Ухвала суду № 23543397, 23.02.2012, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-397/11/1070 Головуючий у 1-й інстанції: Панова Г.В.

Суддя-доповідач: Шурко О.І.

У Х В А Л А

Іменем України

"23" лютого 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Степанюка А.Г., Василенка Я.М.,

при секретарі Киричуку Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області та Державної податкової адміністрації у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2011 р. у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Фоззі" до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області, третя особа - Державна податкова адміністрація у Київській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2011 р. вказаний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області від 10.11.2010 року № 0000982300/0.

Відповідач та третя особа, не погоджуючись з даним рішенням суду, кожен окремо, подали апеляційні скарги, в яких, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просять скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, у період з березня 2010 року по травень 2010 року ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області було проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року, за результатами якої складено Акт від 21.05.2010 року за № 262/23-2/25294089.

В даному Акті зазначено, що позивач завищив від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2009 рік у сумі 65178875, 00 грн. в результаті чого занижено податок на прибуток за 2009 рік в сумі 1380281, 00 грн., чим було порушено п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

На підставі Акта перевірки ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 04.06.2010 року № 0000532300/0, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2760562, 00 грн., з них 1380281, 00 грн. за основним платежем та 1380281, 00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

За результатами адміністративного оскарження позивачем вказаного податкового повідомлення-рішення, яке залишено без змін, було прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.08.2010 року № 0000532300/1, з тих самих підстав.

За результатами подальшого оскарження ДПА у Київській області прийнято рішення від 18.10.2010 року № 2120/10/25-017/248-1009, яким скасовано податкове повідомлення-рішення від 04.06.2010 року № 0000532300/0 в частині сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 2760562, 00 грн. та рішення ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області від 11.08.2010 року № 6369/10/25-015 про результати розгляду первинної скарги та збільшено суму застосованих фінансових санкцій з податку на прибуток підприємства в розмірі 4141711, 00 грн. У зв'язку з цим ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.11.2010 року за № 0000982300/0, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 4141711, 00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, мотивував своє рішення тим, що позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства було відображено показники фінансових операцій з цінними паперами у наступному податковому періоді шляхом збільшення показників декларації.

Колегія суддів повністю погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

У 2007 році позивачем було придбано акції ЗАТ УТП «Кіровоград»загальною вартістю 73 190 016, 08 грн.

В подальшому позивачем укладено договір купівлі-продажу від 13.08.2007 року № 13351Б з ТОВ «Ланжерон», згідно якого останнє зобов'язалось придбати акції ЗАТ УТП «Кіровоград»загальною вартістю 73 190 000, 00 грн.

Проте, згідно договору від 15.02.2008 року про розірвання договору купівлі-продажу від 13.08.2007 року, ТОВ «Ланжерон»в зв'язку з невиконанням своїх договірних обов'язків повернуло позивачу прості іменні акції ЗАТ УТП «Кіровоград» загальною вартістю 73 190 000, 00 грн.

Згідно договору купівлі-продажу від 17.04.2008 року № 14/67Б позивачем було продано прості іменні акції ЗАТ УТП «Кіровоград»ТОВ «Фоззі-Фуд»загальною вартістю 70 700 000, 00 грн.

Фінансовий результат операції з цінними паперами щодо первісного придбання акцій ЗАТ «УТП Кіровоград»у фізичних та юридичних осіб та подальшого продажу акцій ЗАТ «УТП Кіровоград»за Договором купівлі-продажу від 13.08.07 №13351Б з TOB «Ланжерон»було відображено в Додатку КЗ до Декларації з податку на прибуток за 9 місяців 2007 року (відображено витрати на придбання цінних паперів на загальну суму 73 190 000,00 грн. та доходи від продажу цінних паперів на загальну суму 73 190 000,00 грн.).

У лютому 2008 року згідно договору від 15.02.2008 року відбулось розірвання договору купівлі-продажу від 13.08.2007 року, позивач не включав до податкової декларації з податку на додану вартість за перший квартал 2008 року вказану фінансову операцію від 13.08.2007 року, оскільки підприємство не одержувало дохід від продажу акцій.

В подальшому, після укладання договору позивача з ТОВ «Фоззі-Фуд», ЗАТ «Фоззі»було відображено в додатку К3 до декларації з податку на прибуток підприємства за перше півріччя 2008 року 70 700 000, 00 грн.

Тобто, позивачем не було здійснено подвійного формування валових витрат за операціями з цінними паперами, оскільки у відповідних рядках податкової декларації позивачем було зазначено суму витрат понесених підприємством у зв'язку з розірванням договору купівлі-продажу акцій ЗАТ УТП «Кіровоград», укладеного з ТОВ «Ланжерон».

До того ж, оскільки договір купівлі-продажу акцій ЗАТ «УТП Кіровоград», між ЗАТ «Фоззі»та TOB «Ланжерон»було розірвано, позивач не одержав прибутку від продажу акцій вказаного підприємства, а тому правомірно не нарахував податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємства.

Відповідно до ч. 2 п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами», якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. Водночас, ч. 3 п. 5.1 ст.5 цього ж Закону визначено, що платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.

Суд першої інстанції дав ґрунтовний аналіз нормам матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, що об'єктивно виклав в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, врахувавши ст. 8 КАС України, відповідно до якої суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо задоволення позовних вимог, через що постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області та Державної податкової адміністрації у Київській області -залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2011 р. -без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя Шурко О.І.

Судді: Василенко Я.М

Степанюк А.Г.

Повний текст ухвали виготовлено 28.02.2012.