Ухвала суду № 23534763, 17.04.2012, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 290/98/2012 Провадження № 22-ц/0290/1191/2012Головуючий в суді першої інстанції:Матохнюк Д.Б.Категорія: 57 Доповідач: Вавшко В. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.04.2012 м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

ГоловуючогоВавшка В.С.,суддів:Колоса С.С., Марчук В.С.,при секретарі:Черната В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу Ленінського районного суду м. Вінниці від 19 січня 2011 року у цивільній справі за поданням начальника Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції про тимчасове обмеження ОСОБА_6 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань,

у с т а н о в и л а :

Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 05 травня 2009 року ухвалено:

Позов задовольнити.

Стягувати з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання доньки ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 грн. щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 24 лютого 2009 року.

Стягувати з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 аліменти на її утримання у твердій грошовій сумі у розмірі 500 грн. щомісячно до досягнення дитиною трирічного віку починаючи з 24 лютого 2009 року.

Стягнути з ОСОБА_6 в дохід держави витрати по сплаті судового збору у сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 7 грн. 50 коп.

18.01.2011 року начальник Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження ОСОБА_6 у праві виїзду за межі України на період до виконання ним своїх зобов'язань по сплаті аліментів, борг по яким склав 22120 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 19 січня 2011 року подання задоволено.

Встановлено тимчасове обмеження ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань.

Приймаючи рішення про задоволення подання, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_6 ухиляється від виконання покладених на нього рішенням суду обов'язків по сплаті аліментів.

У апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні подання, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід частково задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» - громадянин України може бути тимчасово обмежений у праві виїзду за кордон, якщо відносно нього діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках.

Колегією суддів встановлено, що під час розгляду подання, суд першої інстанції не у повному обсязі з'ясував усі обставини та дійшов передчасного висновку про задоволення подання державного виконавця.

Колегією встановлено, що на виконанні Замостянського відділу державної виконавчої служби Вінницького міського управління юстиції знаходиться виконавчий лист №2-1979 від 5 травня 2009 року, виданий Ленінським районним судом м. Вінниці, про стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 коштів у розмірі 1000 грн. щомісячно.

Однак, у доданих до подання матеріалах відсутні відомості про час відкриття виконавчого провадження, не додана копія постанови про відкриття виконавчого провадження, відсутні відомості про належне боржнику майно, що перебуває у його власності, відсутній акт опису і арешту майна, що мав бути складений державним виконавцем. Матеріали подання також не містять у собі доказів того, що : державним виконавцем здійснювався виклик ОСОБА_6 і йому пропонувалось добровільно виконати рішення суду; вчинялись будь-які інші дії, направлені на стягнення аліментів, а також докази того, що відповідач ОСОБА_6, незважаючи на прийняті державним виконавцем заходи, уникає від сплати аліментів.

Окрім того, з наданого державним виконавцем розрахунку (а.с.32) взагалі неможливо встановити дійсний розмір заборгованості ОСОБА_6 по сплаті аліментів, оскільки викладені у цьому розрахунку відомості є суперечливими - за один і той самий період виконавцем визначена різна сума заборгованості.

Колегія суддів також погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що у матеріалах справи відсутні докази, що ОСОБА_6 має намір виїхати за межі України.

Враховуючи наведене, колегією суддів з'ясовано, що суд першої інстанції належним чином не перевірив факт ухилення боржника від виконання аліментних зобов'язань та не обгрунтував необхідність у застосуванні до ОСОБА_6 обмежень у вигляді заборони на виїзд за межі України.

За таких обставин та виходячи із положень пунктів 2 та 3 частини 1 статті 312 ЦПК України, колегія суддів вважає, що ухвала підлягає скасуванню з направленням питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України до суду першої інстанції на новий розгляд, оскільки судом був порушений порядок вирішення цього питання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 312, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Ухвалу Ленінського районного суду м. Вінниці від 19 січня 2011 року скасувати, а питання про тимчасове обмеження ОСОБА_6 у праві виїзду за межі України направити на новий розгляд в той же суд.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя :

Судді: