Ухвала суду № 23525788, 29.11.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-5992/11/0170/12

29.11.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Кучерука О.В. ,

Щепанської О.А.

секретар судового засідання Кисельова А.О.

за участю сторін:

представник позивача, Приватного підприємства "ПАН БУД"- ОСОБА_2, довіреність № б/н від 08.11.11

представник відповідача, Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим- не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Котарева Г.М. ) від 20.07.11 у справі № 2а-5992/11/0170/12

за позовом Приватного підприємства "ПАН БУД" (вул. К. Маркса, 40, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

до Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. Мате Залки 1/9, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання протиправним дій, скасування наказу

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.07.2011 адміністративний позов Приватного підприємства «ПАН БУД»задоволено частково: визнано протиправним та скасовано наказ Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим від 25.03.2011 № 951 щодо проведення позапланової невиїзної документальної перевірки Приватного підприємства «ПАН БУД»з питань формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за період за грудень 2010 року, визнані протиправними дії Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим щодо проведення позапланової перевірки Приватного підприємства «ПАН БУД»з питань достовірності формування податкового кредиту та податкового зобов'язання за грудень 2010 року, в задоволені іншої частині позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з зазначеною постановою суду, Державна податкова інспекція в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.07.2011 скасувати, в задоволенні позову відмовити.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язани діяти на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що відповідачем відповідно до наказу від 25.03.2011 №951 було призначено проведення невиїзної позапланової документальної перевірки Приватного підприємства «ПАН БУД»з питань достовірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за грудень 2010року.

Підставами для проведення перевірки відповідач зазначив в наказі пункт 79.1 статті 79 та підпункти 78.1.1, 78.1.11 статті 78, статті 20 Податкового Кодексу України.

Як свідчать матеріали справи відповідачем 28.03.2011 було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку з питань достовірності формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за грудень 2010року, за результатами якої 28.03.2011 було складено акт №3410/23-7/37081614.

Перевіркою встановлено порушення позивачем частини першої, п'ятої статті 203, частини першої, другої статті 215, статті 228 Цивільного кодексу України, в результаті чого зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемини -в силу припису закону, правочини, укладені з контрагентами порушють публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків , крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податку на додану вартість.

Відповідач дійшов висновку про відсутність у Приватного підприємства «ПАН БУД»адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладеним угодам та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання взятих на себе зобов'язань, останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, тобто такі угоди носять фіктивний характер і порушують пункт 1.4, підпункт 3.1.1 пункту3.1 статті 3, пункт 4.1 статті 4, підпункт 7.2.3 пункту7.2, підпункт 7.3.1. пункту 7.3, підпункт7.4.1. пункту7.4, підпункт7.4.5.пункту7.4, підпункт 7.5.1.пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»- встановлено завищення податкового зобов'язання в сумі 717115,00 грн., та завищення податкового кредиту в сумі 717115,00 грн.

Згідно статті 75 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що згідно наказу № 951 від 25.03.2011 відповідачем вирішено провести саме документальну невиїзну позапланову перевірку.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом (пункт 79.1 статті 79 Податкового кодексу України).

Заявником апеляційної скарги не враховано, що невиїзна документальна перевірка має бути призначена тільки за обставин, визначених статтями 77 та 78 Податкового кодексу України.

Слід зазначити, що відповідачем в наказі від 25.03.2011 № 951 зазначено, що підставами для проведення перевірки було підпункти 78.1.1 та 78.1.11 Податкового Кодексу України, тобто такі обставини: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; отримано постанову суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанову органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні;

Судова колегія звертає увагу на те, що норма підпункту 78.1.1. статті 78 Податкового кодексу України передбачає сукупність обставин, які надають право органам державної податкової служби проводити позапланові документальні перевірки, а саме: наявність інформації за результатами проведених перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства; не надання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит протягом 10-ті днів з дня отримання запиту.

Згідно зі статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Державною податковою інспекцією в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим не надано жодного доказу направлення на адресу позивача будь-яких запитів про отримання пояснень та їх документального підтвердження щодо господарських операцій за грудень 2010року.

Недоречними визнаються судовою колегією посилання в апеляційній скарзі щодо відповідності оскаржуваного наказу підпункту 78.1.1. статті 78 Податкового кодексу України, оскільки відповідачем не дотримано порядку направлення запиту для отримання пояснень та інформації, отже, у відповідача були відсутні обставини, які б відповідно до підпункту 78.1.1.статті 78 Податкового кодексу України могли б зумовити проведення документальної позапланової перевірки Приватного підприємства «ПАН БУД».

Відповідачем не надано жодного доказу наявності обставин, які могли зумовити проведення перевірки відповідно до підпункту 78.1.11. Податкового кодексу України, оскільки відповідачем не надано постанови суду (ухвалу суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним наказу Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим від 25.03.2011 № 951 «Про проведення позапланової невиїзної перевірки Приватного підприємства «ПАН БУД»».

Обов'язковою умовою проведення невиїзної перевірки є надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (пункт 79.1 статті 79 Податкового кодексу України).

Судом першої інстанції безперечно встановлено, що наказом від 25.03.2011 №951 передбачено проведення перевірки з 26.03.2011 тривалістю 5 днів, повідомленням від 25.03.2011 (вих. №12804/10/23-7) відповідач повідомив позивача про проведення перевірки і зазначив про необхідність надання всіх документів, що підтверджують дані податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2010 року та розрахунків по податкам та іншим обов'язковим платежам до бюджету та державних цільових фондів.

Вказане повідомлення і копія наказу направлені позивачу поштою 26.03.2011, про що свідчить відбиток поштової кореспонденції на конверті.

Однак, на час проведення перевірки -28.03.2011 позивач не отримав ані копію наказу, ані повідомлення про проведення перевірки.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що вимоги пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України зобов'язують податковий орган розпочати проведення невиїзної перевірки лише після отримання повідомлення про вручення поштового відправлення. Початок перевірки без отримання податковим органом повідомлення про вручення платнику податків наказу та направлення на перевірку, без урахування строків поштового пробігу відповідно позбавляє положення пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України будь-якого практичного значення та порушує право платника податку надавати матеріали, які можуть бути підставами для висновків під час проведення перевірок.

Поза увагою заявника апеляційної скарги залишився той факт, що вказане поштове відправлення було повернуто до податкового органу лише 23.04.2011 у зв'язку з закінченням терміну зберігання, що також підтверджується матеріалами справи. Отже, податковий орган як на початок проведення перевірки, так і на час складення акту не мав доказів отримання позивачем наказу та направлення на перевірку.

Видання керівником податкового органу наказу про проведення позапланової перевірки безпосередньо призводить до виникнення певних обов'язків у платника податків, щодо якого прийнято рішення про проведення перевірки. Тому зазначений наказ є таким, що має правове значення, а отже, є актом у розумінні пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Аналогічну позицію викладено у листі Вищого адміністративного суду України від 24.12.2010 N 1844/11/13-10.

Судова колегія вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про протиправність дій відповідача щодо проведення перевірки, тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

Особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії (стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідачем не доведено обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, зокрема, відповідачем не надано жодного доказу наявності обставин, які могли зумовити проведення перевірки відповідно до підпункту 78.1.11. Податкового кодексу України, не надано жодного доказу направлення на адресу позивача будь-яких запитів про отримання пояснень та їх документального підтвердження щодо господарських операцій за грудень 2010року, а надані позивачем письмові пояснення є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм, у зв'язку з чим підстав для скасування оскаржуваного судового рішення не встановлено.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.07.2011 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.07.2011 у справі № 2а-5992/11/0170/12 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис О.В.Кучерук

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко

Повний текст судового рішення

виготовлений 05 грудня 2011 року