Рішення № 233855, 11.09.2006, Апеляційний суд Автономної Республіки Крим (м. Сімферополь)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2006 року вересня місяця „11" дня колегія суддів судової палати у

цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді: Філатової Є.В.

Суддів: Горбань В.В.

Євдокимової В.В.

При секретарі: Савенко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 14 березня 2006 року,

ВСТАНОВИЛА:

14.10.2004 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди. Вимоги мотивовані тим, що 24 вересня 2004 року близько 10-00 годин вона проходила біля магазину „Вожена" в п. Чорноморське. Біля огорожі магазина стояв відповідач і тримав на повідці собаку бійцівської породи без намордника. Коли вона мала намір обійти собаку, остання кинулася у її сторону та вкусила за ліву руку, в результаті чого позивачка отримала тілесні ушкодження і була доставлена в Чорноморську Центральну районну лікарню, де їй була надана медична допомога. Відповідач був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 154 КУпАП. Уточнивши позовні вимоги просила стягнути з відповідача матеріальну шкоду, а саме витрати на лікування у розмірі 55 грн 59 коп та моральну шкоду в розмірі 944 грн 41 коп, судові витрати 400 грн.

Рішенням Чорноморського районного суду від 14 березня 2006 року позов задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди 400 грн та судові витрати в розмірі 100 грн. В іншій частині позову відмовлено.

На вказане рішення суду ОСОБА_1 подала апеляційні скаргу, в якій просить скасувати рішення суду в частині задоволення позову з ухваленням нового рішення про задоволення її вимог, а саме стягнути з відповідача моральну шкоду в розмірі 2000 грн. та судові витрати в розмірі 400 грн., посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, на неповне з'ясування обставин, що мають суттєве значення для розгляду справи, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення позивачки, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що така

Справа № 22-4255/2006 р. Головуючий суду першої інстанції

Стебівко Е.І. Доповідач Горбань В.В.

шкода була заподіяна позивачці внаслідок порушення відповідачем правил

утримання собак бійцівських порід, що спричинило заподіяння шкоди здоров'ю

ОСОБА_1 При цьому суд визнав, що вина відповідача в порушенні правил

Утримання собак встановлена постановою начальника Чорноморського РВ МУ

МВС України в АР Крим від 29 вересня 2004 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду відносно того, що в зв'язку з неналежним виконанням відповідачем правил утримання собак позивачці спричинена матеріальна та моральна шкода. Разом з тим із висновками суду відносно розміру відшкодування моральної шкоди позивачці погодитися не можна, оскільки вони не відповідають обставинами справи.

Відповідно до вимог ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала в зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів.

Пленум Верховного Суду України в пункті 9 постанови „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової шкоди) від 31 березня 1995 року /зі змінами від 25 травня 2001 року/, роз'яснив, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань /фізичних, душевних, психічних, тощо/, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення/, та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничних стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд повинен наводити в рішенні відповідні мотиви.

Однак, при вирішенні питання щодо розміру відшкодування моральної шкоди в сумі 400 грн. позивачці, суд в повному обсязі не врахував вимоги статті 23 ЦК України та положень вищезазначених роз'яснень Пленуму Верховного Суду України.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачка отримала ушкодження здоров'я у вигляді укушеної великої рани лівого передпліччя з сильною кровотечею у зв'язку з чим їй 24.09.2004 року були накладені шви на рану, які були зняти лише 11.10.2004 року (а.с.4). На руці ОСОБА_1 залишився шрам.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що протягом тривалого часу позивачка переносила фізичні та душевні страждання і розмір грошової компенсації заподіяної цими діями моральної шкоди у розмірі 400 грн. позивачці не відповідає тим стражданням, які вона відчувала.

Колегія суддів вважає, що з урахуванням характеру та обсягу моральних страждань, які зазнала позивачка у зв'язку з ушкодженням здоров'я, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, ОСОБА_1 слід визначити моральну шкоду в розмірі - 1000 грн.

Відповідно до п. З ч. 1 ст. 307 ЦПК України, колегія суддів змінює рішення суду в частині визначення розміру відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 з 400 грн. до 1000 грн.

Що стосується висновків суду про стягнення на користь позивачці судових витрат на правову допомогу в розмірі 100 грн., то колегія суддів вважає їх обгрунтованими.

Як убачається з матеріалів справи адвокат ОСОБА_3. не приймала участі у розгляді справи в суді першої інстанції, що слідує з протоколів судового засідання. Проти даних обставин не заперечувала позивачка в суді апеляційній інстанції. Але при цьому не заперечувала, що адвокат надавала їй правову допомогу, зокрема, консультувала по даній справі та складала позовну заяву.

За таких обставин, виходячи з об'єму наданої правової допомоги та приймаючи до уваги часткове задоволення позову, що відповідає вимогам статей 84, 88 ЦПК України, оскільки витрати на правову допомогу є одним із видів судових витрат, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про присудження з відповідача на користь позивачки судових витрат на правову допомогу в розмірі 100 грн.

Крім того, колегія суддів на підставі ч. З ст. 88 ЦПК України вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 8 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно - технічно забезпечення в розмірі 7 грн 50 коп.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Чорноморського районного суду Автономної Республіки Крим від 14 березня 2006 року змінити та викласти його резолютивну частину в такій редакції. Стягнути з ОСОБА_2 на корись ОСОБА_1 у відшкодування моральної шкоди - 1000 грн., судові витрати на правову допомогу в розмірі 100 грн., а усього 1100 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 8 грн. 50 коп та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 7 грн 50 коп на рахунок 37313011000322 в УДК АРК, МФО 824026, ОКПО 05383075.

Рішення апеляційного суду набуває законної сили з моменту його проголошення.

Рішення може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.