Ухвала суду № 23530463, 28.03.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/0270/607/12

Головуючий у 1-й інстанції: Яремчук К.О.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Совгири Д. І. Курка О. П.

при секретарі: Швандер В.О.

за участю представників сторін:

позивача: Цимбал В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом Вінницької міжрайонної державної податкової інспекції до Закритого акціонерного товариства "Подільський цукор" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна , -

В С Т А Н О В И В :

Вінницька МДПІ звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з поданням ЗАТ «Подільський цукор» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна. Подання мотивовано тим, що рішенням №1 від 07 лютого 2012 року Вінницькою МДПІ застосовано повний адміністративний арешт майна платника податків ЗАТ «Подільський цукор». Підставою для прийняття такого рішення є відмова товариства у допуску посадових осіб податкового органу до проведення позапланової виїзної документальної перевірки. Враховуючи наведені обставини, просили підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна товариства.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 28.02.2012 року провадження у справі за поданням Вінницької МДПІ до ЗАТ "Подільський цукор" про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна було закрито з підстав наявності у правовідносинах, що склалися між сторонами, спору про право. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Вінницька МДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 28.02.2012 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

В судовому засіданні апеляційним судом в порядку ст. 55 КАС України було замінено первісного відповідача - Вінницьку МДПІ на належного відповідача - правонаступника Вінницьку ОДПІ.

В судовому засіданні представник відповідача (апелянта) апеляційну скаргу підтримала у повному обсязі за обставин, викладених у ній, просила ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 28.02.2012 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, дала пояснення, аналогічні доводам, викладеним в апеляційній скарзі.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак подав до суду клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на участь в іншому судовому засіданні в м. Києві.

Колегія суддів, оцінивши доводи заявленого клопотання, заслухавши думку представника відповідача, яка заперечила проти задоволення клопотання, прийшла до висновку про відсутність підстав для його задоволення. Зокрема, колегія суддів апеляційного суду зауважує, що відповідно до ч. 3 ст. 48 КАС України, здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам). Законним представником органу, підприємства, установи, організації в суді є його керівник чи інша особа, уповноважена законом, положенням, статутом (ч. 7 ст. 56 КАС). Крім того, повноваження законних представників підтверджуються документами, які стверджують займану ними посаду. Довіреності від імені органу, підприємства, установи, організації видаються за підписом керівника або іншої уповноваженої на те законом, положенням, статутом особи і засвідчуються печаткою цього органу, підприємства, установи, організації, що визначено ст. 58 КАС України. Таким чином, законодавством не обмежена можливість юридичної особи мати в суді кількох представників, надавши їм відповідні повноваження згідно вимог Кодексу адміністративного судочинства. Відтак, зазначені в клопотанні причини нявки в судове засідання не можуть бути визнані судом поважними, а клопотання не підлягає задоволенню.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, рішенням №1 від 07 лютого 2012 року Вінницькою МДПІ застосовано повний адміністративний арешт майна платника податків ЗАТ «Подільський цукор» (а.с.14). Підставою для прийняття такого рішення стало те, що 06.12.2011 року податковим органом був направлений запит на адресу ЗАТ «Подільський цукор» про надання інформації та її документального підтвердження (а.с. 43). Як вбачається із відповідей на запит (а.с. 44-45), товариство не надало запитувану інформацію, мотивуючи свої дії тим, що, на їх думку, запити податкових органів не відповідали вимогам чинного законодавства.

Згідно наказу на проведення перевірки №83 від 06.02.2012 року (а.с.9) та направлення на перевірку від 06.02.2012 року №64 (а.с.10) було призначено проведення позапланової виїзної документальної перевірки ЗАТ "Подільський цукор". Серед інших підстав для її проведення у наказі зазначено, що ЗАТ "Подільський цукор" не надало пояснення та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби.

06.02.2012 року працівниками податкового органу було складено акт №3/23/31576304 про відмову від підписання у направленні на перевірку (а.с.11) та акт відмови від допуску до перевірки за наявності законних підстав для її проведення від 07.02.2012 року (а.с.12).

07.02.2012 року Вінницькою МДПІ на підставі п.п. 94.2.3. п. 94.1 статті 94 ПК України було прийнято рішення №1 про застосування адміністративного арешту майна платника податків (а.с.14).

На підставі дослідження наявних у справі матеріалів, пояснень учасників процесу, судом першої інстанції було зроблено висновок про те, що у правовідносинах, що склалися між сторонами, вбачається спір про право, що виключає можливість провадження в порядку ст.183-3 КАС України. Колегія судді апеляційного суду погоджується із таким висновком, з огляду на наступне.

Особливості провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби визначені статтею 183-3 КАС України. Частиною 1 цієї статті визначено, що провадження у справах за зверненням органів державної податкової служби при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів, в тому числі й щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалою відмовляє у прийнятті подання у разі, якщо з поданих до суду матеріалів вбачається спір про право.

Судом першої інстанції при вирішенні питання про закриття провадження обґрунтовано взято до уваги, що листом Вищого адміністративного суду України №149/11/13-11 від 02 лютого 2011 року роз'яснено, що спір про право в контексті розглядуваної норми має місце в разі, якщо предметом спору є правовідносини, існування яких є передумовою виникнення підстав для застосування спеціальних заходів, перелічених у статті 183 з позначкою 3 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, спір про право наявний у разі, коли платник податків висловлює незгоду з рішенням податкового органу, що було підставою для виникнення обставин для внесення відповідного подання. Наприклад, платником податків оскаржено до суду рішення про застосування адміністративного арешту (пункт 94.11 статті 94 Податкового кодексу України); оскаржено податкове повідомлення-рішення, яке покладено в основу податкового боргу, що стягується шляхом внесення подання, тощо. При цьому, незгода платника податків із рішеннями податкових органів щодо застосування спеціальних заходів, згаданих у статті 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, може підтверджуватися не лише зверненням із відповідним адміністративним позовом. Суд може встановити наявність спору також із змісту заперечень платника податків, стосовно якого внесено подання. Зокрема, платник податків може заперечувати розмір податкового боргу, що стягується, або факт узгодження податкових зобов'язань, з яких виник податковий борг; склад майна, щодо якого застосовується адміністративний арешт: заперечувати наявність податкового боргу, у зв'язку з яким накладено адміністративний арешт, або законність проведення перевірки, недопущення до якої призвело до застосування адміністративного арешту, тощо.

На стадії відкриття провадження за поданням суд може постановити ухвалу про відмову у прийнятті подання з підстав, визначених частиною 4 зазначеної вище статті. Однією з таких підстав є наявність спору про право. При цьому передбачено, що у такому випадку заявник має право звернутися з тими самими вимогами до суду в загальному порядку.

Проте, іноді наявність спору про право може бути виявлена і після відкриття провадження у справі за відповідним поданням. Незважаючи на те, що положеннями статті 183-3 КАС України не визначено дій суду в такому разі, Вищий адміністративний суд України роз'яснив, що у такому випадку слід закривати провадження у справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 КАС України, оскільки відповідні вимоги не можуть бути розглянуті в порядку окремого виду адміністративного судочинства, яким є провадження за поданням податкового органу.

Судом першої інстанції було встановлено, що ЗАТ «Подільський цукор», окрім іншого, заперечує також і з приводу законності призначення податковим органом документальної перевірки, адже наказ №83 від 06 лютого 2012 року щодо проведення такої перевірки містить, на їх думку, неправдиві відомості, що свідчить про передчасність прийняття такого наказу та, відповідно, в подальшому застосування як виняткового способу забезпечення виконання товариством його обов'язків адміністративного арешту його майна.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення питання, тобто прийнята ухвала відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Пунктом 1 частини 1 статті 199 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань (ст. 200 КАС).

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції, - залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року , -без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 02 квітня 2012 року .

Головуючий Білоус О.В.

Судді Совгира Д. І.

Курко О. П.