Ухвала суду № 23529025, 17.01.2012, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2012 р.Справа № 2а-5346/11/2070Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Русанової В.Б. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2011р. по справі № 2а-5346/11/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Богодухівський молзавод"

до Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області

про визнання незаконними дій та скасування податкових повідомлень - рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 8 червня 2011 р. задоволено частково адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Богодухівський молзавод» ( далі ТОВ «Богодухівський мол завод») до Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області ( далі ДПІ в Богодухівському р-ні).

Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Богодухівському р-ні № 0000041800/0 від 26.04.2011 року та №0000051800/0 від 26.04.11 року.

Не погодившись з даною постановою суду відповідач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.06.2011 р. в частині задоволення адміністративного позову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що за результатами перевірки позивача було встановлено, що одним із постачальників ТОВ «Богодухівський молзавод» за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2010 р. було ТОВ «Майра». Згідно акту перевірки ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова від 09.03.2011 р. ТОВ «Майра», у останнього відсутні необхідні умови для досягнення відповідних результатів економічної діяльності в силу відсутності відповідного персоналу, транспортних засобів, грошових коштів, товариство не знаходиться за юридичною адресою. Оскільки ТОВ «Майра», згідно з актом перевірки ДПІ в Червонозаводському районі м. Харкова, товари не придбавало, то й не могло поставити товар на адресу покупців. Вважає, що правочин, який виконувався від імені ТОВ «Майра» з ТОВ «Богодухівський молзавод» не спричинив реального настання правових наслідків та суперечить вимогам діючого законодавства, а отже є нікчемними по ланцюгу до «вигодонабувача». За результатами перевірки ТОВ «Богодухівський молзавод» встановлено відсутність об*єктів, які підпадають під визначення ст.ст. 3,4,5 Закону України від 28.12.1994 р. №334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі - Закон №334). Також за результатами перевірки позивача встановлено, що в порушення п.п. 7.4.1, 7.4.5 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон №168) ТОВ «Богодухівський молзавод» завищено податковий кредит з ПДВ на загальну суму 11172 грн Крім того позивач, в порушення абз.3 п.5 постанови Кабінету Міністрів України №152 від 11.02.2010 р ( далі постанова КМУ №152), визначену до сплати за декларацією з ПДВ (переробного підприємства) суму ПДВ, що зараховується переробним підприємством на не бюджетний рахунок в строки встановлені для сплати ПДВ, ТОВ «Богодухівський молзавод», як переробне підприємство, не подало органу державної податкової служби підтвердження зарахування 5635 грн дотації на не бюджетний рахунок, а тому вважається використаною не за цільовим призначенням.

В письмових запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача зазначив, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Котрагентом - ТОВ "Майра", оскаржувалися дії ДПІ в Червонозаводському р-ні м. Харкова і постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.05.2011 р., яка залишена без змін Просив залишити апеляційну скарзі ДПІ в Богодухівському р-ні без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, прийшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що твердження відповідача, щодо нікчемності правочину ТОВ «Богодухівський молзавод» з ТОВ «Майра», як наслідок порушення позивачем положень Закону №168 та Закону №334, не відповідають, а ні змісту даних законі, а ні фактичним обставинам укладання та виконання договору купівля-продажу №М-1008-2 від 10.08.2010 р. укладеного між вище зазначеними сторонами. Сума ПДВ, що була сплачена ТОВ «Богодухівський молзавод» в складі грошових коштів за оплату товару на користь ТОВ «Майра», обґрунтовано була включена до складу податкового кредиту, а суми витрат позивача у грошовій формі, здійснюваних як компенсація вартості придбаних у ТОВ «Майра» товарів, які використані на потреби власного виробництва - до складу валових витрат.

Колегія суддів з даними висновками суду першої інстанції погоджується з наступних підстав.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду, що 12.04.2011 року фахівцями ДПІ у Богодухівському р-ні проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ "Богодухівський молзавод" в частині правомірності нарахування податкового кредиту з ПДВ за період з 01.10.2010р. по 31.12.2010р. та в частині правомірності формування валових витрат і податку на прибуток підприємств за період з 01.10.2010р.по 31.12.2010р. при взаємовідносинах з платником податків ТОВ "Майра"за період з 01.10.2010 року по 31.12.2010 року. За результатами перевірки складено акт від 12.04.2011 року № 238/180/36537542.

На підставі даного акту ДПІ в Богодухівському р-ні прийняті податкові повідомлення-рішення від № 0000041800/0 від 26.04.11 року про визначення податкового зобов"язання зі сплати податку на прибуток за основним платежем у розмірі - 13966 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) -3492 грн.; №0000051800/0 від 26.04.11 року про визначення податкового зобов"язання зі сплати ПДВ за основним платежем у розмірі -5537 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 7019 грн.

Фактичною підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стало, згідно висновків акту, порушення ТОВ "Богодухівський молзавод" - ч.1 ст.203, ст.215, ст. 216 ст.228 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених між ТОВ "Богодухівський мол завод" та ТОВ "Майра"; пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 пп.7.5.1 п7.5 от. 7 Закону №168 в зв*язку з чим завищено податковий кредит та занижено ПДВ на суму 5537 грн., а саме по загальній декларації -5537 грн . Порушення п.5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334, в результаті чого завищені валові витрати за 2010р. на суму 55863 грн., занижено податок на прибуток за 2010р. на суму 13966 грн.

Перевіряючи правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень колегія суддів зазначає наступне.

Між позивачем та ТОВ "Майра" був укладений договір купівлі-продажу №М-1008-2-КП від 10.08.10р., згідно якого продавець зобов*язаний передати у власність, а покупець прийняти та своєчасно оплатити цукор-пісок . Продавець здійснює відвантаження товару партіями згідно заявки покупця ( а.с.33-34).

Колегія суддів зазначає, що наслідки в податковому обліку платника податків створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов*язані з рухом активів, зміною зобов*язань чи власного капіталу платника, та відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах.

На підтвердження реальності виконання даного договору позивачем надані до матеріалів справи копії видаткових накладних, заявок на поставку цукру, платіжних доручень. Факт транспортування даного товару від продавця підтверджується наданими подорожніми листами, товарно-транспортними накладними. Також позивачем були надані податкові накладні, реєстри виданих та отриманих податкових накладних. Крім того, на підтвердження правомірного здійснення вантажних перевезень та наявності матеріальних ресурсів для зберігання отриманого цукру, позивачем були надані ліцензія №535236 серія АВ на право здійснення внутрішніх перевезень вантажів вантажними автомобілями та договір оренди єдиного майнового комплексу б/н від 03.03.10 між ВАТ "Богодухівський молокозавод" та ТОВ "Богодухівський молзавод".

Щодо використання придбаного у ТОВ «Майра» цукру у господарській діяльності позивачем надано накладні на внутрішнє переміщення товарно-матеріальних цінностей, на списання товарно-матеріальних цінностей у виробництво, звіти про переміщення номенклатури на складах.

У відповідності до п.1.32 ст. 1 Закону України № 334, господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно ст.3. Закону України N 334 об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, на суму валових витрат платника податку, суму амортизаційних відрахувань.

Відповідно п.5.1 ст.5 Закону N 334 валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно п.5.2.1. п.5.1 ст.5 Закону України N 334 суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, утому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3.-5.7 цієї статті.

Підпунктом 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону України №168 передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України N 168, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Враховуючи вище викладене колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, щодо незаконності прийнятих податковим органом податкових повідомлень-ріщень по донарахуванню позивачу податкових зобов*язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Як вбачається з доводів апеляційної скарги, підставою для висновку про нікчемність договору купівлі-продажу позивача з ТОВ «Майра» слугував акт перевірки останнього від 09.03.2011 №905/233/36817495 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Майра» за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2010 р.» за висновками якого всі правочини, щодо придбання та продажу товарів визнані нікчемними.

Між тим, враховуючи вимоги ЦК України, колегія суддів зазначає, що основним критерієм для того, щоб вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом, а не актом податкової перевірки, на підставі якого відповідач дійшов до висновку про нікчемність правочину.

Спірний договір не визнаний у встановленому законом порядку недійсними.

Отже, враховуючи встановлений колегією суддів факт реального виконання умов, обумовленими у спірним договором, наданням позивачем належних документів в підтвердження виконання даного договору та не надання податковим органом інших відомостей, які б свідчили про нікчемність спірного договору, колегія суддів відхиляє доводи відповідача про наявність ознак нікчемності даного правочину.

Доводи апеляційної скарги, щодо не врахування судом першої інстанції, що ТОВ «Майра» не оскаржувалися дії працівників ДПІ у Червонозаводському р-ні м. Харкова та податкові рішення, які були прийняті посадовою особою інспекції за результатами проведеної документальної невиїзної перевірки по даному товариству, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки дані обставини не передбачені чинним законодавством як підстави для донарахування податкових зобов*язань ТОВ «Богодухівський молзавод» при вставноленні факту реальності вчиненої господарської операції.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, то суд приходить до висновку, що правочин відповідає положенням норм чинного законодавства України. А отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ «Майра".

Інші доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність прийнятої судом першої інстанції постанови.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Богодухівському районі Харківської області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 8 червня 2011 року по справі № 2а-5346/11/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В.Судді(підпис) (підпис) Русанова В.Б. Спаскін О.А. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Любчич Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 23.01.2012 р.