Ухвала суду № 23545317, 01.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-9070/10/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Виноградова О.І.

Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

"01" березня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Степанюка А.Г., Кузьменка В.В.,

при секретарі Киричуку Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 р. у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Науково-виробнича Фірма "Хімімпекс" до Державної податкової інспекції у Бородянському районі Київської області про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 червня 2011 р. вказаний позов задоволено частково: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення від 25 червня 2010 року № 0000452300/0 та № 0000442300/0, від 20 липня 2010 року № 0000452300/1 та № 0000442300/1, від 05 жовтня 2010 року № 0000452300/2 та № 0000442300/2. В задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погоджуючись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що у період з 27 травня 2010 року по 09 червня 2010 року відповідачем було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства з 01 липня 2007 року по 31 березня 2010 року, за результатами якої було складено акт перевірки № 383/23-34779537.

Як вбачається з акта перевірки, позивачем порушено п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 115 386 грн., п.п. 7.2.3, 7.4.5 п. 7.2,7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено суму податкових зобовязань на 473 240 грн. Та занижено податок на додану вартість у сумі 94 648 грн., п.п. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, ст. 19 Закону Українпи «Про податок з доходів фізичних осіб», в результаті чого не утримано податок з доходу, нарахованого фізичним особам за придбаний товар у сумі 1207, 50 грн.

25 червня 2010 року на підставі акта перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення: 0000452300/0, яким нараховано податкове зобов»язання у сумі 141 972 грн.; № 0000371710/0, яким нараховано податкове зобов»язання у сумі 3622, 50 грн.; № 0000442300/0, яким нараховано податкове зобов»язання у сумі 173 079 грн.;

В подальшому за результатами розгляду скарг позивача, які залишені без задоволення, відповідач виніс податкові повідомлення-рішення від 20 липня 2010 року № 0000452300/1, № 0000371710/1, № 0000442300/1 та від 05 жовтня 2010 року -№ 0000452300/2, № 0000371710/2, № 0000442300/2.

Суд першої інстанції при частковому задоволенні позову прийшов до висновку, що відповідачем протиправно винесено податкові-повідомлення рішення від 25 червня 2010 року № 0000452300/0 та № 0000442300/0, від 20 липня 2010 року № 0000452300/1 та № 0000442300/1, від 05 жовтня 2010 року № 0000452300/2 та № 0000442300/2, оскільки дані викладені в акті перевірки щодо фіктивності виданих накладних ТОВ «Укпромсервіс»не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи.

Суд першої інстанції дав ґрунтовний аналіз нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, що об'єктивно виклав в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог, повно встановив обставини справи, вірно та об'єктивно оцінивши зібрані по справі докази, ухвалив рішення, яке відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність прийнятих ним рішень, його позиція не узгоджується з нормами матеріального права.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Кузьменко В. В.

Степанюк А.Г.