Ухвала суду № 23529656, 28.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2012 р.Справа № 2а-7102/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2011р. по справі № 2а-7102/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сібтрейд"

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова

про скасування рішення, визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сібтрейд" (далі по справі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова (далі по справі - відповідач), в якому просило суд:

- визнати неправомірними дії відповідача, Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, результати якої оформлено актом від 26.04.2011р. №1333/1800/36989577.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2011 року зазначений позов задоволено.

Скасовано наказ Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова від 22.04.2011р. №916.

Визнано неправомірними дії Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Сібтрейд" (ідентифікаційний код - 36989577), результати якої оформлено актом від 26.04.2011р. №1333/1800/36989577.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, відповідач просить постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів Закону України "Про податок на додану вартість" та Цивільного кодексу України.

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 22.04.2011 р. за №916 відповідачем, ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова було прийнято наказ про призначення документальної позапланової перевірки ТОВ "Сібтрейд" (ідентифікаційний код - 36989577) за період 01.11.2010 р.-31.03.2011р.

Юридичною підставою для видання спірного правового акту індивідуальної дії суб'єктом владних повноважень обрано положення п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України, фактичних мотивів прийняття спірного правового акту індивідуальної дії в тексті наказу суб'єктом владних повноважень не наведено.

Приймаючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Підпунктом 78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється в разі, коли за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Аналізуючи положення наведеної норми матеріального права в кореспонденції з приписами ст.ст.42 і 73 Податкового кодексу України, колегія суддів приходить до висновку, що рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки може бути прийнято податковим органом лише в разі одночасної наявності таких умов: 1) належного складення податковим органом і направлення адресу платника податків обов'язкового письмового запиту, 2) фактичного отримання платником податків такого запиту, тобто вручення запиту під підпис посадовій (службовій) особі платника податків або уповноваженому представнику платника податків чи повернення до податкового органу поштового повідомлення про вручення такого запиту платнику податків, 3) минування строку в 10 робочих днів від дня отримання платником податків письмового запиту податкового органу, 4) ненадання платником податків до податкового органу письмових пояснень та документальних підтверджень по суті отриманого запиту.

При цьому, в силу ч.1 ст.42 та ст.73 Податкового кодексу України обов'язок платника податків щодо надання письмових пояснень та документального підтвердження виникає лише в разі фактичного отримання належно складеного податковим органом запиту, а саме: у письмовій формі, відповідним чином підписаного та завіреного печаткою відповідного податкового органу.

Вивчивши зміст спірного наказу №916 від 22.04.2011р. та акту перевірки від 26.04.2011р. №1333/1800/36989577, колегія суддів зауважує на відсутності в тексті перелічених документів посилань на направлення податковим органом платнику податків будь-яких запитів.

Розв'язуючи спір, колегія суддів бере до уваги приписи ч.2 ст.71 КАС України, де указано, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.2 ст.86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч.3 ст.86).

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає, що суб'єктом владних повноважень не подано до суду доказів складання та направлення на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження.

Отже, у спірних правовідносинах обов'язковий письмовий запит податковим органом не складався, на адресу платника податків такий запит не надсилався, що свідчить про недотримання податковим органом при прийнятті рішення щодо призначення спірної перевірки вимог п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що у спірних правовідносинах рішення про проведення перевірки було прийнято суб'єктом владних повноважень за відсутності передбачених законом підстав, а саме: за відсутності факту складання письмового запиту з дотриманням вимог Податкового кодексу України, за відсутності факту направлення письмового запиту на адресу платника податків поштою з повідомленням про вручення, за відсутності факту отримання платником податків письмового запиту, за відсутності факту минування 10 робочих днів з дня отримання запиту.

За таких обставин, спірний наказ не відповідає вимогам ч.3 ст.2 КАС України та підлягає скасуванню.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Колегія суддів зазначає, що оскільки в ході розгляду справи знайшов підтвердження факт порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин в галузі оподаткування, то поданий позов підлягає задоволенню в частині вимог стосовно скасування наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки, бо такий наказ був виданий за відсутності визначених законом обставин, а тому є незаконним та в частині вимог стосовно визнання неправомірними дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, бо така перевірка була проведена на підставі незаконного наказу.

При розгляді даного спору колегія суддів керується положеннями ч.1 ст.244-2 КАС України і бере до уваги постанову Верховного Суду України від 24.12.2006 р. у справі Господарського суду Вінницької області №9/175-04 за позовом АКБ "Мрія" до ДПІ у м. Вінниця про визнання неправомірною позапланової комплексної перевірки, згідно з якою право податкової інспекції на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

Суд може захистити право платника податку в разі проведення перевірки за відсутності для цього належних юридичних підстав та з порушенням правил, процедури, встановлених законом.

Наявність негативних наслідків такої перевірки для можливості судового захисту законом не вимагається. Право на судовий захист пов'язане із самою протиправністю дій.

Суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, коли ці порушення ще не припинені (статті 7, 8, 11, ч. 4 ст. 112, ст. 162); спосіб захисту порушеного права може залежати від того, припинене порушення чи ні - при встановленні факту продовження протиправної поведінки суб'єкта владних повноважень на момент вирішення спору належним способом захисту права може бути зобов'язання відповідача припинити протиправні дії, а при припиненні порушення суд може задовольнити вимогу про встановлення відсутності компетенції (повноважень) у суб'єкта владних повноважень, зокрема на вчинені дії, чи про визнання дій протиправними.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 30.08.2011р. по справі № 2а-7102/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Гуцал М.І.Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В.