Ухвала суду № 23544548, 15.03.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/6146/11 Головуючий у 1-й інстанції: Кульчицький С.О.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"15" березня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого -судді Костюк Л.О.;

суддів: Бужак Н.П., Твердохліб В.А.;

розглянувши в порядку письмового провадження у залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2011 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хацьки», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління Державного казначейства у Черкаському районі Черкаської області про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2011 року позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хацьки», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Управління Державного казначейства у Черкаському районі Черкаської області про стягнення заборгованості. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач всупереч вимог Податкового кодексу України та Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»від 27.04.2010 року № 2154-УІ не повернув прострочену фінансову допомогу, надану на поворотній основі з резервного фонду Кабінету Міністрів України згідно постанов Кабінету Міністрів України від 11.09.1997 року № 1003 «Про фінансову допомогу на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/98 року», від 26.02.1998 року № 220 «Про фінансове забезпечення підготовки сільськогосподарської техніки до проведення весняно- польових робіт в 1998 році»та від 10.12.1998 року № 1953 «Про забезпечення сільськогосподарських товаровиробників матеріально-технічними та фінансовими ресурсами в 1999 році»та не сплатив пеню, нараховану за невиконання угод, укладених відповідно до зазначених постанов, усього на загальну суму 13735 грн. 95 коп.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2011 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою позов задоволити повністю.

Підстави для проведення апеляційного розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами визначено ст. 197 КАС України.

За змістом ч. 1 вищезазначеної статті суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь в справі, про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які прийняті у порядку скороченого провадження за результатами розгляду справ, передбачених пунктами 1, 2 частини першої статті 183-2 цього Кодексу.

З огляду на викладене та враховуючи те, що справу можливо вирішити на основі наявних у ній доказів, колегія суддів вважає, що розгляд справи має бути проведено в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами відповідно до ч. 1 ст. 197 КАС України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову у зв»язку з необґрунтованістю позовних вимог.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Хацьки»зареєстроване як юридична особа 12.03.1993 року Черкаською районною державною адміністрацією Черкаської області, ідентифікаційний код 03793389 і згідно п.1.12 Статуту, затвердженого установчими зборами засновників відповідно до протоколу №1 від 09.03.2000 року є правонаступником прав і обов'язків колективного сільськогосподарського підприємства ім. Ватутіна.

30.09.1997 року між відділенням Державного казначейства України в Черкаському районі та КСП ім. Ватутіна відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.09.1997 року №1003 «Про фінансову допомогу на проведення комплексу робіт в осінньо- зимовий період 1997/98 року»було укладено договір №19 про надання фінансової допомоги на проведення робіт в осінньо-зимовий період 1997-1998 року в сумі 3000 грн. шляхом перерахування цих коштів на спеціальний рахунок сільськогосподарського підприємства «Урожай-97».

06.04.1998 року між відділенням Державного казначейства України в Черкаському районі та КСП ім. Ватутіна відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26.02.1998 року № 220 «Про фінансове забезпечення підготовки сільськогосподарської техніки до проведення весняно-польових робіт в 1998 році»було укладено договір № 9 про надання фінансової допомоги для закупівлі запасних частин і ремонтних матеріалів до техніки для проведення весняно-польових робіт в 1998 році на єдиний казначейський рахунок в сумі 4000 грн.

11.02.1999 року між відділенням Державного казначейства України в Черкаському районі та КСП ім. Ватутіна відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.12.1998 року № 1953 «Про забезпечення сільськогосподарських товаровиробників матеріально-технічними та фінансовими ресурсами в 1999 році»було укладено договір №1 про забезпечення сільськогосподарських товаровиробників матеріально-технічними та фінансовими ресурсами в 1999 році, згідно якого відділення Державного казначейства України в Черкаському районі зобов'язувалось надати КСП ім. Ватутіна на єдиний казначейський рахунок фінансову допомогу для закупівлі запасних частин і ремонтних матеріалів до техніки для проведення весняно-польових робіт в 1999 році в сумі 1600 грн.

Доказів одержання зазначених коштів КСП ім. Ватутіна надано не було.

Правовідносини стосовно фінансування заходів з підготовки до роботи в осінньо- зимовий період 1997/1998 року, закупівлі запасних частин і ремонтних матеріалів до техніки для проведення весняно-польових робіт в 1998 році та підготовки сільськогосподарської техніки до весняно-польових робіт у 1999 році цільовим призначенням сільськогосподарським товаровиробникам та агросервісним підприємствам на закупівлю запасних частин і ремонтних матеріалів та оплату послуг ремонтних підприємств, яке здійснювалось за рахунок наданих державою бюджетних позичок, врегульовані постановами КМУ від 11.09.1997 року № 1003 «Про фінансову допомогу на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/98 року», від 26.02.1998 року № 220 «Про фінансове забезпечення підготовки сільськогосподарської техніки до проведення весняно-польових робіт в 1998 році»та від 10.12.1998 року № 1953 «Про забезпечення сільськогосподарських товаровиробників матеріально-технічними та фінансовими ресурсами в 1999 році».

Зазначеними постановами Кабінету Міністрів України у 1997, 1998, 1999 роках було передбачено виділення фінансування заходів з підготовки до роботи в осінньо-зимовий період 1997/98 року, забезпечення збирання та збереження врожаю 1997 року, інші невідкладні потреби Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним державним адміністраціям цільовим призначенням для сільськогосподарських товаровиробників 60 млн. гривень (на умовах повернення їх до 1 жовтня 1998 р.), Міністерству агропромислового комплексу, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним державним адміністраціям на фінансування заходів для підготовки сільськогосподарської техніки до проведення весняно-польових робіт у 1998 році цільовим призначенням безпосередньо сільськогосподарським товаровиробникам та агротехсервісним підприємствам на закупівлю запасних частин і ремонтних матеріалів та оплату послуг ремонтних підприємств 100 млн. гривень, в тому числі 50 млн. гривень за рахунок резервного фонду Кабінету Міністрів України та 50 млн. гривень за рахунок асигнувань, передбачених у Державному бюджеті України на 1998 рік для поповнення державного матеріального резерву Державному комітетові по матеріальних резервах, на умовах повернення зазначених коштів до 21 грудня 1998 року та виділено Міністерству агропромислового комплексу, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним державним адміністраціям на фінансування заходів для підготовки сільськогосподарської техніки до весняно-польових робіт у 1999 році цільовим призначенням сільськогосподарським товаровиробникам та агросервісним підприємствам на закупівлю запасних частин і ремонтних матеріалів та оплату послуг ремонтних підприємств кошти в сумі 50 млн. гривень за рахунок резервного фонду Кабінету Міністрів України на умовах повернення їх до 1 жовтня 1999 р.

Також згідно цих постанов Міністерству фінансів було надано завдання профінансувати зазначені витрати через органи Державного казначейства відповідно до укладених угод.

Відповідно до пункту 5 договорів від 30.09.1997 року №19, від 06.04.1998 року №9, від 11.02.1999 року №1 при невиконанні сільськогосподарським товаровиробником умов договору, зазначених у пункті 3.1, - відділення Державного казначейства має право безспірного стягнення з нього заборгованості по виданій позичці. При цьому за несвоєчасне повернення фінансової допомоги або нецільове її використання застосовуються санкції, передбачені чинним законодавством.

На підставі статті 21 Закону України від 27 квітня 2010 року №2154-У «Про Державний бюджет України на 2010 рік»у 2010 році органи державної податкової служби України було визначено як органи стягнення заборгованості суб'єктів господарювання перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, а також заборгованості з відсотків за користування позиками, наданими за рахунок коштів, залучених державою, та з плати за надання гарантій та позик, отриманих за рахунок коштів, залучених державою та/або під державні гарантії, при цьому основні засади державної політики у сфері погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами визначено та встановлено Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181 від 21.12.2000 року (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пунктів 9, 10 Порядку взаємодії між органами Державного казначейства України та органами державної податкової служби України в процесі виконання державного та місцевих бюджетів за доходами та іншими надходженнями, затвердженого Наказом Державного казначейства України, Державної податкової адміністрації України від 25 квітня 2002 року №74/194 щомісячно, не пізніше 20-го числа місяця, наступного за звітним, органи Державного казначейства України надають у паперовому вигляді відповідним органам державної податкової служби подання щодо простроченої заборгованості перед державним бюджетом за бюджетними позичками, фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, на суму заборгованості з основного боргу, відсотків та пені, нарахованої на таку заборгованість станом на 1 число поточного місяця, у національній валюті з обов'язковим зазначенням кодів бюджетної класифікації, на які повинні зараховуватись суми простроченої заборгованості за кожним її видом.

Подання на стягнення заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, готуються органами Державного казначейства України щодо боржників. Щодо заборгованості за кредитами, залученою державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, яка обліковується за ліквідованими боржниками, органи Державного казначейства України щомісяця до 20-го числа місяця, наступного за звітним, надають у паперовому вигляді відповідним органам державної податкової служби Інформацію відповідно до пункту 9 цього Порядку.

На виконання зазначених норм управлінням Державного казначейства України у Черкаському районі відповідно до ст. 17 Бюджетного Кодексу України було направлено до державної податкової інспекції у Черкаському районі подання від 02.12.2010 року №63 для застосування до відповідача безспірного списання суми основного боргу та пені, усього на загальну суму 13735 грн. 95 коп.

22.12.2010 року державною податковою інспекцією у Черкаському районі на виконання наданих державою повноважень, у відношенні сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Хацьки»було винесено першу податкову вимогу № 1/4 із зазначенням, що станом на 22.12.2010 року сума податкового боргу відповідача за погодженими податковими зобов'язаннями становить 12761 грн. 04 коп., у тому числі 7694 грн. за основним платежем, а також нарахованої пені у сумі 5066 грн. 79 коп.

Колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції щодо того, що сума, вказана в першій податковій вимозі не є податковим зобов'язанням в розумінні Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (далі - Закон № 1281) з наступних підстав.

На час прийняття відповідачем першої податкової вимоги підстави для її прийняття визначалися Законом №1281.

Відповідно до п.1.2 ст.1 Закону №1281 податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно п.1.3. ст.1 Закону №1281 податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Пунктом 1.10 ст.1 Закону №1281 податкову вимогу визначено як письмову вимогу податкового органу до платника податків погасити суму податкового боргу.

Оскільки податковим зобов'язанням є зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України, тому зобов'язання сплатити відповідну суму коштів до бюджету є безумовним та виникає за прямою вказівкою щодо обов'язку сплати, яка міститься у відповідному законодавчому акті.

Проте, підставою для прийняття першої податкової вимоги є визначена сума заборгованості по отриманим позивачем на умовах укладених договорів бюджетних позичок. Тобто зазначені суми заборгованості виникли з договірних підстав, тому не можуть вважатися податковим зобов'язанням в розумінні Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Таким чином, з огляду на наведене суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про відсутність підстав у позивача для виставляння першої податкової вимоги від 22.12.2010 року № 1/4 із зазначенням, що станом на 22 грудня 2010 року сума податкового боргу за погодженими податковими зобов'язаннями становить 12761 грн. 04 коп., у тому числі 7694 грн. за основним платежем, а також нарахованої пені у сумі 5066 грн. 79 коп.

Однак, у зв'язку з набранням чинності Податковим кодексом та новою редакцією Бюджетного кодексу в 2011 році змінено як предмет, так і загальний порядок погашення такої заборгованості.

Так, ч.9 ст. 17 Бюджетного кодексу України передбачено, що прострочена заборгованість суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну(місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) стягується з такого суб'єкта господарювання органами державної податкової служби, що є органами стягнення такої заборгованості у порядку, передбаченому Податковим кодексом України або іншим законом, включаючи погашення такої заборгованості за рахунок майна цього суб'єкта господарювання.

Відповідно до п. 10 Порядку обліку заборгованості, в тому числі простроченої, перед державою за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками / фінансовою допомогою, наданими Міністерством фінансів у 1993 - 1998 роках, нарахування пені та списання безнадійної заборгованості, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України з метою примусового стягнення в установленому законодавством порядку простроченої заборгованості з боржника територіальні органи Державної казначейської служби до кінця місяця, що настає за звітним періодом: інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за кредитами та суму нарахованої на неї пені; нараховують пеню та інформують органи державної податкової служби за місцем реєстрації боржника про зміну розміру простроченої заборгованості за бюджетними позичками / фінансовою допомогою та суму нарахованої на неї пені.

Відповідно до п. 15 вказаного Порядку прострочена заборгованість за кредитами, бюджетними позичками / фінансовою допомогою, яка не погашена боржником протягом 30 календарних днів після настання строку платежу, а також нарахована на суму простроченої заборгованості за кредитом, бюджетною позичкою / фінансовою допомогою пеня стягуються в установленому законодавством порядку органами державної податкової служби за місцем реєстрації боржника відповідно до подання територіальних органів Державної казначейської служби, яке подається у строки, визначені пунктом 10 цього Порядку за встановленою згідно з додатком 1 формою.

Відповідно до підпункту 20.1.28 статті 20 розділу І Податкового кодексу органи державної податкової служби наділені правом застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

При цьому підрозділом 10 «Інші перехідні положення»розділу XX Податкового кодексу України встановлено, що погашення простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету (включаючи плату за користування такими кредитами (позиками) та пеню) здійснюється у порядку, визначеному главою 9 розділу II цього Кодексу.

13.05.2011 року на виконання постанов КМУ від 11.09.1997 року № 1003 «Про фінансову допомогу на проведення комплексу робіт в осінньо-зимовий період 1997/98 року», від 26.02.1998 року № 220 «Про фінансове забезпечення підготовки'сільськогосподарської техніки до проведення весняно-польових робіт в 1998 році»та від 10.12.1998 року № 1953 «Про забезпечення сільськогосподарських товаровиробників матеріально-технічними та фінансовими ресурсами в 1999 році»управління Державного казначейства у Черкаському районі звернулось до позивача із проханням оформити податкові вимоги згідно подань від 13.05.2011 року №№ 37- 39 для здійснення до відповідача заходів щодо стягнення простроченої заборгованості станом на 01.05.2011 року у сумі основного боргу 8158 грн. та 5577 грн. 95 коп. пені, усього на загальну суму 13735 грн. 95 коп.

Проте, всупереч зазначених вимог позивачем у 2011 році не було вжито жодних, із передбачених главою 9 розділу II Податкового кодексу України способів для забезпечення сплати відповідачем даної заборгованості.

На підставі вищевикладеного та беручи до уваги, що в матеріалах справи відсутні докази одержання колективним сільськогосподарським підприємством ім. Ватутіна чи його правонаступником - сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Хацьки»фінансової допомоги на проведення робіт в осінньо-зимовий період 1997-1998 року, для закупівлі запасних частин і ремонтних матеріалів до техніки для проведення весняно-польових робіт в 1998 році, для закупівлі запасних частин і ремонтних матеріалів до техніки для проведення весняно-польових робіт в 1999 році від відділення Державного казначейства України в Черкаському районі суд першої інстанції вірно прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим -ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Черкаському районі Черкаської області - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 20 березня 2012 року.

Головуючий суддя Костюк Л.О.

Судді: Бужак Н.П.

Твердохліб В.А.