Ухвала суду № 23527559, 07.12.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-3611/11/0170

07.12.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Щепанської О.А.,

суддів Іщенко Г.М. ,

Кучерука О.В.

секретар судового засідання Міщенко М.М.

за участю сторін:

представника позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Алушта"- Зубехіної Наталі Михайлівни,

представника позивача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Алушта"- Сиротиніна Олександра Геннадійовича,

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м. Алушті Автономної Республіки Крим- Палюха Олексія Васильовича,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Алушті Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кисельова О.М.) від 07.06.2011 у справі № 2а-3611/11/0170

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Алушта" (вул. Глазкрицького, 8, м. Алушта, Автономна Республіка Крим, 98500)

до Державної податкової інспекції в м.Алушті Автономної Республіки Крим (вул. Леніна 22-а, м. Алушта, Автономна Республіка Крим, 98500)

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.06.2011 року у справі № 2а-3611/11/0170 позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції в м.Алушті Автономної Республіки Крим від 16.03.2011 № 0000272301 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 405666 грн., за штрафними санкціями у сумі 202833 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції в м.Алушті Автономної Республіки Крим від 16.03.2011 № 0000262301 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем у сумі 170010 грн., за штрафними санкціями у сумі 85005 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення -рішення Державної податкової інспекції в м.Алушті Автономної Республіки Крим від 16.03.2011 № 0000282301 про визначення завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 1992881 грн.

Також, судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись із зазначеною постановою суду, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.06.2011 та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

У судовому засіданні, призначеному до розгляду на 07.12.2011, представник позивача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін; представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позову.

Згідно з ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

На підставі та за правилами ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, встановила наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Санаторій "Алушта", звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції в м.Алушті Автономної Республіки Крим про скасування податкових повідомлень-рішень.

Позов мотивовано тим, що відповідач за результатами проведення перевірки склав акт №99/23/02651032 від 25.02.2011, в якому зафіксував порушення позивачем Законів України "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про податок на додану вартість". На підставі акту були прийняті оскаржувані податкові повідомлення -рішення, якими визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток, суму завищення від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток, та нараховані штрафні санкції за порушення, які позивач не допустив. Вважає висновки акту не обґрунтованими, а податкові повідомлення-рішення такими, що підлягають скасуванню.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив.

Судова колегія, вислухавши пояснення сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ДПІ в м. Алушта АР Крим проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Санаторій "Алушта" з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 30.09.2010, за результатами якої складено акт № 99/23/02651032 від 25.02.2011.

Проведеною перевіркою було виявлено, що в порушення п.3.1 ст. 3, пп. 5.1, пп. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" позивачем завищено задекларовані ТОВ "Санаторій "Алушта" показники у рядку 04.1 декларацій "витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11" на загальну суму 1497335 грн.

В порушення п. 3.1 ст. 3, пп. 5.1, пп. 5.3 ст. 5, п. 8.1, п. 8.2 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.04.2009 по 30.09.2010 встановлено його заниження завищення всього у сумі 170010 грн..

В порушення пп. 7.4.1 пп. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.04.2009 по 30.09.2010 встановлено завищення ТОВ "Санаторій "Алушта" суми податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 405666 грн.

Внаслідок перевірки повноти нарахування податку на додану вартість, що підлягає сплаті у бюджет за період з 01.04.2009 по 30.09.2010 встановлено його заниження всього в сумі 405666,00 грн.

На підставі акту перевірки ДПІ в м. Алушта АР Крим прийнято: податкове повідомлення -рішення №0000272301 від 16.03.2011 з визначенням суми грошового зобов'язання за основним платежем в розмірі 405666 грн., за штрафними санкціями 202833 грн.; податкове повідомлення -рішення №0000262301 від 16.03.2011 з визначенням суми грошового зобов'язання за основним платежем в розмірі 170010 грн., за штрафними санкціями 85005 грн.; податкове повідомлення -рішення №0000282301 від 16.03.2011 з визначенням суми завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 1992881 грн.

Стосовно порушення позивачем п.3.1 ст.3, п.п. 5.1, п.п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та п.п.7.4.1 п.п. 7.4.4. п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" судом першої інстанції безперечно встановлено, що у перевіряємому періоді між ТОВ "Санаторій "Алушта" (замовник) та ТОВ "Кримська Юридична Група" (виконавець) укладені договори від 01.01.2009 про надання юридичних послуг та від №3/16 від 01.01.2010 про абонентське юридичне обслуговування. По даним договорам підтвердженням виконання робіт та надання юридичних послуг є акт прийому-передачі виконаних робіт (послуг).

Відповідно до п 4.1.ст. 4 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Згідно п.5.1. ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п.5.3.9. п.п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Законом України "Про систему оподаткування" п.1. ч.1 ст.9 передбачено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами.

Відповідно до ст.1 та ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Як вбачається з матеріалів справи, на надані юридичні послуги ТОВ "Кримська Юридична Група" було виписано, з визначенням ПДВ, податкові накладні.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.п. 7.2.6 цього пункту). Тобто законом чітко визначено, що належним чином оформлена податкова накладна є достатньою підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Таким чином, договір № 3/16 від 01.01.2010 та наявні в матеріалах справи акти прийому-передачі виконаних робіт (послуг) № КЮ-0000032, КЮ-0000044, КЮ-0000083, КЮ-0000101 між позивачем та ТОВ "Кримська Юридична Група", оформлені на підтвердження виконаних робіт за договором № 3/16 від 01.01.2010 є підставою включення до складу валових витрат суми 453335 грн., що становить вартість юридичних послуг, отриманих від ТОВ "Кримська Юридична Група", а також податкові накладні видані на адресу позивача ТОВ "Кримська Юридична Група" 31.08.2009, 30.09.2009, 31.05.2010, 30.06.2010, 31.07.2010, 31.08.2010, 30.09.2010 є підставою для включення суми податку на додану вартість -90665 грн. до податкового кредиту (а.с. 231-242).

Що стосується законності включення позивачем до складу валових витрат суми 625000 грн. яка є розрахунком-орендною платою, за договорами оренди від 30.04.2009 та 01.05.2010, та суми з ПДВ до податкового кредиту 125000 грн. з нарахування орендної плати за вказаними договорами оренди, то в цій частині судом встановлено, що позивачем та ТОВ "Кримська Юридична Група" 30.04.2009 та 01.05.2010 було укладено договори оренди, за умовами яких ТОВ "Кримська Юридична Група" передало позивачу в тимчасове користування приміщення конференц - зала площею 61,5 кв.м., на другому поверсі будівлі, за адресою: м. Алушта, вул. Глазкрицького, 12. Розмір орендної плати за договором від 30.04.2009 складає 90000 грн., в тому числі ПДВ -20% в місяць, взаєморозрахунки виконуються на підставі підписання акту за результатами роботи за 4 місяця. Розмір орендної плати за договором від 01.05.2010 складає 60000 грн., в тому числі ПДВ -20% в місяць. В підтвердження виконання робіт за цим договором сторони підписують акт прийому-передачі виконаних робіт (послуг), щомісячно, не пізніше останнього робочого дня місяця, який є підставою для оплати послуг виконавцю. (а.с.196, 201) Отже, зазначені договори оренди та наявні в матеріалах справи складені на їх виконання акти прийому-передачі об'єкту оренди від 04.05.2009, від 30.09.2009у, від 01.05.2010, від 30.08.2010, акти виконаних робіт з послуг оренди № КЮ-0000048, КЮ-0000067, КЮ-0000091, КЮ-0000109, КЮ-0000056, КЮ-0000066, № КЮ-0000034 між позивачем та ТОВ "Кримська Юридична Група", оформлені на підтвердження виконаних робіт за договорами 30.04.2009 та 01.05.2010, а також платіжні доручення №588, №586, №403, є підставою включення до складу валових витрат суми 625000 грн., що становить вартість орендної плати, за конференц - зал, а також податкові накладні видані на адресу позивача ТОВ "Кримська Юридична Група" 31.08.2009, 30.09.2009, 31.05.2010, 30.06.2010, 31.07.2010, 31.08.2010, 30.09.2010 є підставою для включення суми податку на додану вартість -125000 грн. до податкового кредиту (а.с. 204-223, 247, 248).

Відповідно до ст. 286 Господарського кодексу України орендна плата-це фіксований платіж, який орендатор сплачує орендодавцю незалежно від результатів своєї господарської діяльності.

Згідно п.п. 7.9.6 п.7.9 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" орендодавець збільшує суму валових доходів, а орендар збільшує суму валових витрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування.

Незаконно включеною сумою з податку на додану вартість до податкового кредиту в акті перевірки вважається сума в розмірі 190001 грн. згідно договору купівлі-продажу №3/22 від 07.06. 2010, що спростовується матеріалами справи.

Відповідно до вказаного договору ТОВ "Кримська Юридична Група" передало у власність ТОВ "Санаторій "Алушта" вагони - будиночки кількістю 24 штук вартістю 1140008,83 грн., в тому числі ПДВ - 190001,47 грн., про що сторонами складено акт прийому-передачі від 07.06.2010 року, та продавцем - ТОВ "Кримська Юридична Група" виписана податкова накладна №42 від 07.06.2010 на суму 1140008,83 грн., в тому числі ПДВ - 190001,47 грн. (а.с.182, 183, 185).

07.06.2010 ТОВ "Санаторій "Алушта" уклало з ЗАО "Санаторій "Морський уголок" договір безоплатного схову, за яким ЗАО "Санаторій "Морський уголок" зобов'язується прийняти на зберігання (на 12 місяців) вагони - будиночки кількістю 24 штук, з моменту підписання договору. Передача майна оформлена сторонами актом прийому-передачі від 07.06.2010 (а.с. 194). Інвентаризаційним описом основних засобів від 17.11.2010 підтверджується наявність вагонів - будиночків кількістю 24 штук на території ЗАО "Санаторій "Морський уголок" (а.с.188).

Відповідно до п.п. 7.4.1.п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно або звільняються від оподаткування, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з п.п. 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Отже позивачем до складу податкового кредиту суми з ПДВ, нараховані по вищезазначеній операції на підставі виписаної податкової накладної, що виключає порушення п.п. 7.4.5 п 7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлене відповідачем.

Відповідачем зроблено висновок про неправомірність включення до амортизаційних відрахувань коштів, витрачених на амортизацію основного засобу -"Баклабораторія" у сумі 33583 грн., оскільки вона не функціонує, не використовується у ведені господарської діяльності позивача.

З чим неможливо погодитися, оскільки "Баклабораторія" обліковується як основні фонди 1 групи в бухгалтерському обліку позивача, що підтверджується оборотними відомостями руху матеріальних цінностей, відомостями розрахунку амортизаційних відрахувань, і як пояснив представник позивача використовується товариством під склад для зберігання товарно-матеріальних цінностей, які використовуються в господарській діяльності.(а.с.163-170).

Відповідно до п. 1.32. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Згідно п.п. 8.1.1 п.8.1. ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, основних фондів і матеріальних активів, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань.

Не підлягають амортизації витрати на придбання, ремонт, реконструкцію, модернізацію або інші поліпшення невиробничих фондів - капітальні активи, які не використовуються у господарській діяльності платника податку (п.п. 8.1.4.).

Дані щодо переведення "Баклабораторії" до невиробничих фондів у ТОВ "Санаторій "Алушта" відсутні.

У порушенні вимог ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведено також завищення у податкових деклараціях позивача від'ємного значення по періодах: за півріччя 2009 року в сумі 25248 грн., за 9 міс. 2009 року в сумі 849929 грн., за 2009 рік в сумі 852346 грн., за 1 квартал 2010 року в сумі 854789 грн., за півріччя 2010 року в сумі 114053 грн., заниження об'єкту оподаткування з податку на додану вартість, в сумі 680 000 грн., а надані позивачем письмові пояснення є належними та допустимими доказами в розумінні ч.1,4 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим та не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Все вищенаведене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Алушті Автономної Республіки Крим - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.06.2011 у справі № 2а-3611/11/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 12 грудня 2011 р.

Головуючий суддя підпис О.А.Щепанська

Судді підпис Г.М. Іщенко

підпис О.В.Кучерук

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.А.Щепанська