Рішення № 2322048, 29.10.2008, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" жовтня 2008 р.

Справа № 27/79-08-3190

За позовом

відкритого акціонерного товариства акціонерний банк „Укргазбанк” Одеська філія відкритого акціонерного товариства акціонерний банк „Укргазбанк”

До відповідача

товариства з обмеженою відповідальністю „Украгроінвест”

Про розірвання договору та стягнення 532264,56 доларів США

Суддя Семенюк Г.В.

Представники:

Від позивача

Бочарова Н.М., довіреність від 03.01.2008 року;

Від відповідача

не з’явився;

Суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про розірвання договору та стягнення 532264,56 доларів США

15.10.2008 року за вх. № 20919 позивач надав до господарського суду Одеської області уточнення позовних вимог, у яких просить суд розірвати кредитний договір № 69 від 09.07.2007 року укладений між відкритим акціонерним товариством акціонерний банк „Укргазбанк” та товариством з обмеженою відповідальністю „Украгроінвест”. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Украгроінвест” на користь відкритого акціонерного товариства акціонерний банк „Укргазбанк” 532264,56 доларів США, з яких: 500000 доларів США –заборгованість по кредиту, 26812,94 доларів США –заборгованість по процентам, 4262,30 доларів США –пеня за прострочку кредиту, 1189,32 доларів США –пеня за прострочку процентів.

Відповідач, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, своїх представників в судове засідання не направив незважаючи на виклик суду, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив.

Керуючись ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті без участі відповідача і без відзиву на позов за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні, матеріали, додані до позовної заяви, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи та заслухавши представника позивача, суд,

встановив.

09.07.2007 року між Позивачем та Відповідачем було укладено кредитний договір № 69.

Згідно з п. 1.1 вказаного вище договору відкрите акціонерне товариство акціонерний банк „Укргазбанк” Одеська філія відкритого акціонерного товариства акціонерний банк „Укргазбанк” (Банк) надає товариству з обмеженою відповідальністю „Украгроінвест” (Позичальнику) кредит в сумі 500000 доларів США.

Відповідно до п.п. 1.3 та 1.3.1 означеного договору термін кредитування 12 місяців з 09 липня 2007 року.

Згідно з п.п. 1.3.2 та 1.3.3 кредитного договору № 69 від 09.07.2007 року Позичальник (Відповідач) у будь-якому випадку зобов’язаний повернути кредит у повному обсязі на рахунок № 206280112856.840 в ОФ ВАТ АБ „Укргазбанк”, МФО 328759 в термін не пізніше 08 липня 2008 року. Кредит вважається повернутим в момент зарахування грошової суми в повному обсязі на відповідний рахунок Банку (Позивача).

У відповідності до п. 3.1 зазначеного договору Банк (Позивач) зобов’язується на умовах дійсного Договору відкрити Позичальнику (Відповідачу) позичковий рахунок № 206280112856.840 в ОФ ВАТ АБ „Укргазбанк”, МФО 328759 та надати Позичальнику (Відповідачу) кредитні кошти на умовах, в сумі та термін, обумовлені Договором за умови оформлення відповідного забезпечення, що задовольняє вимоги Банку (Позивача) за дійсним Договором.

Банк (Позивач) свої зобов’язання за кредитним договором № 69 від 09.07.2007 року виконав, що підтверджується виписками з рахунку № 206280112856.840 від 09.07.2007 року та випискою про обороти по рахунку № 206280112856.840 з 09.07.2007 року по 21.07.2008 року.

04.04.2008 року за № 02/621 на адресу Відповідача Позивачем була направлена Претензія, у якій останній вимагав погасити заборгованість за кредитним договором № 69 від 09.07.2007 року у розмірі 505219,60 доларів США.

Однак, станом на подачу позовної заяви, тобто на 29.07.2008 року, Позивач не отримав відповіді на означену Претензію № 02/621 від 04.04.2008 року.

У розділі 2 кредитного договору № 69 від 09.07.2007 року передбачені умови забезпечення кредиту.

09 липня 2007 року між Позивачем та Відповідачем укладено Договір Іпотеки № 12004.

Відповідно до п. 1.1 означеного вище договору дійсний договір забезпечує всі вимоги Іпотекодержателя (Позивача), як кредитора за умовами кредитного договору № 69 від 09.07.2007 року, укладеного між Іпотекодержателем (Позивачем) та Іпотекодавцем (Відповідачем).

Згідно з п. п. 2.1 та 2.1.1 зазначеного договору предметом іпотеки є нерухоме майно –будівля борошно - мельного цеху, що знаходиться в смт. Овідіополь по вул. К. Маркса, 4-а та складається в цілому з однієї кам’яної будівлі борошно - мельного цеху літ. „А-3, а”, загальною площею 694,2 кв. м.

У відповідності до п. 3.1.5 договору іпотеки № 12004 від 09 липня 2007 року у випадку, якщо в момент настання терміну виконання будь - якого зобов'язання за кредитним договором (сплата процентів та/або повернення кредиту), зобов'язання Іпотекодавцем (Відповідач) в повному обсязі або в частині виконано не буде, Іпотекодержатель (Позивач) має право одержати задоволення своїх вимог шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: за рахунок коштів, виручених від реалізації предмета іпотеки, одержати задоволення своїх вимог на свій розсуд переважно перед іншими кредиторами або залишити у своїй власності предмет іпотеки шляхом погашення заборгованості за кредитним договором за рахунок власних коштів у відповідності з цим договором.

Згідно п. 3.1.6 вказаного вище договору Іпотекодержатель (Позивач) має право звернути стягнення на предмет іпотеки у випадку одноразової чи неодноразових прострочок Іпотекодавцем (Відповідачем) сплати процентів за користування кредитними коштами, неповернення кредиту Іпотекодержателю (Позивачу), використання кредиту не за цільовим призначенням або порушення інших умов кредитного договору, а також у випадку порушення Іпотекодавцем (Відповідачем) (третьою особою) умов зберігання або експлуатації предмета іпотеки, порушення умов цього договору щодо розпорядження предметом іпотеки –не залежно від настання строку виконання по кредитному договору, Іпотекодержатель (Позивач) набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки незалежно від настання строку виконання кредитного договору, якщо Іпотекодержатель (Позивач) і наступник Іпотекодавця (Відповідача) не досягнуть згоди про інше.

Відповідно до п. п. 6.1 та 6.2 зазначеного договору Іпотекодержатель (Позивач) набуває права звернути стягнення на перемет іпотеки у разі невиконання, неналежного виконання Іпотекодавцем (Відповідачем) умов кредитного договору. Звернення стягнення на предмет іпотеки та його реалізація здійснюється або за рішенням суду або на підставі виконавчого напису нотаріуса, або згідно з домовленістю сторін про задоволення вимог Іпотекодержателя (Позивача).

Згідно п. 6.3 означеного договору за рахунок предмета іпотеки Банк має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення включаючи суму кредиту, процентів, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (пеня, штраф) витрати, що пов'язані з пред'явленням вимоги за кредитним договором і зверненням стягнення та реалізації предмета іпотеки, витрати на утримання і збереження предмета іпотеки витрати на страхування предмета іпотеки, а також інших збитків, завданих порушенням умов кредитного договору або цього договору.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про іпотеку” № 898-ІV від 05.06.2003 року із змінами та доповненнями Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом.

Взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя за іпотечним договором виникають з моменту його нотаріального посвідчення. У разі іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, взаємні права і обов'язки іпотекодавця та іпотекодержателя виникають з дня вчинення відповідного правочину, на підставі якого виникає іпотека, або з дня набрання законної сили рішенням суду.

Іпотекою може бути забезпечене виконання дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути в майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

У разі порушення боржником основного зобов'язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно не зареєстровані у встановленому законом порядку або зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Згідно зі ст. 7 Закону України „Про іпотеку” № 898-ІV від 05.06.2003 року із змінами та доповненнями за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

У відповідності до ст. 12 вказаного вище Закону у разі порушення іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ч. 1, 3 ст. 33 означеного Закону у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої

вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

15.10.2008 року за вх. № 20919 позивач надав до господарського суду Одеської області уточнення позовних вимог, у яких просить суд розірвати кредитний договір № 69 від 09.07.2007 року укладений між відкритим акціонерним товариством акціонерний банк „Укргазбанк” та товариством з обмеженою відповідальністю „Украгроінвест”. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Украгроінвест” на користь відкритого акціонерного товариства акціонерний банк „Укргазбанк” 532264,56 доларів США, з яких: 500000 доларів США –заборгованість по кредиту, 26812,94 доларів США – заборгованість по процентам, 4262,30 доларів США –пеня за прострочку кредиту, 1189,32 доларів США –пеня за прострочку процентів.

Відповідно до ст. 22 ГПК України лише позивачу надано право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог або зменшити розмір позовних вимог.

Таким чином, саме суму боргу у розмірі 532264,56 доларів США, з яких: 500000 доларів США –заборгованість по кредиту, 26812,94 доларів США –заборгованість по процентам, 4262,30 доларів США –пеня за прострочку кредиту, 1189,32 доларів США –пеня за прострочку процентів господарський суд Одеської області вважає такими, що є предметом позову за цією справою.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших нормативних актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України - в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

У відповідності до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України - зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 500000 доларів США обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами, відповідають чинному законодавству, відповідачем не заперечуються, отже підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з п.п. 1.4, 1.4.1 та 1.4.2 кредитного договору № 69 від 09.07.2007 року плата за кредит (під терміном „плата за кредит” у Договорі розуміється як проценти так і комісії):

- за використання кредитних коштів у межах встановленого терміну кредитування процентна ставка встановлюється в розмірі 13% річних;

- за користування кредитними коштами понад термін, визначений в п. 1.3 вказаного Договору, процентна ставка встановлюється в розмірі 14% річних.

У відповідності до п. 1.4.3 означеного договору нарахування процентів по Договору здійснюється за фактичне число календарних днів користування кредитом, виходячи з фактичної кількості календарних днів у році. При цьому, проценти за користування кредитом нараховуються на залишок заборгованості за кредитом, починаючи з дня надання кредиту (часткового надання кредиту), до дня повного погашення заборгованості за кредитом. При розрахунку процентів за користування кредитом враховується перший та не враховується останній день користування кредитом.

Сума заборгованості по процентах складає 26812,94 доларів США.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по процентах в сумі 26812,94 доларів США обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами, відповідають чинному законодавству, відповідачем не заперечуються, отже підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, - Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 551 Цивільного кодексу України, - якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 5.1 кредитного договору № 69 від 09.07.2007 року у випадку порушення Позивальником (Відповідачем) зобов’язань по Договору. Банк (Позивач) має право відмовитися від виконання своїх зобов’язань та /або розірвати Договір, при цьому Позичальник зобов’язаний відшкодувати Банку (Позивач) збитки, а також сплатити штрафні санкції , пеню та інші видатки, понесені Банком (Позивачем) за Договором.

Згідно з п. 5.3 вказаного вище договору за порушення строків (визначених в Договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом Позичальник зобов'язаний сплатити Банку неустойку (пеню) в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, існування заборгованості, обчисленої від суми простроченого платежу за кожен день прострочки виконання зобов'язань від дня виникнення такого прострочення до повного погашення заборгованості.

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України сторони домовляються, що нарахування штрафних санкцій (неустойки) за прострочення виконання зобов'язань (щодо строків, визначених в цьому договорі) повернення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом) припиняється через один рік від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Сплата штрафних санкцій (неустойки) за цим договором не звільняє Позичальника від відшкодування збитків, завданих Банку, в повному обсязі.

Сума нарахованої Позивачем пені складає:

- пеня за прострочення кредиту в сумі –4262,30 доларів США;

- пеня за прострочку процентів –1189,32 долара США.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 4262,30 доларів США та 1189,32 Доларів США обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами, відповідають чинному законодавству, відповідачем не заперечуються, отже підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 5.1 кредитного договору № 69 від 09.07.2007 року у випадку порушення Позивальником (Відповідачем) зобов’язань по Договору. Банк (Позивач) має право відмовитися від виконання своїх зобов’язань та /або розірвати Договір, при цьому Позичальник зобов’язаний відшкодувати Банку (Позивач) збитки, а також сплатити штрафні санкції , пеню та інші видатки, понесені Банком (Позивачем) за Договором.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України - в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України –боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строку, встановлений договором або законом.

Згідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та інших випадках, встановлених договором або законом.

Таким чином, позовні вимоги в частині розірвання кредитного договору № 69 від 09.07.2007 року укладеного між відкритим акціонерним товариством акціонерний банк „Укргазбанк” та товариством з обмеженою відповідальністю „Украгроінвест” обґрунтовані, підтверджені наявними у справі матеріалами, відповідають чинному законодавству, відповідачем не заперечуються, отже підлягають задоволенню.

У своїй позовній заяві третім пунктом позивач просить суд з метою забезпечення позову накласти арешт на нерухоме майно –будівлю борошняно –мельного цеху, що знаходиться в смт. Овідіополь Одеської області по вул. К. Маркса, 4-а, загальною площею 694,2 кв. м., що належить відповідачу ТОВ „Украгроінвест”.

Відповідно до ст. 66 ГПК України, - господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

В своїй позовній заяві позивач не навів необхідності вжиття заходів до забезпечення позову та не підтвердив вказані в заяві обставини доказами необхідними в розумінні розділу V ГПК України.

Вказані докази та письмове обґрунтування необхідності вжиття заходів до забезпечення позову, позивачем не було надано і під час судового розгляду справи, в зв’язку з чим, вимога позивача про забезпечення позову - задоволенню не підлягає.

Відповідач, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи, своїм правом на участь у судових засіданнях не скористався, позовні вимоги по суті не заперечив.

У відповідності до ст. 69 ГПК спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Відповідно до ст. 93 Цивільного Кодексу України, - місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Згідно з Довідкою головного управління статистики в Одеській області № 01-02-114-1974 від 19.08.2008 року товариство з обмеженою відповідальністю „Украгроінвест” значиться в ЄДРПОУ за адресою, що вказана позивачем у позовній заяві.

Ухвали господарського суду надіслані на адресу відповідача, що вказана позивачем у позовній заяві та відповідачем у спірних договорах до суду не повертались, що свідчить про належне повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи.

Прийняття участі в розгляді справи це право, а не обов'язок відповідача.

Таку ж правову думку висловив Одеській апеляційний господарський суд у своїй Постанові від 15.11.2005 року зі справи № 27/182-05-5016.

Станом на 29.10.2008 року можливість подальшого відкладення розгляду справи відсутня у зв’язку з закінченням всіх строків відведених ст. 69 ГПК України для розгляду справи.

Тому подальше відкладення розгляду справи неможливе та є підставою для винесення Рішення по справі не зважаючи на неявку відповідача у судове засідання.

Витрати по сплаті держмита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу віднести за рахунок відповідача, згідно ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 44-49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.

Позов задовольнити повністю.

2.

Розірвати кредитний договір № 69 від 09.07.2007 року укладений між відкритим акціонерним товариством акціонерний банк „Укргазбанк” та товариством з обмеженою відповідальністю „Украгроінвест”.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Украгроінвест” (65012, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 15), код ЄДРПОУ 26417571, р/р 26003112856 в ОФ ВАТ АБ „Укргазбанк”, МФО 328759 на користь відкритого акціонерного товариства акціонерний банк „Укргазбанк” (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 39), код ЄДРПОУ 23697280, МФО 320478, рахунок № 373980112856.840 в ОФ ВАТ АБ „Укргазбанк”, МФО 328759, код ЄДРПОУ 20937097 заборгованість за Кредитним договором № 69 від 09.07.2007 року у загальній сумі 532264,56 доларів США, з яких: 500000 доларів США –заборгованість по кредиту, 26812,94 доларів США –заборгованість по процентам, 4262,30 доларів США –пеня за прострочку кредиту, 1189,32 доларів США –пеня за прострочку процентів, 25500 грн. державного мита та 118 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати у порядку ст. 116 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили у порядку передбаченому ст. 85 ГПК України.

Суддя Семенюк Г.В.