Ухвала суду № 23525821, 02.11.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-2006/10/6/0170

02.11.11 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Омельченка В. А.,

суддів Горошко Н.П. ,

Цикуренка А.С.

при секретарі судового засідання Саматової М.А.

за участю сторін:

представник позивача, Відкритого акціонерного товариства "Суднобудівний завод "Залів"- не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив,

представник відповідача, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим - ОСОБА_3, довіреність № 1/10-0 від 06.01.11

розглянувши апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А. ) від 12.04.11 у справі № 2а-2006/10/6/0170

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Суднобудівний завод "Залів" (вул. Танкістів, буд. 4, м. Керч, Автономна Республіка Крим, 98310)

до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим (вул. Борзенко, буд. 40, м. Керч, Автономна Республіка Крим, 98300)

Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим (вул. М. Залки, буд. 1/9, м. Сімферополь, АР Крим, 95000)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.04.11 у справі № 2а-2006/10/6/0170 позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Суднобудівний завод "Залів" задоволені, а саме: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим №0000502304/0 від 30.12.2009 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим №0000502304/1 від 15.01.2010року, стягнуто з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Суднобудівний завод "Залів" 03,40грн. зі сплати судового збору та 21000грн. у рахунок витрат, пов'язаних із проведенням судової експертизи.

Не погодившись з зазначеною постановою відповідач Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі звернувся до суду з апеляційною скаргою, в який просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.04.11 та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права. А саме, відповідач посилається на те, що позивач не мав права включати до складу податкового кредиту за перевіряємі періоди у 2008р. суми податку на додану вартість по податковим накладним, які видані ТОВ «Залів-Метал»і ТОВ «НВФ «Елна». Оскільки не можливо провести зустрічну перевірку контрагентів позивача. Таким чином, на думку відповідача, не підтверджено факт сплати податку на додану вартість до бюджету України постачальниками металовиробів.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 01.08.2011 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим.

Представник позивача та відповідача - Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду сповіщені належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомили.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Крім того, згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що представник позивача та відповідача - Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим викликалися в судове засідання, але в суд не з'явилися, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представника позивача та відповідача - Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Відкрите акціонерне товариство «Суднобудівний завод «Залів»є юридичною особою (код ЄДРПОУ 14307251), зареєстровано виконавчим комітетом Керченської міської ради АР Крим 28.11.1994 року, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. ).

З 28 грудня 2009 року по 30 грудня 2009 року ДПІ в м. Керчі АРК проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2008 р., листопад 2008 р., грудень 2008 р., січень 2009 р., лютий 2009 р., березень 2009 р., червень 2009 р., серпень 2009 р. та вересень 2009 р., яка виникла за рахунок від`ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось за жовтень 2008 р., листопад 2008 р., грудень 2008 р., січень 2009 р., лютий 2009 р., березень 2009 р., червень 2009 р., серпень 2009 р. та вересень 2009 р. (з урахуванням отриманих результатів зустрічних перевірок).

За результатами перевірки складений акт № 2029/23-4/14307251 від 30 грудня 2009 року, у висновках якого зазначено, що встановлене порушення позивачем вимог п.п. 7.4.1 п. 7.4 та п. 7.7 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість», що спричинило за собою завищення сум, заявлених до відшкодування у жовтні 2008 р. в розмірі 92328 грн., листопаді 2008 р. -31760 грн., грудні 2008 р. -16395 грн., січні 2009 р. -61050 грн., лютому 2009 р. -17738 грн., березні 2009 р. -244922 грн., червні 2009 р. -40902 грн., серпні 2009 р. -251564 грн., вересні 2009 р. -207976 грн., усього на суму податку на додану вартість 964635 грн.

На підставі акту перевірки № 2029/23-4/14307251 від 30 грудня 2009 року Державною податковою інспекцією в м. Керчі АРК було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000502304/0 від 30 грудня 2009 року, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2008 р. в розмірі 92328 грн., за листопад 2008 р. - 31760 грн., за грудень 2008 р. -16395 грн., за січень 2009 р. -61050 грн., за лютий 2009 р. -17738 грн., за березень 2009 р. -244922 грн., за червень 2009 р. -40902 грн., за серпень 2009 р. -251564 грн., за вересень 2009 р. -207976 грн., усього на суму 964635 грн. та застосовано штрафні санкції за завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 201571,50 грн.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач 11 січня 2010 року спрямував на адресу Державної податкової інспекції в м. Керчі АРК скаргу № 12/3. Проте доводи позивача Державною податковою інспекцією в м. Керчі АРК не були прийняти до уваги, рішенням № 389/10/25-0 від 14 січня 2010 року в задоволенні скарги було відмовлено.

15 січня 2010 року Спеціалізованою ДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим прийняте податкове повідомлення-рішення №0000502304/1, згідно з яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2008 р. в розмірі 92328 грн., за листопад 2008 р. -31760 грн., за грудень 2008 р. -16395 грн., за січень 2009 р. -61050 грн., за лютий 2009 р. -17738 грн., за березень 2009 р. -244922 грн., за червень 2009 р. -40902 грн., за серпень 2009 р. -251564 грн., за вересень 2009 р. -207976 грн., усього на суму 964635 грн. та застосовано штрафні санкції за завищення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 201571,50 грн.

Судова колегія, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Платники податку на додану вартість, об`єкти, бази та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій визначені Законом України «Про податок на додану вартість», якій діяв на момент існування спірних правовідносин.

Підпунктом 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено поняття бюджетного відшкодування, а саме бюджетним відшкодуванням є сума, яка підлягає поверненню платнику податків з бюджету у зв`язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених у законі.

Згідно з п.п. 1.6 та 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»податкове зобов`язання - це загальна сума податку, одержана (нарахована) платнику податку у звітному (податковому) періоді, визначена згідно з Законом, а податковий кредит -це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду, визначена цим Законом. При цьому датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається, зокрема, дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг) (п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).

Порядок обчислення та сплати податку визначений у ст. 7 вказаного Закону.

У п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у зв`язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) -в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону).

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності -зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від`ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від`ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від`ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (п.п. 7.7.2 Закону).

Згідно з п.п. 7.4.5 ст. 7 Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Відповідно до п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість»).

Із наведених вище положень Закону України «Про податок на додану вартість»вбачається, що сума бюджетного відшкодування формується як від`ємне значення різниці між податковими зобов`язаннями та податковим кредитом за відповідний податковий період. У наступному податковому періоді ця сума підлягає бюджетному відшкодуванню платнику податку за умови сплати податку на додану вартість разом з ціною товару постачальникам товарів (послуг).

Однак, відносно доводів апеляційної скарги, матеріали справи свідчать про те, що позивач за період часу жовтень 2008 року сплатив ТОВ «Залів-Метал» разом з оплатою придбаних у нього металовиробів податок на додану вартість на загальну суму 17290,80 грн., а також сплатив ТОВ «НВФ «Елна»разом з оплатою придбаних у нього зварювальних матеріалів 75037,50 грн.

Відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав доказів того, що позивач не виконав зобов`язання щодо проведення розрахунків за придбаний товар, не сплатив суми податку на додану вартість. Позивач, який мав право на бюджетне відшкодування по податку на додану вартість, відніс сплачений ним під час здійснення розрахунків з зазначеними контрагентами ПДВ до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду, а саме за жовтень 2008 року у сумі 92328,30 грн.

Окрім того, відповідно до матеріалів справи, позивач за період часу листопад 2008 року сплатив ТОВ «Залів-Метал»разом з оплатою придбаних у нього металовиробів податок на додану вартість.

Відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав доказів того, що позивач не виконав зобов`язання щодо проведення розрахунків за придбаний товар, не сплатив суми податку на додану вартість. Позивач, який мав право на бюджетне відшкодування по податку на додану вартість, відніс сплачений ним під час здійснення розрахунків з зазначеними контрагентами ПДВ до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду, а саме за листопад 2008 року у сумі 31760 грн.

Окрім того, матеріали справи свідчать про те, що позивач за період часу листопад 2008 року сплатив ТОВ «Залів-Метал»разом з оплатою придбаних у нього металовиробів податок на додану вартість.

Відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав доказів того, що позивач не виконав зобов`язання щодо проведення розрахунків за придбаний товар, не сплатив суми податку на додану вартість. Позивач, який мав право на бюджетне відшкодування по податку на додану вартість, відніс сплачений ним під час здійснення розрахунків з зазначеними контрагентами ПДВ до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду, а саме за листопад 2008 року у сумі 16395,00 грн.

Також, відповідно до матеріалів справи, позивач за період часу січень 2009 року сплатив ПП «Будпроммаш 07»разом з оплатою придбаних у нього збірно-зварних робот податок на додану вартість у сумі 61050,00 грн.

Відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав доказів того, що позивач не виконав зобов`язання щодо проведення розрахунків за придбані роботи, не сплатив суми податку на додану вартість. Позивач, який мав право на бюджетне відшкодування по податку на додану вартість, відніс сплачений ним під час здійснення розрахунків з зазначеним контрагентом ПДВ до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду, а саме за січень 2009 року у сумі 61050,00 грн.

Окрім того, матеріали справи свідчать про те, що позивач за період часу лютий 2009 року сплатив ТОВ «Залів-Метал»разом з оплатою придбаних у нього металовиробів податок на додану вартість.

Відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав доказів того, що позивач не виконав зобов`язання щодо проведення розрахунків за придбаний товар, не сплатив суми податку на додану вартість. Позивач, який мав право на бюджетне відшкодування по податку на додану вартість, відніс сплачений ним під час здійснення розрахунків з зазначеними контрагентами ПДВ до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду, а саме за лютий 2009 року у сумі 17737,91 грн.

Відповідно до матеріалів справи, позивач за період часу березень 2009 року сплатив ТОВ «НВФ «Елна»разом з оплатою придбаних у нього металовиробів податок на додану вартість на суму 244922,40 грн.

Відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав доказів того, що позивач не виконав зобов`язання щодо проведення розрахунків за придбаний товар, не сплатив суми податку на додану вартість. Позивач, який мав право на бюджетне відшкодування по податку на додану вартість, відніс сплачений ним під час здійснення розрахунків з зазначеним контрагентом ПДВ до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду, а саме за березень 2009 року у сумі 244922,40 грн.

Відповідно до матеріалів справи, позивач за період часу червень 2009 року сплатив ТОВ «Залів-Метал»разом з оплатою придбаних у нього металовиробів податок на додану вартість.

Відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав доказів того, що позивач не виконав зобов`язання щодо проведення розрахунків за придбаний товар, не сплатив суми податку на додану вартість. Позивач, який мав право на бюджетне відшкодування по податку на додану вартість, відніс сплачений ним під час здійснення розрахунків з зазначеними контрагентами ПДВ до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду, а саме за червень 2009 року у сумі 40901,71 грн.

Також, відповідно до довідки про результати зустрічної перевірки ТОВ «Леанов Групп», отриманої від ДПІ у Солом`янському районі м. Києва 18.11.2009р., встановлено, що підприємство є посередником щодо реалізації матеріалів та обладнання для зварювання, матеріали було придбано у ТОВ «Гіфол». До ДПІ у Подільському районі м. Києва був спрямований запит щодо проведення зустрічної перевірки ТОВ «Гіфом»з питань правових відносин з ТОВ «Леанов Групп», залученого у схемі постачання позивача у 2 ланці ланцюга, відповідь не отримано.

Однак, матеріали справи свідчать про те, що позивач за період часу серпень 2009 року сплатив ТОВ «Залів-Метал»і ТОВ «Леанов Групп»разом з оплатою придбаних у них металовиробів податок на додану вартість.

Відповідачі у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надали доказів того, що позивач не виконав зобов`язання щодо проведення розрахунків за придбаний товар, не сплатив суми податку на додану вартість. Позивач, який мав право на бюджетне відшкодування по податку на додану вартість, відніс сплачений ним під час здійснення розрахунків з зазначеними контрагентами ПДВ до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду, а саме за серпень 2009 року у сумі 251564 грн.

Однак, матеріали справи свідчать про те, що позивач за зазначений період часу (вересень 2009 року) сплатив ТОВ «Залів-Метал»і ТОВ «НВФ «Елна»разом з оплатою придбаних у них металовиробів податок на додану вартість на загальну суму 207976 грн.

Відповідач у порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, не надав доказів того, що позивач не виконав зобов`язання щодо проведення розрахунків за придбаний товар, не сплатив суми податку на додану вартість. Позивач, який мав право на бюджетне відшкодування по податку на додану вартість, відніс сплачений ним під час здійснення розрахунків з зазначеними контрагентами ПДВ до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду, а саме за вересень 2009 року у сумі 207976 грн.

Відповідно до висновків судово-економічної експертизи по справі:

- висновки ДПІ в м. Керч по акту невиїзної документальної перевірки від 30.12.2009 р. № 2029/23-4/14307251 щодо завищення сум, що були заявлені до бюджетного відшкодування на загальну суму 964635 грн., в тому числі: у жовтні 2008 р. -92328 грн., у листопаді 2008 р. -31760 грн., у грудні 2008 р. -16395 грн., у січні 2009 р. -61050 грн., у лютому 2009 р. -17738 грн., у березні 2009 р. -244922 грн., у червні 2009 р. -40902 грн., у серпні 2009 р. -251564 грн., у вересні 2009 р. -207976 грн. не підтверджуються первинними бухгалтерськими документами ВАТ «Суднобудівний завод «Залів».

- використання в господарської діяльності підприємства отриманих товарів (робіт, послуг) за період: жовтень -грудень 2008 р., січень, лютий, березень, червень, серпень та вересень 2009 р. підтверджується первинними бухгалтерськими документами ВАТ «Суднобудівний завод «Залів».

Відповідно до п. 1.3 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість»платником податку є особа, яка згідно з цим Законом зобов`язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідальність за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до п. 10.2 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість»несуть платники податку, визначені у п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість».

Таким чином, діюче законодавство України, зокрема і Закон «Про податок на додану вартість», не встановлюють обов`язок покупця сплачувати ПДВ, якщо такий податок не буде сплачено продавцем або іншою особою, з урахуванням суми податку, отриманого від покупця в ціні товару.

Позивач, який мав право на бюджетне відшкодування по ПДВ, відніс сплачений ним під час здійснення розрахунків з контрагентами ПДВ до складу податкового кредиту відповідних звітних періодів, а саме за жовтень 2008 р. у сумі 92328 грн., за листопад 2008 р. -31760 грн., за грудень 2008 р. -16395 грн., за січень 2009 р. -61050 грн., за лютий 2009 р. -17738 грн., за березень 2009 р. -244922 грн., за червень 2009 р. -40902 грн., за серпень 2009 р. -251564 грн., за вересень 2009 р. -207976 грн.

Окрім того, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», яка регламентує порядок визначення суми бюджетного відшкодування, не ставить таке визначення в залежність від фактичної сплати грошима у бюджет податку на додану вартість постачальниками. Більш того, якщо податок на додану вартість фактично не сплачений постачальнику товарів (робіт, послуг), то така сума податку (нарахована, але не сплачена постачальникам) може лише формувати від`ємне значення податкових зобов`язань у звітному періоді та включатись до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, тобто бюджетному відшкодуванню вона не підлягає. Тому на такі випадки пункт 1.8 Закону не розповсюджується.

Також з аналізу норми п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону, яка наведена вище, слідує, що мова йде про оплату товарів (робіт, послуг) саме постачальникам товарів (робіт, послуг) та сплати сум ПДВ при здійсненні такої оплати.

Крім того, з положень п.п. 7.7.10 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»вбачається, що у випадку, коли сума бюджетних надходжень від податку на додану вартість відповідного періоду не покриває суму податків, що має бути відшкодована бюджетом, для такого бюджетного відшкодування використовуються доходи з інших джерел, які відповідно до законодавства зараховуються до державного бюджету України.

За таких обставин, судова колегія приходить до висновку, що матеріали справи свідчать про наявність у позивача сум підтвердженого відповідачем бюджетного відшкодування по ПДВ, які були не менш сум його зобов`язань по ПДВ у зазначені звітні періоди, надання ним податкових накладних на товар (роботи), отриманий у постачальників (виконавців), доказів перерахування ПДВ під час здійснення сплати за придбаний товар (роботи), який використовувався у господарській діяльності підприємства, суд дійшов висновку, що позивач правомірно включив 964635 грн. до сум бюджетного відшкодування.

Відповідно до частини 1 статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судова колегія дійшла до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування судового рішення не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Сімферополі АР Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.04.11 у справі № 2а-2006/10/6/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п'ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 07 листопада 2011 р.

Головуючий суддя підпис В.А.Омельченко

Судді підпис Н.П.Горошко

підпис А.С. Цикуренко

З оригіналом згідно

Головуючий суддя В.А.Омельченко