Вирок № 23534438, 13.03.2012, Сколівський районний суд Львівської області

Сколівський районний суд Львівської області

Справа № 1320/17/2012

№ провадження 1/1320/42/2012

13.03.2012

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 березня 2012 року Сколівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого –судді Янка Б.Я.;

при секретарі Павкевич Н.Я.;

з участю прокурора Вайди С.Й.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Сколе справу про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, громадянина України, українця, розлученого, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, раніше судимого Стрийським міськрайонним судом Львівської області 10.08.2011 року за ст. 15 ч. 2, ст. 185 ч.1 КК України до штрафу в розмірі 1000 грн., судимість якого не знята та не погашена у вчиненні злочинів передбачених ч.1 ст. 358, ч. 4 ст. 358 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудній ОСОБА_1 на початку листопада 2011 року на території площі ОСОБА_2 в м. Стрию Львівської області знайшов пенсійне посвідчення видане Стрийським районним відділом Управління Пенсійного фонду у Львівській області по віку, в якому, з метою пільгового проїзду в приміському залізничному транспорті власноручно приклеїв свою фотокартку та вписав свої анкетні дані. Крім того, підсудній ОСОБА_1 05.01.2012 року приблизно о 11 год. 55 хв. на перегоні Сколе –Славсько Львівської залізниці пред’явив провіднику вагону електропоїзда № 6187 сполученням Львів –Мукачево для безкоштовного проїзду пенсійне посвідчення № 141251 видане Стрийським районним відділом Управлінням Пенсійного фонду у Львівській області по віку на своє прізвище із вклеєною своєю кольоровою фотокарткою та отримав пільговий квиток № 016798 для безкоштовного проїзду від ст. Сколе до ст. Славсько.

В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винним себе визнав повністю та пояснив, що на початку листопада 2011 року він дійсно знайшов на території площі ОСОБА_2 в м. Стрию Львівської області пенсійне посвідчення, в якому по місцю свого проживання в АДРЕСА_1, власноручно приклеїв свою фотокартку та стер рукописні записи в графах куди ручкою вписав свої анкетні дані. 05.01.2012 року приблизно о 11 год. 55хв. він перебуваючи на перегоні Сколе –Славсько Львівської залізниці пред’явив провіднику вагону електропоїзда № 6187 сполученням Львів –Мукачево для безкоштовного проїзду підроблене ним пенсійне посвідчення № 141251 із вклеєною своєю кольоровою фотокарткою та вписаними ручкою своїми анкетними даними, після чого отримав пільговий квиток № 016798 для безкоштовного проїзду від ст. Сколе до ст. Славсько. У вчиненому щиро розкаявся.

Крім визнання підсуднім своєї вини, його вина у вчинених злочинах стверджена іншими, зібраними по справі доказами, які в судовому засіданні не досліджувалися.

Враховуючи те, що підсудній свою вину у вчинених злочинах визнав повністю, інші учасники процесу не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, заслухавши думку учасників судового розгляду, та роз’яснивши їм положення ч. 3 ст. 299 КПК України про наслідки застосування обмеженого дослідження доказів, а саме про позбавлення їх у такому випадку права подальшого оспорювання цих фактичних обставин справи в апеляційному порядку, а тому суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі відносно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Аналізуючи всі зібрані по справі докази та їх в сукупності, суд вважає вину підсуднього у скоєних ним злочинах доведеною в судовому засіданні повністю.

Суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 358 КК України, оскільки він підробив посвідчення, яке видається установою, яка має право видавати такі документи, яке надає право і звільняє від обов’язків, з метою використання його як підроблювачем.

Його ж дії вірно кваліфіковані за ч. 4 ст. 358 КК України, оскільки він використав завідомо підроблений документ.

Обтяжуючих вину підсуднього обставин у вчиненні злочинів, передбачених ст. 67 КК України, суд не вбачає.

Суд вважає, що обставинами які пом’якшують покарання є щире каяття підсуднього ОСОБА_1.

При визначенні міри покарання підсудньому ОСОБА_1 суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу підсуднього, який позитивно характеризується по місцю проживання, та який повністю визнав свою вину і щиро розкаявся у вчиненому.

Приймаючи до уваги вищенаведені обставини, суд приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без відбування покарання, тобто при обрані міри покарання слід застосувати ст. 75 КК України –звільнення від відбування покарання з випробуванням та згідно ст. 76 КК України покласти на нього певні обов’язки.

Речові докази: пенсійне посвідчення № 171251 та пільговий квиток № 016798 знищити.

Кошти за проведення експертного дослідження № 45 від 20.01.2012 року в сумі 938,00 грн. стягнути з ОСОБА_1 та перерахувати на рахунок НДЕКЦ при Управлінні МВС України на Львівській залізниці, банк ГУДКСУ у Львівській області, р/р № 31253272210394, МФО 825014, ЄДРПОУ 25576416.

Керуючись ст. ст. 323 –324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України і призначити покарання у виді 1 /одного/ року обмеження волі.

Його ж за ч. 4 ст. 358 КК України, визнати винним і призначити покарання у виді 2 /двох/ років обмеження волі.

Відповідно до ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_1 призначити шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та обрати йому остаточну міру покарання у виді 2 /двох/ років обмеження волі.

Згідно ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнити від відбування даного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 /одного/ року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки.

Згідно ст. 76 ч. 1 п. п. 2, 3, 4 КК України зобов’язати засудженого ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи та періодично з’являтися у вказані органи для реєстрації.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 –підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу залишити без змін.

Речові докази: пенсійне посвідчення № 171251 та пільговий квиток № 016798 знищити.

Кошти за проведення експертного дослідження № 45 від 20.01.2012 року в сумі 938,00 грн. стягнути з ОСОБА_1 та перерахувати на рахунок НДЕКЦ при Управлінні МВС України на Львівській залізниці, банк ГУДКСУ у Львівській області, р/р № 31253272210394, МФО 825014, ЄДРПОУ 25576416.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Львівської області протягом п’ятнадцяти днів з моменту його проголошення, або з моменту вручення копії вироку засудженому, який перебуває під вартою.

Суддя Янко Б.Я.