Ухвала суду № 23525736, 01.11.2011, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-6268/11/0170/2

01.11.11 м. Севастополь Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Іщенко Г.М.,

суддів Кучерука О.В. ,

Щепанської О.А.

секретар судового засідання Кисельова А.О.

за участю сторін: не з'явилися,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Яковлєв С.В. ) від 14.07.2011 у справі № 2а-6268/11/0170/2

за позовом Повного товариства "Фірма "РОЛ" і компанія" (вул. Гоголя, 5, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95011)

до Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим (вул. Мате Залки 1/9, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95053)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.07.2011 адміністративний позов Повного товариства «Фірма «РОЛ»і компанія»задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим № 0000342200 від 14.04.2011, вирішено питання про судові витрати.

На зазначене судове рішення від Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції у зв'язку з порушенням судом норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що 14.04.2011 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000342200, згідно якому позивачу донараховане податкове зобов'язання по податку на прибуток у сумі 19,00грн., застосовані штрафні санкції у сумі 4,75 грн.

Передумовою донарахування позивачу податкового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 19,00грн. та застосування штрафних санкцій в сумі 4,75 грн. став акт № 3597/22-1/32749652 від 31.03.2011 документальної планової виїзної перевірки позивача з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2009 по 31.12.2010.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого занижено податок на прибуток в перевіряємі періоди на загальну суму 19,00 грн.

Господарською діяльністю визначалась будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою (пункт 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств», який діяв на час здійснення позивачем господарської діяльності, яка перевірялась відповідачем).

Недоречними визнаються доводи апеляційної скарги про те, що платник податку невірно визначив групу основних фондів щодо при розрахунку суми амортизаційних відрахувань компенсації витрат на монтажні роботи, придбання обладнання та матеріалів для системи охоронної тривожної сигналізації, тому вказані витрати та обладнання підлягає віднесенню до 1 групи основних фондів внаслідок того, що це обладнання є пристроями будівлі, які не можуть бути демонтовані та не можуть бути використані іншими споживачами, оскільки в матеріалах справи відсутні докази неможливості експлуатації споруд (або їх істотне порушення) у разі демонтажу (відсутності) цього обладнання. Тривалий час його використання не може бути доказом необхідності віднесення до 1 групи основних фондів.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що залучені до матеріалів справи акти перевірок за інші періоди часу, в яких податковий орган погодився з порядком амортизації компенсації витрат на монтажні роботи, обладнання та матеріали для системи охоронної тривожної сигналізації, які віднесені платником податків до 3 групи основних фондів.

В матеріалах справи відсутні докази того, що платником податків суттєво були змінені в період часу, що перевірявся, перелік обладнання охоронної тривожної сигналізації, його характеристики, що робило необхідність його віднесення до 1групи основних фондів.

На час проведення перевірки відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України, який набрав чинність з 01.01.2011.

Заявником апеляційної скарги не враховано, що податкове законодавство України ґрунтується, зокрема, на принципі рівності усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації-забезпечення однакового підходу до всіх платників податків незалежно від соціальної, расової, національної, релігійної приналежності, форми власності юридичної особи, громадянства фізичної особи, місця походження капіталу, що повністю відповідає приписам статті 4 Податкового кодексу України.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що в умовах відсутності доказів застосування платником податків іншого обладнання тривожної сигналізації в період часу, що перевірявся, зміна податковим органом порядку визначення груп основних фондів є порушенням принципу рівності, визначеного у статті 4 Податкового кодексу України.

Отже, висновки акту перевірки № 3597/22-1/32749652 від 31.03.2011, не відповідають дійсним обставинам справи, зроблені без всебічного та повного вивчення обставин справи, без додержанням вимог чинного законодавства України, внаслідок чого не можна вважати обгрунтованним визначення позивачу податкового зобов'язання та нарахування штрафних санкцій.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії (стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідачем не підтверджено належними та допустимими доказами правомірність та обґрунтованість своїх дій щодо прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

У порушенні вимог частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, Державною податковою інспекцією в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим не доведені обставини, на яких ґрунтуються її заперечення, у тому числі, щодо необхідності віднесення охоронної тривожної сигналізації до 1 групи основних фондів, а надані позивачем письмові пояснення є належними та допустимими доказами в розумінні частин першої, четвертої статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга не містить доводів, які спростували б висновки суду першої інстанції.

Доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування норм матеріального та процесуального права висновків суду першої інстанції не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні відповідачем наведених правових норм.

Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, повно та правильно з'ясував характер спірних правовідносин, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права, рішення не може бути скасовано з підстав, що викладені в апеляційній скарзі, а тому постанова Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.07.2011 підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Сімферополі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.07.2011 у справі № 2а-6268/11/0170/2 залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, передбачені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя підпис Г.М. Іщенко

Судді підпис О.В.Кучерук

підпис О.А.Щепанська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.М. Іщенко

Повний текст судового рішення

виготовлений 07 листопада 2011 року