Ухвала суду № 23529555, 09.02.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2012 р.Справа № 2а-1870/5132/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

представника позивача - Турченка С.П.

представника відповідача - Кіптенко Н.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції в м. Суми на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.10.2011р. по справі № 2а-1870/5132/11

за позовом Приватного спеціалізованого підприємства "УкрРосХим"

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 18.10.2011 р. задоволено адміністративний позов Приватного спеціалізованого підприємства "УкрРосХим" ( далі - ПСП «УкрРосХим») до Державної податкової інспекції в місті Суми ( далі - ДПІ в м. Суми) про скасування податкового повідомлення-рішення .

Не погодившись з даною постановою суду відповідач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18.10.2011 р. та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що під час перевірки ПСП «УкрРосХім» було встановлено, що останнє уклало угоду з ТОВ фірма «Сат Імпекс» на виконання розвантажувально-навантажувальних робіт, послуг по фасуванню мінеральних добрив та послуг по промивці вагонів. Згідно пояснень директора ТОВ фірма «Сат Імпекс» Боб Д.О. фактичне місцезнаходження підприємства відповідає юридичній адресі - м. Харків вул.. Артема 2, торгових приміщень, а також складських та виробничих площадок на балансі підприємства не має та не орендується. На дату складання акту перевірки підприємство має стан «30» - в стані переходу до іншої ДПІ. Згідно даних ЄДРПОУ податкова адреса ТОВ фірма «Сат Імпекс» з 29.12.2010 р. - м. Київ, вул.. Звіринецька б. 65. Апелянт вважає, що ТОВ фірма «Сат Імпекс» не має можливостей реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України. Тому правочини, укладені від імені ТОВ фірма «Сат Імпекс» не спричиняють реального настання правових наслідків та суперечать інтересам держави, суспільства. Первинні документи ТОВ фірма «Сат Імпекс» були виписані з метою надати ПСП «УкрРосХим» податкову перевагу у вигляді незаконного права на формування податкового кредиту з відповідним ухиленням від оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту по ПДВ, що в свою чергу призвело до ненадходження податків до бюджету. Всі документи складені в рамках такої нікчемної угоди не мають юридичної сили, а тому підприємство ПСП «УкрРосХим» зависило податковий кредит по ПДВ на суми, зазначені в податкових накладних складених в рамках такої нікчемної угоди.

Колегія суддів вислухавши суддю-доповідача, представника позивача, представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що угода з ТОВ фірма «Сат Імпекс» по виконанню розвантажувально-навантажувальних робіт, послуг по фасуванню мінеральних добрив та послуги по промивці вагонів здійснена реально, що підтверджено первинними документами. Тому висновки ДПІ у м. Суми щодо порушення ПСП "УкрРосХим" вимог п.10.2 ст.10, пп.7.4.1, п.7.4, пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" при формуванні податкового кредиту є безпідставними.

Колегія суддів погоджується з даними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАСУ) суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, що 25.06.2011 р. ДПІ в м. Суми проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПСП "УкрРосХим" з питань правильності визначення суми податку на додану вартість ( далі - ПДВ) за грудень 2010 р., за підсумками якої складно акт перевірки №4815/2314/13996998/52 від 25.06.2011 р. (а. с. 8-18).

На підставі вище зазначеного акту 12.07.2011 року ДПІ в м. Суми прийнято податкове повідомлення - рішення №0000702314/0/55373, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 49960 грн. 00 коп., з яких: за основним платежем - 39968 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 9992 грн. 00 коп. (а.с. 19).

Під час судового розгляду встановлено, що 01.07.2010 року ПСП "УкрРосХим" укладено з ТОВ фірма "Сат Імпекс" договір № 01/07-2010/93 на виконання розвантажувально-навантажувальних робіт, послуг по фасуванню мінеральних добрив та послуг по промивці вагонів (а.с. 21-22).

На підтвердження реальності виконання даного договору позивачем надано акт виконаних робіт від 31.12.2010 р., податкову накладну та виписки по особовому рахунку.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні послуг сум ПДВ є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення об*єкта оподаткування ПДВ має бути фактично здійснений і підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» №996 ( далі - Закон №996) національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку - нормативно-правовий акт, затверджений Міністерством фінансів України, що визначає принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам.

Згідно ч.2 ст. 3 Закону №996 бухгалтерський облік є обов*язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ст. 1 Закону №996 первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст. 9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Виходячи з вище викладеного, колегія суддів зазначає, що підтвердження факту здійснення господарської операції є належним чином оформлений первинний документ.

Відповідно до п.1.5 розділу 1 Договору №01/07-2010/93 робота вважається виконаною після підписання акту виконаних робіт. Наданий до матеріалів справи акт виконаних робіт відповідає вимогам ст. 9 закону №996 ( а.с.22).

На підтвердження можливості виконання умов договору в частині забезпечення виконавця робіт приміщенням, позивачем надано договір купівлі-продажу від 28 жовтня 2005 р. нежитлового приміщення майнового комплексу по вул.. Харківській 122 в м. Суми, договір купівлі продажу від 24.09.2004 р. нежитлового приміщення (склад прирельований), витяги про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Відповідно до п.п.7.4.1. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Надана податкова накладна , містить усі необхідні реквізити, передбачені чинним законодавством.

Результати роботи за договором №01/07-2010/93 позивам використані в господарській діяльності.

Згідно п. 10.2 ст. 10 Закону України "Про податок на додану вартість" платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" п. 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону, а в п. 10.4 цієї норми встановлено, що контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом.

Враховуючи те, що відповідачем не доведений факт порушення позивачем вимог ПК України, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції прийшов до правомірного висновку про законність і обґрунтованість позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги щодо відсутності фактичного надання послуг ТОВ фірма «Сат Імпекс» позивачу колегія суддів вважає необґрунтованими виходячи з вище викладеного.

Стосовно посилання апелянта на те, що правочини укладені від імені ТОВ фірма «Сат Імпекс» не спричиняють реального настання правових наслідків та суперечать інтересам держави і суспільству, колегія суддів зазначає.

Відповідно до ч.5 ст.203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) цієї вимоги є підставою недійсності правочину. Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Отже, основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки. Тобто, відповідач вийшов за межі своїх повноважень і самостійно, поза судовою процедурою визнав договір підряду на виконання фасування та навантажувальних робіт № 01/07-2010/93 від 01.07.2010 р. недійсним, до того ж, в акті перевірки відсутні дані, які б свідчили про порушення позивачем приписів ст.228 ЦК України. Зазначений договір не визнаний у встановленому законом порядку недійсним, а також немає інших відомостей, які б свідчили, наприклад, про необгрунтоване завищення позивачем в цьому випадку податкового кредиту з ПДВ.

При цьому, Цивільний кодекс України статтею 215 визначає підстави для визнання правочину недійсним. Серед іншого, вказаною нормою передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Між тим, як вбачається із матеріалів справи, підстав, з якими закон пов'язує визнання договору недійсним, контролюючим органом зазначено не було, а отже, твердження податкового органу про нікчемність правочину є безпідставними.

Згідно з положеннями частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частиною 1 ст. 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, то суд приходить до висновку, що правочин відповідає положенням норм чинного законодавства України. А отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ фірма «Сат Імпекс» і правомірність віднесення позивачем ПДВ до податкового кредиту.

Інші доводи апеляційної скарги правомірності висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 200 КАСУ суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2011 року по справі № 2а-1870/5132/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В.Судді(підпис) (підпис) Русанова В.Б. Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 14.02.2012 р.