Ухвала суду № 23527550, 29.11.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-4985/11/0170/13

29.11.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Горошко Н.П.,

суддів Єланської О.Е. ,

Санакоєвої М.А.

секретар судового засідання Романенко Г.О.

за участю сторін:

представник позивача, Відкритого акціонерного товариства "Кримський содовий завод"- ОСОБА_2, довіреність № 50 від 09.08.11,

представник відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим- Шилов Микола Валерійович, довіреність № 46/10-0 від 14.11.11,

розглянувши апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Ольшанська Т.С. ) від 04.08.11 у справі № 2а-4985/11/0170/13

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Кримський содовий завод" (вул. Проектна, буд.1, м.Красноперекопськ, Автономна Республіка Крим,96000)

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. М. Залки, буд.1/9, м.Сімферополь, Автономної Республіки Крим,95000)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.08.11 у справі № 2а-4985/11/0170/13 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Кримський содовий завод" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим від 22.04.11 №0000314001.

Стягнуто на користь позивача з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Не погодившись з даною постановою, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Представник позивача у судовому засіданні 29 листопада 2011 року з апеляційною скаргою не погодився, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач - Відкрите акціонерне товариство "Кримський содовий завод" звернулось до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та «касування податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що з 05.04.11 по 08.04.11 Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в місті Сімферополі АР Крим була проведена документальна невиїзна позапланова перевірка позивача з питань фінансово - господарських взаємовідносин з фірмою ТОВ "ТК Схід-Регіод" за період з 01.12.10 по 31.12.10. За результатами був оформлений акт від 08.04.11 №134/40-01/05444546.

Суд зазначив, що ні в акті перевірки, а ні в запереченнях проти позову відповідачем не доведено, матеріалами справи не підтверджений факт того, що податковий орган звертався до платника податків з письмовим запитом про надання пояснень та документального підтвердження фінансово-господарських взаємовідносин з фірмою ТОВ "ТК Схід-Регіод" за період з 01.12.10 по 31.12.11

За пунктом 79.2. Податкового кодексу, документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Судом встановлено, що в акті перевірки від 08.04.2011 лише окремо визначено, що перевірка була проведена інспектором податкової служби І рангу Сандригайло С.О. на підставі службового посвідчення серія УКР НОМЕР_1.

Проте, Податковий кодекс не містить такої підстави для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, як службове посвідчення інспектора податкової служби І рангу.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду про протиправність дій відповідача з проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ВАТ "Кримський содовий завод" з питань фінансово-господарських взаємовідносин з фірмою ТОВ "ТК Схід регіон" за період 01.12.10 по 31.12.10.

Частиною 3 статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.

На підставі наведеного, суд правомірно не прийняв акт від 08.04.11 №134/40-01/05444546 у якості доказу по справі.

Податок, як обов'язковий внесок сплачується до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду платником у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Відповідно до статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) і додержання законів про оподаткування несуть платники податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України.

Матеріалами справи встановлено, що Відкрите акціонерне товариство "Кримський содовий завод" є платником податку на додану вартість, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ від 20 жовтня 2006 року №00385253 .

Судом встановлено, що у зв'язку з порушенням позивачем підпунктів 1.8., 3.1.1., 4.1., 7.3.1., 7.4.1., 7.4.5., 7.5.1, 7.7.10 Закону України "Про податок на додану вартість" відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 22.04.11 №0000314001, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 278268,00 грн.

Підпунктом 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено поняття бюджетного відшкодування , яке є сумою, яка підлягає поверненню платнику податків з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках визначених у законі.

Порядок обчислення та сплати податку визначений у статті 7 вказаного Закону.

У підпункті 7.4.1 пункту 7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін , у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більш ніж на 20 % від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1. ст. 6 та ст. 8-1 цього Закот, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (утому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку .

Крім того, судом встановлено, що у 03.08.10 між позивачем та ТОВ "ТК Схід регіон" був укладений договір №4600002679 з постачання вугілля АО 25-50 на загальну суму 1098000, 00 грн., у тому числі ПДВ 183000,00 грн. Згідно укладеної додаткової угоди від 01.09.10 сума договору була збільшена на 1197120,00 грн., у тому числі ПДВ та складає 2295120,00 грн. За додаткової угодою від 01.10.10 сума договору також була збільшена ще на 643500,00 грн., та склала з урахуванням ПДВ 2938620,00 грн. 01.12.10 сума договору була збільшена ще на 2526960,00 грн., та з урахування ПДВ склала 5465580,00 грн.

Протягом грудня 2010 року позивачем було отримано товару на загальну суму 2454941,64 грн., у тому числі ПДВ 409156,94 грн., що підтверджується накладними, актами приймання-передачі вугільної продукції, вантажними накладними на перевезення вантажу залізничним транспортом, податковими накладними.

09 липня 2010 року між сторонами був укладений договір №40001751 постачання вугілля-антрациту класу 0-25 ГОСТ 28992-91 у кількості 1000 т на загальну суму 400000,00 грн., у т.ч. ПДВ 66666.67 грн. Додатковою угодою від 02.09.2010 була змінена сума договору до 800000,00 грн., у тому чисті ПДВ 133333,33 грн. А 21.12.10 сума договору на підставі додаткової угоди №2 збільшена до 1495004,00 грн., у тому числі ПДВ 249167,33 грн.

На виконання умов договору, на адресу позивача було здійснено постачання 24.12.10, 28.12.10, 29.12.10 на загальну суму 785332,27 грн. у тому числі ПДВ 130888,71 грн., що підтверджується накладними, актами приймання-передачі вугільної продукції, вантажними накладними на перевезення вантажу залізничним транспортом, податковими накладними.

Позивачем була надана суду податкова декларація з ПДВ, а саме додатку №5, з якої стає зрозумілим, що позивач, відніс сплачений ним ПДВ під час здійснення розрахунків з зазначеним контрагентом, до складу податкового кредиту за грудень 2010 року.

Частка ПДВ, сплаченого ТОВ "ТК Схід регіон" під час здійснення розрахунків за придбаний товар у зазначений період часу, складала 218687,33 грн. (стр.221), розмір податкового зобов'язання за грудень 2010 року-130888,71 грн. (стр.70).

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду, що висновки відповідача, що укладені позивачем із своїм контрагентом правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, а також про недійсність даних, наведених в деклараціях з податку на додану вартість з грудень 2010 року про обсяги придбання та продажу, а отже і про недійсність задекларованих позивачем податкового кредиту та зобов'язань, не обґрунтовані жодним чином, зроблені без дослідження документів первинного бухгалтерського та податкового обліку останнього.

Згідно частин 2, 3 статті 215 Цивільного кодексу України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Висновок відповідача про нікчемність правочину є необґрунтованим, оскільки ним не наведено жодної підстави та не надано належних доказів вважати укладені позивачем угоди нікчемними правочинами. Відповідно до частин 1, 5 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Судом з'ясовано, що жодний із правочинів до теперішнього часу не визнаний недійсним у судовому порядку.

Згідно статті 216 Цивільного кодексу України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю - не настають. За таким висновки про відсутності у позивача об'єктів, які підпадають під визначення статей 3, 4, 7 Закону про ПДВ, та визнання даних, наведених в деклараціях з податку на додану вартість про обсяги поставок та придбання, податкове зобов'язання та податковий кредит за перевіряємий період недійсними, - не відповідають вимогам статей 215, 216 Цивільного кодексу України.

Посилання відповідача на частину 1 статті 203, статтю 215, частину 1 статті 216 є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Відповідно до податкових роз'яснень, наданих ДПА України від 06.07.09 № 14082/7/23-4017/354 "Щодо окремих питань стосовно контролю за додержанням податкового законодавства платниками податків - юридичними особами", фінансова, податкова та статистична звітності формуються на підставі даних бухгалтерського обліку та мають тісний взаємозв'язок між собою, тому для проведення перевірок суб'єктів господарювання з питань правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів) вкрай необхідно досліджувати регістри бухгалтерського обліку та фінансову звітність.

Згідно статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" одним із завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством. При цьому, до функцій державних податкових інспекцій в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонних та об'єднаних державних податкових інспекцій згідно із статтею 10 цього Закону віднесено, зокрема, здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), а також здійснення контролю за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також проведення перевірок достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів.

Відповідно до пункту 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 № 996-ХГУ, бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Матеріалами справи встановлено, що відповідачем не встановлено порушень позивачем вимог вищевказаних норм податкового законодавства. Обставини товарності проведених операцій відповідачем не досліджувались.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7. статті 7 Закону про ПДВ сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми розрахованої згідно з п.п.7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Судом встановлено, що 17.01.11 позивачем була подана до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, що підтверджується квитанціями про прийняття звітності на районному рівні, якою підтверджується формування податкового кредиту звітного місяцю у сумі 19295160,00 грн. Згідно декларації за грудень 2010 року, що була прийнята Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим в електронному вигляді на районному рівні, позивачем задеклароване 5478115,00 грн. від'ємного значення між сумок податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.7.4. статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування , яка відображається у податкової декларації.

17 лютого 2011 року позивачем наданий розрахунок суми бюджетного відшкодування у сумі 5478115,00 грн., зазначений розрахунок отриманий відповідачем в електронному вигляді, що підтверджується квитанціями про прийняття декларації на районному рівні.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування за січень 2011 року.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правомірно задоволено позовні вимоги.

Враховуючи обставини справи постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстав для скасування і ухвалення нового рішення не вбачається.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, підстав для скасування постанови суду першої інстанції і ухвалення нового рішення не вбачається.

Керуючись ст.ст. 159, 195, 196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.08.11 у справі № 2а-4985/11/0170/13 4 - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 04.08.11 у справі № 2а-4985/11/0170/13 4 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 05 грудня 2011 року.

Головуючий суддя підпис Н.П.Горошко

Судді підпис О.Е.Єланська

підпис М.А.Санакоєва

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Н.П.Горошко