'єктивної статистичної інформації.

Разом з тим, для надання підприємствами необхідної інформації для організації працевлаштування інвалідів, і звітування перед Фондом соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів Наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 42 від 10.02.2007 (в редакції на час виникнення спірних відносин) затверджена форма звітності N 10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", відповідно до якої підприємства, установи та організації подають до територіального відділенні Фонду соціального захисту інвалідів інформацію про працевлаштування та виконання нормативу працевлаштування осіб, яким відповідно до вимог законодавства встановлено інвалідність.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивач при застосуванні до відповідача спірних адміністративно-господарських санкцій не взяв до уваги звітність ТОВ «Епіцентр К»за формою № 10-ПВ «Про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2010 рік», яка була подана до Фонду та відповідно до якої підприємством визначено, що у 2010 році середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу підприємства складала - 12197 осіб, а середньооблікова кількість штатних працівників, яким встановлено інвалідність - 490 осіб. Позивачем взагалі не витребовувались у відповідача будь-які додаткові документи та пояснення з приводу наявності розбіжностей у звітній документації.

До того ж, до уваги не приймаються висновки апелянта про формальність працевлаштування чотирьох осіб: ОСОБА_3 інваліда 3 групи, ОСОБА_4. інваліда 1 групи, ОСОБА_5 інваліда 2 групи та ОСОБА_1 інваліда 3 групи, оскільки позивачем не надано жодних доказів на підтвердження зазначених тверджень. При цьому, безпідставність та необґрунтованість вказаних обставин вже встановлено у постанові Дніпровського районного суду міста Києва, яка набрала законної сили.

Таким чином, враховуючи вищенаведені факти та обставини в сукупності колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду погоджується з твердженнями суду першої інстпанції, що відповідно до офіційно поданої відповідачем до державних органів інформації у 2010 році на підприємстві середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу складала - 12197 осіб, а середньооблікова кількість штатних працівників, яким встановлено інвалідність - 490 осіб (4,02 %), а відтак встановлений статтею 19 Закону чотирьохвідсотковий норматив для працевлаштування інвалідів був дотриманий та підстав для застосування і стягнення з відповідача санкцій у позивача не має.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 198, 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів із наведеними висновками суду першої інстанції погодилась, оскільки вони знайшли своє підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. Судом було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу -залишити без задоволення, а постанову суду -без змін.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 листопада 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.