Ухвала суду № 23544533, 13.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-11875/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

"13" березня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Бабенка К.А., Федотова І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі суду апеляційну скаргу Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом Дочірньої компанії «Укргазвидобування «Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И Л А:

У серпні 2011 року Дочірня компанія «Укргазвидобування»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Свої вимоги мотивує тим, що рентну плату за природний газ, нафту, газовий конденсат сплатив в строки, а відповідач дійшов помилкового висновку щодо порушення позивачем строку сплати суми вказаних податкових зобов'язань, у зв'язку з чим спірне податкове повідомлення-рішення прийнято протиправно та підлягає скасуванню.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 вересня 2011 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.08.2011 року № 0000511501.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Ізюмська об'єднана державна податкова інспекція у Харківській області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову повністю.

До суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Статтею 128 КАС України встановлено наслідки неприбуття в судове засідання особи, яка бере участь в справі.

Згідно до ч. 6 зазначеної вище статті якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь в справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, а також те, що до суду апеляційної інстанції всі особи, які беруть участь в справі не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду, відсутні клопотання про розгляд справи за їх участю, колегія суддів ухвалила про апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції -без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

Позивач є платником рентної плати за нафту, природній газ та газовий конденсат.

Ізюмською об'єднаною державної податкової інспекції у Харківській області було в період з 30.12.2010 року по 14.04.2011 року проведено невиїзну документальну перевірку карток особових рахунків ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»з питань дотримання вимог податкового законодавства по своєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань по рентній платі за природний газ, що видобувається в Україні.

За результатами дано перевірки складено акт № 16/1501/30019775 від 14.04.2011 року, за змістом якого вказаною перевіркою встановлено несвоєчасне перерахування позивачем узгоджених податкових зобов'язань по рентній платі за природний газ, що видобувається в Україні в сумі 75937,58 грн. за листопад 2010 року, грудень 2010 року, січень 2011 року. Чим порушено п.п. 17.1.7 п. 17.1. ст. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Задовольняючи даний позов суд першої інстанції виходив із того, що позивачем спірні суми зобов'язань сплачені вчасно, а тому висновок відповідача про наявність порушень податкового законодавства в діях позивача є помилковим, у зв'язку з чим спірне податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до висновків зазначеного вище акта перевірки позивачем несвоєчасно перераховано узгоджені податкові зобов'язання по рентній платі за природний газ, що видобувається в Україні в сумі за листопад, грудень 2010 року та січень 2011 року, за несвоєчасне перерахування узгоджених податкових зобов'язань протягом строків визначених законодавством, відповідальність позивача передбачена п.п. 17.1.7 п. 17.1. ст. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та п. 126.1 ст. 126 Податкового кодексу.

Нарахування та сплата рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат визначено Порядком обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 року № 256 «Про затвердження Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат», що діяв до 31.12.2010 року.

Відповідно до п. 5 вказаного вище Порядку платник самостійно складає розрахунок податкових зобов'язань з рентної плати, у якому визначає та/або уточнює суму податкового зобов'язання з рентної плати, за формою, затвердженою ДПА.

У п. 7 Порядку вказується, що платник протягом 20 календарних днів після закінчення звітного (податкового) періоду подає податковий розрахунок органу державної податкової служби: за місцезнаходженням ділянки надр, межі якої визначені в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, у разі розміщення такої ділянки в межах території України; за місцем перебування на обліку як платника податків і зборів (обов'язкових платежів) у разі розміщення ділянки надр, межі якої визначено в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, в межах континентального шельфу та/або виключної (морської) економічної зони України.

Абзацом 8 Порядку передбачено, що сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковому розрахунку за звітний (податковий) період, сплачується платником до Державного бюджету України протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такого податкового розрахунку з урахуванням фактично сплачених авансових внесків.

З набранням чинності Податкового кодексу України порядок обчислення податкових зобов'язань та строк сплати рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат регулюється ст. 260 Податкового кодексу.

Згідно з п. 260.2 ст. 260 Податкового кодексу України розмір податкового зобов'язання з рентної плати обчислюється платником як добуток обсягу видобутої ним вуглеводневої сировини, встановлених статтею 258 цього Кодексу ставок рентної плати та коригуючого коефіцієнта, який у кожному податковому (звітному) періоді розраховується відповідно до ст. 259 Податкового кодексу.

Відповідно до п. 260.3 ст. 260 Податкового кодексу України платник самостійно складає розрахунок податкових зобов'язань з рентної плати, у якому визначає та/або уточнює суму податкового зобов'язання з рентної плати.

Пунктом 260.5 ст. 260 Податкового кодексу України встановлено, що платник протягом 20 календарних днів після закінчення податкового (звітного) періоду подає податковий розрахунок органу державної податкової служби: за місцезнаходженням ділянки надр, межі якої визначені в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводної сировини, у разі розміщення такої ділянки в межах території України; за місцем перебування на обліку як платника податків і зборів у разі розміщення ділянки надр, межі якої визначено в отриманому платником спеціальному дозволі на користування надрами для видобування (у тому числі під час геологічного вивчення) вуглеводневої сировини, в межах континентального шельфу та/абр виключної (морської) економічної зони України.

Відповідно до п. 260.7 ст. 260 Податкового кодексу України сума податкових зобов'язань з рентної плати, визначена у податковому розрахунку за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такого податкового розрахунку з урахуванням фактично сплачених авансових внесків.

Застосування штрафних санкцій на підставі норм ст. 126 Податкового кодексу України здійснюється лише у разі порушення платником податків норм Податкового кодексу.

Судом першої інстанції було встановлено, що ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»не порушувало вимог законодавства України щодо строків сплати суми податкових зобов'язань з рентної плати за природний газ, оскільки рентну плату за природний газ позивачем було сплачено в строки, передбачені п.п. 5-8 постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 року № 256 «Про затвердження Порядку обчислення та внесення до Державного бюджету України рентної плати за нафту, природний газ і газовий конденсат», та п. 1 ст. 57, п. 260.7 ст. 260 Податкового кодексу України, про що свідчать платіжні доручення.

Крім зазначеного, судом першої інстанції було встановлено, що податковим розрахунком від 16.12.2010 року № 8954 за листопад 2010 року, позивач визначив податкове зобов'язання з рентної плати за природний газ у сумі -219915,42 грн. та сплатив платіжним дорученням № 534 від 30.12.2010 року на суму 219915,42 грн.; податковим розрахунком від 18.01.2011 року № 8954 за грудень 2010 року позивач визначив податкове зобов'язання з рентної плати за природний газ у сумі -232512,61 грн. та сплатив платіжними дорученнями № 22 від 10.01.2011 року на суму 73305,14 грн. та № 326 від 01.02.2011 року на суму 159207,47 грн.; податковим розрахунком від 21.02.2011 року № 1230 за січень 2011 року позивач визначив податкове зобов'язання з рентної плати за природний газ у сумі -277043,33 грн. та сплатив платіжним дорученням № 43 від 28.02.2011 року на суму 277043,33 грн.

Щодо сплати рентної плати за природний газ за грудень 2010 року судом першої інстанції було встановлено, що між ДК «Укргазвидобування»НАК «Нафтогаз України»та Ізюмською ОДПІ було підписано договір про розстрочення грошових зобов'язань від 28.01.2011 року № 2/05, відповідно до якого відповідач надав позивачу розстрочення сплати грошових зобов'язань на загальну суму 159207,47 грн. під проценти строком з 30.01.2011 року по 26.12.2011 року.

02.02.2011 року було укладено додаткову угоду до договору про розстрочення грошових зобов'язань від 28.01.2011 року № 2/05. Відповідно до п. 1 даної угоди внесено зміни до договору № 2/05 від 28.01.2011 року про дострокову сплату податкового зобов'язання по рентній платі за природний газ у сумі 159207,47 грн.

На виконання умов додаткової угоди, позивачем достроково було сплачено податкові зобов'язання по рентній платі за природний газ у сумі 159207,47 грн., що підтверджується платіжним доручення № 326 від 01.02.2011 року.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем було вчасно сплачено рентну плату за природний газ за період листопад-грудень 2010 року та січень 2011 року.

Відповідно до ст.1 9 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, спірне податкове повідомлення-рішення відповідача є неправомірним та таким, що не відповідає нормам чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.

Таким чином колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що позов є обгрунтованим та підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона задоволенню не підлягає.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим -ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області -залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 вересня 2011 року -без змін.

Ухвала набирає законної сили через п?ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мельничук В.П.

Судді: Бабенко К.А

Федотов І.В.