Постанова № 2324612, 17.07.2008, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

17.07.2008 р.                                                                                                     № 6/159

Закрите акціонерне товариство "Фармацевтична фірма "Дарниця"

до Спеціалізована державна податкова інспекція у м.Києві по роботі з великими платниками податків Державна податкова адміністрація України проскасування податкового повідомлення рішення ,

Суддя Добрянська Я.І.

секретар судового засідання Зубко Л.П.

Представники: від позивачаСаєнко О.Д. (довіреність від 04.07.2007 р. № 139); Тихонова І.А. (довіреність від 26.05.2008 р. № 139) від відповідача Синчанський С.О. (довіреність від 01.04.2008 р. № 515/9/10-110); Філімоненко А.С. (довіреність від 19.03.2008 р. № 457/9/10-210) 17.07.2008 р. у судовому засіданні відповідно до п. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України оголошено вступну та резолютивну частину постанови. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: До Окружного адміністративного суду м. Києва надійшла позовна заява Закритого акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця»до Спеціалізованої Державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення рішення від 22.02.2007 р. № 0000381630/3, скасування рішення Державної податкової адміністрації України про результати розгляду скарги від 21.02.2007 р. № 1666/6/25-0115 та зобов’язання СДПІ по роботі з ВПП у м. Києві підтвердити суму податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок позивача за червень 2006 р. в повній сумі 129281,00 грн. Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач при проведенні перевірки дійшов до помилкового висновку про порушення Товариством п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР в частині отримання бюджетного відшкодування по декларації за червень 2006 р. у сумі більшій за податковий кредит попереднього періоду - травень 2006 р.

В ході судового розгляду позивач подав клопотання від 01.04.2008 р. про виключення відповідача 2 –Державну податкову адміністрацію України із складу учасників процесу. Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01.04.2008 р. клопотання було задоволено. Ухвалою від 01.04.2008 р. по справі № 6/159 провадження у справі в частині відмови від позовних вимог до Державної податкової адміністрації України - закрито.

Відповідач проти позову заперечує та вказує на те, що ЗАТ «Фармацевтична фірма «Дарниця» про формуванні податкового кредиту за червень 2006 р. було порушено п.п. 7.7.2 п. 7.2. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за червень 2006 р. в розмірі 50952,00 грн.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків була проведена позапланова документальна перевірка ЗАТ „Фармацевтична фірма „Дарниця" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за червень 2006 року.

На підставі проведеної перевірки був складений Акт перевірки від 13.09.2006р. № 588/1630/00481212 про результати виїзної позапланової документальної перевірки ЗАТ «Фармацевтична фірма „Дарниця" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за червень 2006 р. (далі Акт) та видане податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 22.09.2006р. № 0000381630/0.

у відповідності з ним було встановлено порушення з боку ЗАТ „Фармацевтична фірма „Дарниця" пп. 7.7.2. п. .т. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" та зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 50952,00 грн.

У відповідності із п. 5.2.2. п. 5.2. ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 20.12.2000 р. № 2181-ІІІ, у разі, коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення.

Скарга повинна бути подана протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків поштового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом лютіли календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове задоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому задоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням десятиденного строку для кожного випадку оскарження.

Остаточне рішення (центрального) контролюючого органу за заявою платника податків не підлягає подальшому адміністративному оскарженню, але може бути оскаржене у судовому порядку.

          Не погоджуючись зі зменшенням суми бюджетного відшкодування, позивач 05.10.2006 р. звернувся до відповідача із первинною скаргою № 41/4431 на повідомлення-рішення СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 22.09.2006 р. № 0000381630/0. За результатами розгляду скарги СДПІ у м. Києві по роботі з ВПП залишила скаргу позивача без задоволення, податкове повідомлення –рішення –без змін.

          Позивач 03.11.2006 р. звернувся із повторною скаргою № 41/4781 до Державної ї адміністрації у м. Києві на рішення СДПІ у м. Києві по роботі з великими податків від 23.10.2006 р. № 9890/10/15-153 про результати розгляду первинної ЗАТ „Фармацевтична фірма „Дарниця" на податкове повідомлення-рішення СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків від 22.09.2006р. № 0000381630/0 та на податкове повідомлення-рішення від 25.10.2006 р. № 0000381630/1, прийняте результатом розгляду первинної скарги.                     ЗАТ «Фармацевтична фірма „Дарниця»22.12.2006р. звернулося із повторною скаргою № 41/5226 до Державної податкової адміністрації України на Рішення Державної податкової адміністрації у № 3282/10/25-114 від 11.12.2006р. про результати розгляду повторної скарги ЗАТ «Фармацевтична фірма „Дарниця" на податкове повідомлення-рішення від 25.10.2006 р. № 0000381630/1 та на податкове повідомлення-рішення від 14.12.2006р. № 0000381630/2 прийняте відповідачем за результатом розгляду повторної скарги.

За результатами розгляду скарги ДПА України від 21.02.2007р. № 1666/6/25-0115, відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 22.02.2007р. № 0000381630/3.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення з таких підстав.

Виїзною позаплановою документальною перевіркою ЗАТ „Фармацевтична фірма «Дарниця»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на розрахунковий рахунок за червень 2006р., що проводилася відповідачем було встановлено, що розрахунок бюджетного відшкодування зроблено з порушенням норм податкового законодавства. На думку відповідача, позивач не мав права на отримання бюджетного відшкодування по декларації за червень 2006р. у сумі, більшій за податковий кредит попереднього періоду - травень 2006 р., розмір якого становив 78329,00 грн. Заявлена позивачем сума до бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2006 р. дорівнювала 129281,00 грн., що суперечить п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість". Перевіркою частково підтверджено заявлену ЗАТ „Фармацевтична фірма „Дарниця" суму бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2006 р. в сумі 78 329,00 грн. та зменшено суму, що підлягала бюджетному відшкодуванню ПДВ за червень 2006 р. у розмірі 50952,00 грн.

Підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2006р. та висновків про порушення позивачем норм податкового законодавства –п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", а, відповідно, і підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, стало посилання відповідача на додаток 3 до податкової декларації з ПДВ за червень 2006р. „Розрахунок бюджетного відшкодування", форма якого затверджена Наказом Державної податкової адміністрації України № 466 від 30 травня 1997 року „Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання".

Відповідач стверджує про те, що: „при заповненні рядка З Розрахунку бюджетного відшкодування платник податку може враховувати із суми податкового кредиту попереднього податкового періоду (рЛ7 Декларації) ті суми податку, які були фактично сплачені у такому ж податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) грошовими коштами. Тобто, у рядок З Розрахунку включаються суми податку на додану вартість по тих товарах (послугах), податковий кредит по яких виник в одному податковому періоді з оплатою ". Інших підстав щодо правомірності розрахунку бюджетного відшкодування відповідачем в акті перевірки не наведено.

Відповідно до п. 1.8. ст. 1 Закону України „Про податок на додану вартість", бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з п.п. 7.4 1 п. 7.4 ст. 7 Закону України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) визначений п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Підпункт 7.7.4. п. 7.7. ст. 7 Закону встановлює, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'яти основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Як вже зазначалося вище, позивачем виконані вимоги даного підпункту, оскільки в ним була надана до податкового органу декларація з податку на додану вартість за 2006 р. На підтвердження здійснення господарських операцій позивачем надані договори купівлі продажу, договір підряду та копії виписки по банківських рахунках позивача за період 2005-2006 р. (копії в матеріалах справи).

Порядок відшкодування ПДВ, у тому числі у зменшення податкових зобов'язань із цього податку наступних звітних періодів або шляхом перерахування коштів із бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, урегульовано безпосередньо в п. 7.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до пп.. 7.7.5. п. 7.7. ст.. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Відповідно до пп.. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків регулюються п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Згідно пп. 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість", якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

З урахуванням вимог пп. 7.7.1. п. 7.7. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" при від'ємному значенні суми, що розрахована згідно з цим підпунктом, така сума

зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду. Тобто для визначення результату звітного місяця (червень 2006 р.) необхідно включити до складу податкового кредиту червня 2006 р. від'ємне значення травня 2006 р. Якщо після додавання до податкового кредиту червня 2006 р. від'ємного значення травня 2006 р. залишок від'ємний - підприємство має право на бюджетне відшкодування відповідно пп. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" в сумі податкового кредиту, сплаченого постачальникам.

Із наведеної норми Закону (пп. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість") вбачається, що законодавець визначає, що розмір суми, яка підлягає відшкодуванню, повинна дорівнювати розміру суми податку, сплаченого постачальникам товарів (робіт, послуг) в попередньому податковому періоді. Ця норма не встановлює, що сума, яка підлягає відшкодуванню, залежить від розміру податкового кредиту попереднього періоду, тобто суми, яка віднесена до складу податкового кредиту попереднього періоду, так і фактично сплачена постачальникам товарів (робіт, послуг) в такому попередньому періоді. Тобто, формування податкового кредиту має накопичувальний характер; відшкодуванню підлягає від'ємне значення суми податку поточного звітного періоду; законодавець не обмежує суму бюджетного відшкодування розміром податкового кредиту попереднього періоду.

Таким чином, вимоги заповнення рядку 3 Розрахунку суми бюджетного відшкодування про необхідність зазначення суми податкового кредиту попереднього податкового періоду, що фактично сплачена отримувачем товарів (робіт, послуг) в попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (робіт, послуг), встановлені Порядком № 166, суперечать вимогам Закону України „Про податок на додану вартість".

Законом встановлений інший порядок бюджетного відшкодування, а саме сума бюджетного відшкодування повинна дорівнювати сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (робіт, послуг) в попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (робіт, послуг). Закон не вимагає від платника податку для визначення суми бюджетного відшкодування того, щоб податковий кредит формувався та сплачувався в одному податковому періоді.

Згідно з ч. 2 ст. 92 Конституції України виключно законами України встановлюються система оподаткування, податки і збори. Відповідно до ч. З ст.1 Закону України „Про систему оподаткування", ставки та механізм справляння податків, зборів (обов'язкових платежів) і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватись або змінюватись іншими законами України крім законів про оподаткування.

Також, згідно абз. „з" пп. 4.4.2 п. 4.4 ст. 4 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", форми обов'язкової податкової звітності (податкові декларації чи податкові розрахунки), визначені центральним (керівним) органом контролюючого органу, повинні відповідати нормам та змісту відповідного податку, збору (обов'язкового платежу). Платник податків має право подати податковий звіт за іншою формою, якщо він вважає, що форма податкової звітності, визначена центральним (керівним) органом контролюючого органу, збільшує або зменшує його податкові зобов'язання всупереч нормам закону з такого податку, збору (обов'язкового платежу).

Тому, посилання відповідача на „Розрахунок суми бюджетного відшкодування" позивача за червень 2006 року, як на такий, форма якого передбачає обмеження суми бюджетного відшкодування поточного податкового періоду виключно сумою податку на додану вартість, нарахованою та сплаченою лише у попередньому податковому періоді, є безпідставним, оскільки право на бюджетне відшкодування і порядок визначення суми бюджетного відшкодування визначається Законом України „Про податок на додану вартість", а не формою вказаного розрахунку, і норми Закону України „Про податок на додану вартість", як акту законодавчого, мають вищу юридичну силу, ніж Наказ ДПА України № 166 від 30.05.1997р., яким затверджена форма відповідного розрахунку.

Відповідно до ст. 48 Бюджетного кодексу України в Україні застосовується казначейська форма обслуговування Державного бюджету України, яка передбачає здійснення Державним казначейством України:

1) операцій з коштами державного бюджету;

2) розрахунково-касового обслуговування розпорядників бюджетних коштів;

3) контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов'язань та проведенні платежів;

4) бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання державного бюджету.

Державне казначейство України веде бухгалтерський облік всіх надходжень, що належать Державному бюджету України, та за поданням органів стягнення здійснює повернення коштів, що були помилково або надмірно зараховані до бюджету (ч. 2 ст. 50 Бюджетного кодексу України).

Згідно з п. 4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого спільним наказом ДПА України та ДК України від 02.07.1997 № 209/72 відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів або за рішенням суду.

Оскільки, відмова позивачу в належному йому бюджетного відшкодування є неправомірною, і інших підстав невідповідності розрахунків суми бюджетного відшкодування, або доказів про складення їх з порушенням норм податкового законодавства, відповідач не навів, вимоги позивача в частині зобовязання відповідача надати висновок органу державного казначейства визнаються судом обґрунтованими.

Як встановлено ч.ч. 1-3 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього кодексу. Відповідач не надав суду належних доказів щодо не правомірності заявлених позовних вимог.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Таким чином, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, оскільки позивач при визначенні суми бюджетного відшкодування за червень 2006р. правомірно керувався нормами саме Закону України „Про податок на додану вартість".

          Згідно зі ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

          Якщо адміністративний позов задоволено, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу –відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

          Згідно Прикінцевих та перехідних положень КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розмір судового збору, розмір цього збору за подання позовів немайнового характеру визначається відповідно до пп. „б” п.1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито».

          У зв’язку з тим, що судом позов немайнового характеру задовольняється повністю, судові витрати позивача зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню йому з Державного бюджету в розмірі від максимальної ставки судового збору.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Скасувати податкове повідомлення –рішення від 22.02.2007 р. № 0000381630/3 на суму 50952,00 грн.

3.          Зобов’язати Спеціалізовану Державну податкову інспекцію у м. Києві по роботі з великими платниками податків підтвердити суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок Закритого акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця»за червень 2006 року в повній сумі 129281,00 грн. (сто двадцять дев’ять тисяч двісті вісімдесят одна грн..)

4.          Судові витрати у розмірі 3,40 грн. судового збору, присудити на користь Закритого акціонерного товариства «Фармацевтична фірма «Дарниця»за рахунок Державного бюджету України.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Постанова суду може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови суду та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються Київському апеляційному адміністративному суду через Окружний адміністративний суд міста Києва.

Суддя                                                                                           Добрянська Я.І.