Ухвала суду № 23530480, 28.03.2012, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2270/729/12

Головуючий у 1-й інстанції: Шевчук О.П.

Суддя-доповідач: Білоус О.В.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2012 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Білоуса О.В.

суддів: Совгири Д. І. Курка О. П.

при секретарі: Швандер В.О.

за участю представників сторін:

позивача: Кершиса А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Славутської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2012 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Славутський комбінат "Будфарфор" до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0001641501 від 13.10.2011 року та № 0001821501 від 09.11.2011 року , -

В С Т А Н О В И В :

ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" звернулося до Хмельницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Славутської ОДПІ про скасування податкових повідомлень-рішень № 0001641501 від 13.10.2011 року та № 0001821501 від 09.11.2011 року. Позовні вимоги мотивовано тим, що за результатами камеральної перевірки податкової звітності з податку на прибуток Славутською ОДПІ було складено акт перевірки №672/15/32285199 від 26.09.2011 року. В акті було зафіксовано порушення ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" п.3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на 30444658 грн. За наслідками проведеної перевірки були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001641501 від 13.10.2011 року та № 0001821501 від 09.11.2011 року. Вважаючи такі ППР незаконними, просили визнати їх протиправними і скасувати.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 01.02.2012 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись при цьому на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи та порушення норм права, що призвело до неправильного вирішення спору.

В судове засідання представник апелянта (відповідача) не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином. Про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не направляв.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав повністю, проти її задоволення заперечив, вважаючи рішення суду першої інстанції законним, обґрунтованим і таким, що відповідає фактичним обставинам справи.

Колегія суддів, заслухавши думку представника позивача, який не заперечив проти розгляду апеляційної скарги по суті без участі представника відповідача, а також враховуючи те, що його явка в судове засідання не визнавалась обов'язковою, а матеріалів справи достатньо для її вирішення в даному судовому засіданні, визнала за можливе розглянути справу за наявними у справі матеріалами без участі представника відповідача згідно ч.4 ст. 196 КАС України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. При цьому в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС).

Частиною 1 ст. 195 КАС України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Як вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" зареєстровано як юридична особа (а.с.7-8), перебуває на податковому обліку у Славутській ОДПІ.

За результатами проведеної камеральної перевірки податкової звітності ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" з податку на прибуток Славутською ОДПІ було складено акт перевірки №672/15/32285199 від 26.09.2011 року (а.с.10-13). В акті зафіксовано порушення ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" п.3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень ПК України, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток на 30444658 грн. За наслідками проведеної перевірки Славутською ОДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001641501 від 13.10.2011 року (а.с.32) та № 0001821501 від 09.11.2011 року (а.с.33), якими встановлено зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

За наслідками адміністративного оскарження, податкові повідомлення-рішення були залишені без змін, а скарги ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" - без задоволення (а.с. 14-31).

Вирішуючи по суті існуючий спір, суд першої інстанції виходив із того, що правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку на сьогоднішній день визначаються правовими нормами Податкового кодексу України вiд 02.12.2010р. № 2755-VI (ПК України), зокрема, розділом ІІІ "Податок на прибуток". Відповідно до пункту 1 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", розділ III "Податок на прибуток" цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Разом із тим, відповідно до розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового кодексу України, Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств" втрачає чинність лише 01 квітня 2011 року.

Відтак, в періоді з 01.01.2011р. по 01.04.2011р. правовідносини щодо визначення об'єкту оподаткування податком на прибуток, складу валового доходу та валових витрат платника цього податку регулювалися саме Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств", а починаючи з 01.04.2011 р. - положеннями ПК України.

Як вбачається з обставин адміністративної справи, спір між сторонами виник у зв'язку із відображенням товариством в податковій звітності за І та ІІ квартали 2011 року від'ємного значення об'єкту оподаткування по податку на прибуток з урахуванням суми такого від'ємного значення попереднього 2010 року.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Податковим органом не врахованого, що в періоді до 01.04.2011 року положення Податкового кодексу України не діяли, однак діяв Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств". Відтак, товариство здійснюючи свою господарську діяльність, розраховуючи та декларуючи від'ємне значення об'єкта оподаткування мало керуватися положеннями саме вказаного Закону, що, як встановлено судом, і зроблено останнім.

Так, відповідно до пункту 6.1 ст.6 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Згідно із пунктом 22.4 ст.22 вказаного Закону, у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

З викладеного вбачається, що від'ємне значення минулих років, зокрема, 2010 року, - це правомірна складова витрат І кварталу 2011 року, оскільки його включення до складу податкових витрат, саме в цьому періоді, було передбачене нормами Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", що діяв у той час.

Так, товариством в рядку 08 декларації з податку на прибуток за І квартал 2011 року зазначено від'ємне значення в сумі - 355503205 грн., в тому числі від'ємне значення об'єкту оподаткування попереднього податкового року в сумі 30444658 грн.

Судом встановлено, що при його розрахунку позивачем, згідно ст. 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", валові доходи І кварталу 2011 року зменшувалися на суму валових витрат цього періоду (а складовим елементом валових витрат І кварталу 2011 року, згідно з п. 6.1 ст.6 і п. 22.4 ст.22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", було від'ємне значення (збитки) минулих років) і на суму амортизаційних відрахувань.

Тобто, вказаний у рядку 06.6 показник не «розщеплюється» в декларації на «від'ємне значення (збитки) минулих років» і «від'ємне значення (збитки) І кварталу 2011 року», а є закономірним і логічним продовженням справляння підприємством податку на прибуток з урахуванням даних минулого звітного періоду.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств" розділу XX "Перехідні положення", якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Таким чином, товариством в рядок 06.6 декларації з податку на прибуток, що складалася за II квартал 2011 року, в порядку, визначеному нормами чинного податкового законодавства, цілком правомірно перенесло показник, відображений в рядку 06.6 декларації, складеної за І квартал 2011 року, а саме: від'ємне значення в сумі - 355503205 грн.

Крім того, судом першої інстанції було встановлено, що в порушення п. 56.15 ст.56 ПК України податковим органом при винесенні оскаржуваного ППР №0001821501 від 09.11.2011 року не враховано, що сума податкового зобов'язання, визначена раніше згідно податкового повідомлення-рішення №0000792301 від 20.09.2011 року, являється неузгодженою, оскільки процедура адміністративного оскарження за ним не завершена.

На підставі вищевикладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ПАТ "Славутський комбінат "Будфарфор" правомірно склало декларацію з податку на прибуток за І та ІІ квартали 2011 року, відтак, підстав для зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду у податкового органу не було. Відповідач як суб'єкт владних повноважень в ході судового розгляду не довів обґрунтованість своїх висновків і правомірності прийнятих на їх підставі рішень.

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи, а тому колегією суддів відхиляються, оскільки не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийнята постанова відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.

На підставі наведеного, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, щодо задоволення заявлених вимог у спосіб та межах, визначених законом.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Славутської об'єднаної державної податкової інспекції, - залишити без задоволення, а постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2012 року , -без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 02 квітня 2012 року .

Головуючий Білоус О.В.

Судді Совгира Д. І.

Курко О. П.