Ухвала суду № 23542470, 20.02.2012, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а/0470/8096/11

20 лютого 2012 року Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Католікяна М.О.,

суддів Панченко О.М., Коршуна А.О.,

при секретарі Мамалат І.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Ленінському районі міста Дніпропетровська на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2011 року, ухвалену в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Веста-Дніпро»до Державної податкової інспекції в Ленінському районі міста Дніпропетровська про визнання дій протиправними,

у с т а н о в и в:

07 липня 2011 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ДПІ в Ленінському районі м. Дніпропетровська про визнання дій протиправними. Свої позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що 03.06.2011 р. відповідачем було проведено документальну невиїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період роботи з 01.03.2011 р. по 31.03.2011 р. Між тим, відповідач під час призначення перевірки не дотримався вимог статті 79 Податкового кодексу України. Крім того, у порушення закону відповідач у складеному акті перевірки визнав низку правочинів, укладених позивачем, нікчемними. Викладені обставини стали причиною звернення позивача до суду з позовом визнання дій відповідача з проведення перевірки та складання акту неправомірними (а.с.а.с. 3 7).

28 липня 2011 року судом було ухвалено постанову про задоволення позову. Рішення суду вмотивоване тим, що відповідачем було дійсно порушено порядок проведення перевірки, визначений статтею 79 Податкового кодексу України (а.с.а.с. 77 80).

04 серпня 2011 року відповідач, не погодившись з ухваленою постановою, звернувся до суду з апеляційною скаргою, у якій зазначив, що висновки суду є незаконними й необґрунтованими через порушення норм матеріального права. Так, насправді відповідач дотримався встановленої законом процедури, заздалегідь повідомивши позивача про проведення перевірки тощо. Відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у позові (а.с.а.с. 84 86, 89, 90).

У судове засідання представник позивача не зявився, був повідомлений належним чином; до початку судового засідання не надав документи, які підтверджують поважність причин неявки, та не заявив клопотання про відкладення розгляду справи..

Представник відповідача у судове засідання також не зявився, звернувшись до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи у звязку з хворобою представника, який брав участь у справі, та неможливістю направлення іншого представника через необхідність ознайомитися з матеріалами справи. Вказане клопотання судом було відхилене, оскільки у іншого представника відповідача з моменту отримання судової повістки було достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи, чим він не скористався.

У справі є достатньо доказів для її вирішення, що у сукупності з викладеними обставинами дає судові підстави для застосування положень частини 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови від 28.07.2011 р. у межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено та знайшло своє підтвердження у суді апеляційної інстанції, що 18.05.2011 р. на адресу позивача було направлено запит № 11670/10/152 від 05.05.2011 р. про надання пояснень щодо взаємовідносин з переліченими у ньому контрагентами, який 20.05.2011 р. було повернуто у звязку з відсутністю позивача за юридичною адресою (а.с.а.с. 67, 68).

20 травня 2011 року відповідачем було видано наказ № 465-1 про призначення на 03.06.2011 р. позапланової документальної перевірки і на адресу позивача було направлено відповідне повідомлення (а.с.а.с. 61, 62, 70).

03 червня 2011 року відповідачем було проведено позапланову документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства, своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість за період роботи з 01.03.2011 р. по 31.03.2011 р. За результатами перевірки було складено акт № 790/233/36366187 від 03.06.2011 р. (а.с.а.с. 31 57).

Приведені вище спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України (далі ПК України).

Відповідно до пункту 79.2 статті 79 ПК України документальна позапланова перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно з підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, на який, зокрема, послався у запиті від 05.05.2011 р. відповідач, документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, у разі виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

У відповідності з пунктом 42.2 статті 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. При цьому суд першої інстанції правильно розтлумачив ці положення закону щодо моменту повідомлення адресата день, зазначений у повідомленні про вручення або на конверті (у разі неможливості вручити кореспонденцію).

Ураховуючи зміст приведених норм, запит про надання позивачем пояснень вважався врученим останньому саме 20.05.2011 р., про що свідчить відповідний штемпель поштового органу, отже десятиденний строк, визначений підпунктом 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, розпочав свій перебіг з 21.05.2011 р.

Судом першої інстанції також вірно застосовано положення вказаної норми щодо правильності обрахування десятиденного строку.

Так, 27.04.2011 р. Державною податковою адміністрацією України (далі ДПА України) було видано листа № 7971/6/23-4015/346, яким органам податкової служби на місцях було розяснено правила застосування приписів підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України. ДПА України звернула увагу підпорядкованих їй служб на те, що, обраховуючи десятиденний строк, необхідно використовувати тільки робочі дні.

Таким чином, зважаючи на день отримання позивачем запиту (20.05.2011 р.), останнім днем строку є 03.06.2011 р., отже проведення цього дня перевірки та складання відповідного акту не відповідає закону.

Суд критично ставиться до апеляційної скарги, оскільки відповідач у ній в жодний спосіб не намагається спростувати висновок суду першої інстанції щодо порядку обрахування десятиденного строку та посилання на лист ДПА України від 27.04.2011 р.

Таким чином, зясувавши у повному обсязі обставини справи, перевіривши доводи сторін і давши їм належну оцінку, суд першої інстанції ухвалив постанову, яка відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані, підтверджені наявними у матеріалах справи доказами і не спростовуються доводами апеляційної скарги, тому її необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Ленінському районі міста Дніпропетровська залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 липня 2011 року, ухвалену в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Веста-Дніпро»до Державної податкової інспекції в Ленінському районі міста Дніпропетровська про визнання дій протиправними, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України у порядку та строк, визначені статтею 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено 16 березня 2012 року.

Головуючий суддя М.О. Католікян

Суддя О.М. Панченко

Суддя А.О. Коршун