Ухвала суду № 23529370, 01.03.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 березня 2012 р.Справа № 2а-1670/5169/11Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Гуцала М.І.

Суддів: Зеленського В.В. , П'янової Я.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.08.2011р. по справі № 2а-1670/5169/11

за позовом Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві

третя особа Приватне підприємство "Андора"

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Дочірнє підприємство "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (далі по справі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві (далі по справі - відповідач) третя особа Приватне підприємство "Андора", в якому просило суд:

- скасувати податкові повідомлення - рішеня № 0000582302/0 від 08.07.2010, № 0000582302/1 від 20.09.2010, № 0089232302/1 від 20.09.2010, № 0000642302/0 від 08.07.2010.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 30.08.2011 року відмовлено в задоволені позову.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови норм матеріального та процесуального права, позивач просить постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.08.2011 року скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач, зокрема, посилається на порушення судом першої інстанції приписів Закону України "Про податок на додану вартість".

На підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 22.06.2010 року по 24.06.2010 року відповідачем проведена виїзна позапланова документальна перевірка ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" з питань дотримання вимог податкового, законодавства за період з 01.04.2008 по 30.09.2009.

Перевірку проведено з відома директора та в присутності головного бухгалтера ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України".

Правомірність підстав та порядку проведення перевірки позивачем не оспорюється.

За результатами перевірки складений акт №376/23/05385996 від 25.06.2010, в якому відображені порушення позивачем вимог пунктів 1.3, 1.7 статті 1, підпунктів 7.4.4, 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", внаслідок чого завищено суму податку на додану вартість, включеної до складу податкового кредиту у розмірі 176847 грн; пункту 1.3.2 статті 1, статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого завищено валові витрати на загальну суму 221058,75 грн.

На підставі акту перевірки винесені:

- податкове повідомлення - рішення № 0000582302/0 від 08.07.2010 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 82897,50 грн., в тому числі, за основним платежем - 55265,00 грн., за штрафними санкціями - 27632,50 грн.;

- податкове повідомлення - рішення № 0000642302/0 від 08.07.2010 року про донарахування податкового зобов'язання за платежем з податку на додану вартість в розмірі 264414,90 грн., в тому числі, за основним платежем -176276,6 грн., за штрафними санкціями - 88138,3 грн.

За наслідками адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення № 0000582302/0 від 08.07.2010 року відповідачем прийняті податкові -повідомлення-рішення № 0089232302/1 від 20.09.2010 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 195244,44 грн, в тому числі, за основним платежем - 130162,96 грн., за штрафними санкціями - 65081,48 грн.; № 0000582302/1 від 20.09.2010 року, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 82897,50 грн.; в тому числі, за основним платежем - 55265грн, за штрафними санкціями - 27632,50 грн.

Приймаючи рішення про відмову в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, в акті перевірки №376/23/05385996 від 25.06.2010 року відповідачем зроблений висновок про порушення ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" пункту 1.3.2 статті 1, статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого завищено валові витрати на загальну суму 221058,75 грн. внаслідок безпідставного віднесення до складу валових витрат на придбання транспортних послуг від ПП "Андора".

Оцінюючи вірність цих висновків, колегія суддів враховує, що згідно зі статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.07.1999 (далі - Закон № 996) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Між тим, вимоги цієї норми позивачем не дотримано.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до копії договору перевезення вантажу від 27.02.2006 року № 65 позивач (замовник) доручає, а ПП "Андора" (перевізник) приймає на себе виконання послуг по перевезенню щебеневої продукції по території України вантажним автотранспортом.

Пунктом 3.1 договору визначено, що навантажувально-розвантажувальні роботи проводяться силами Замовника (позивачем), однак згідно з податковою накладною № 149 від 31.07.2008, актом виконаних робіт № 131 від 31.07.2008 (а.с. 63, 64 Т.1) навантажувальні роботи здійснено ПП "Андора".

За додатковою угодою від 13.10.2008 року предмет договору змінений на транспортні послуги та навантажувальні роботи.

Пунктом 3 додаткової угоди від 13.10.2008 року зазначено, що вона набирає чинності з моменту її підписання, що суперечить пункту 4 цієї ж угоди, яким передбачено, що дана додаткова угода вступає в силу з 01.01.2009 року.

Крім того, додаткова угода до договору перевезення вантажу № 65 від 27.02.2006 року підписана начальником філії "Автодорсервіс" ОСОБА_1 на підставі доручення № 01-15/1147а, проте згідно з вказаним дорученням ОСОБА_1 доручається укладання додаткових угод до договору з ПП "Андора" на придбання дорожньо-будівельних матеріалів, проте змінений предмет договору визначений у додатковій угоді як транспортні послуги, навантажувальні роботи.

З матеріалів справи вбачається, що в актах виконаних робіт (а.с. 73, 76, 79, 82, 93 т.1) відсутні необхідні реквізити, зокрема, не зазначено посади осіб обох сторін, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, також не має посилання на договір, на виконання якого проводились відповідні роботи. Акти виконаних робіт (а.с. 64, 67, 70 т.1) не містять вказаних даних щодо посадових осіб позивача (замовника); акт виконаних робіт № 00010 від 01.08.2008 не містить підпису представника виконавця.

Колегією суддів звернуто увагу також на відмінність копій актів виконаних робіт, наданих позивачем та ПП "Андора", зокрема, на акті виконаних робіт № 000115 від 05.08.2008 року різні підписи представника позивача та різні печатки (а.с.25, 26.т.3, а.с. 76 т.1); на акті виконаних робіт № 000151 від 30.08.2008 року - різні печатки (а.с.30. т.3, а.с. 88 т.1).

Також колегія суддів зазначає, що згідно з Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 № 363, товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

У відповідності до пункту 11.8 Правил Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Як вбачається з матеріалів справи, товарно-транспортні накладні не відповідають загальним вимогам первинних бухгалтерських документів, а саме: не містять таких реквізитів як підписи та печатки, в них відсутні відомості про вантаж.

Відповідно до пунктів 11.1, 11.3 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Дорожній лист вантажного автомобіля є документом, без якого перевезення вантажів не допускається.

Матеріали справи не містять подорожніх листів, які б вказували на дотримання позивачем вимог пунктів 11.1, 11.3 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні. Крім того, відсутні посилання на них і на товарно-транспортних накладних.

З огляду на викладене, досліджені в ході судового розгляду документи не можуть бути визнані судом належними доказами на підтвердження правомірності віднесення позивачем до складу валових витрат видатків на транспортні та навантажувальні послуги від ПП "Андора".

Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994 (далі - Закон № 334/94-ВР) під валовими витратами виробництва та обігу розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У підпункті 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону № 334/94-ВР вказано, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Отже, позивачем не представлені належним чином оформлені первинні бухгалтерські документи на підтвердження правомірності віднесення до складу валових витрат суми витрат на транспортні послуги у розмірі 741711,83 грн.

З огляду на викладене, висновок відповідача про завищення ДП "Полтавський облавтодор" ВАТ "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" валових витрат на загальну суму 741711,83 грн. внаслідок безпідставного віднесення до складу валових витрат на придбання транспортних та навантажувальних послуг від ПП "Андора" є обгрунтованим.

Оцінюючи доводи позивача щодо безпідставності донарахування йому податкових зобов"язань з податку на додану вартість, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно з підпунктом 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997 (далі -Закон № 168/97-ВР) якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

У відповідності до порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 N 166 "Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання", платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов"язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку), оскільки, як визначено пунктом 2 статті 3 Закону № 996 фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Посилання позивача на наявність належним чином оформлених податкових накладних як на підтвердження правомірності формування податкового кредиту, суд вважає безпідставними, оскільки за приписами підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР наявність податкової накладної є обов"язковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що податкові накладні № 0001/09 від 01.08.2008, № 000264 від 03.10.2008 року ( а.с.72,92 Т.1) не містять підпису особи - представника ПП "Андора", яка виписала вказані податкові накладні.

Отже, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів, які підтверджують правильність включення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість з придбання транспортних послуг у ПП "Андора" у розмірі 176847 грн, а тому висновок відповідача щодо завищення позивачем суми податку на додану вартість у розмірі 176847 грн., є правомірним.

Підпунктом "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000 (далі - Закон № 2181) встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Згідно з підпунктом 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону № 2181 у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ст.198, 200, п.1 ч.1 ст.205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Полтавський облавтодор" Відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 30.08.2011р. по справі № 2а-1670/5169/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Гуцал М.І.Судді Зеленський В.В. Пянова Я.В.