Ухвала суду № 2310524, 09.06.2008, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий по 1-ій інст. Йосипчук О.С. Справа № 22а-1571/08

Господарський суд Закарпатської обл. (№ 5/178-А) Рядок статзвіту № 35

Доповідач: Шавель Р.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2008 року м.Львів

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого - судді Шавеля Р.М.,

суддів Олендера І.Я. та Пліша М.А.,

при секретарі - Романишин О.Р.,

з участю осіб, які взяли участь у справі:

пред-ка позивача - Піца М.М., довіреність від 01.05.2008р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Ужгороді на постанову господарського суду Закарпатської обл. від 22.08.2007р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю /ТзОВ/ «Бердо» до Державної податкової інспекції /ДПІ/ у м.Ужгороді Закарпатської обл. про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

в с т а н о в и л а:

27.06.2007р. позивач ТзОВ «Бердо» звернувся до господарського суду з адміністративним позовом, в якому просить скасувати винесене ДПІ у м.Ужгороді податкове повідомлення-рішення № 0000662341/0 від 27.03.2007р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств в сумі 6500 грн., в тому числі 5000 грн. основного платежу та 1500 грн. штрафних санкцій; а також рішення ДПІ у м.Ужгороді № 15666/10/25-0 від 04.06.2007р., яким відмовлено у задоволенні скарги позивача (а.с.3-7).

Під час розгляду справи 05.07.2007р. позивач ТзОВ «Бердо» подав до господарського суду заяву про збільшення позовних вимог адміністративного позову, в якій просив скасувати винесене ДПІ у м.Ужгороді повторне податкове повідомлення-рішення № 0000662341/1 від 04.06.2007р. (а.с.54-55), однак збільшені вимоги позивача фактично судом прийняті не були і під час розгляду справи не розглядались, що засвідчується ухвалою суду від 19.07.2007р. про закінчення підготовчого провадження у адміністративній справі (а.с.62).

Постановою господарського суду Закарпатської обл. від 22.08.2007р. заявлений позов задоволено, визнано нечинним та скасовано винесене ДПІ у м.Ужгороді податкове повідомлення-рішення № 0000662341/0 від 27.03.2007р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств в сумі 6500 грн., в тому числі 5000 грн. основного платежу та 1500 грн. штрафних санкцій; а також рішення ДПІ у м.Ужгороді № 15666/10/25-0 від 04.06.2007р., яким відмовлено у задоволенні апеляційної скарги позивача (а.с.70-72).

Не погодившись із винесеним судовим рішенням, постанову господарського суду оскаржив відповідач ДПІ у м.Ужгороді, який покликаючись на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову господарського суду та прийняти нову постанову, якою в задоволенні заявленого позову відмовити.

Апелянт вказує, що наявні у позивача первині документи (договори, акти прийому-передачі) щодо отримання послуг від ПП ОСОБА_1містять лише назву послуг та їх вартість; при цьому в матеріалах справи відсутні документи про необхідність отримання підприємством вказаних послуг та їх використання у господарській діяльності товариства, а також докази про виконання саме вказаних послуг, при цьому в представлених документах не зазначаються дати надання послуг, конкретна вартість кожної з них. Оскільки вказані послуги фактично дублюють функції ОСОБА_2, яка також надає аналогічні послуги згідно договору підряду, то при розрахунку валових витрат ТзОВ «Бердо» відповідачем вказані витрати не враховані.

Із врахуванням наведеного, податковим органом зменшено позивачу валові витрати за ІІ квартал 2006 року на суму 20000 грн. і донараховано податок на прибуток підприємств за ІІ квартал 2006 року на суму 5000 грн. (а.с.74-76).

Заслухавши суддю-доповідача, заперечення представника позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до п.5.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 зазначеного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як встановлено судом першої інстанції, протягом 26.02.2007р.-19.03.2007р. ДПІ в м.Ужгороді проведено виїзну планову документальну перевірку ТзОВ «Бердо» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2005р. по 30.09.2006р., по результатам якої складено Акт перевірки № 728/23-0/33796698 від 21.03.2007р. (а.с.10-25).

Згідно вказаного Акта перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.5.1. ст.5, пп.5.3.9 п.5.3. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого донараховано податок на прибуток в сумі 5000 грн. за ІІ квартал 2006 року.

На підставі вищевказаного Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000662341/0 від 27.03.2007р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств в сумі 6500 грн., в тому числі 5000 грн. основного платежу та 1500 грн. штрафних санкцій (а.с.37).

По результатам апеляційного узгодження наведених податкових зобов'язань скарга позивача була залишена без задоволення, про що податковим органом прийнято рішення № 15666/10/25-0 від 04.06.2007р. (а.с.44-45), а також винесено повторне податкове повідомлення-рішення № 0000662341/1 від 04.06.2007р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток підприємств в сумі 6500 грн., в тому числі 5000 грн. основного платежу та 1500 грн. штрафних санкцій (а.с.53).

Підставою для донарахування податковим органом податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств і застосування фінансових (штрафних) санкцій слугувало те, що на підставі договору підряду № 1 від 01.06.2006р. позивачу надаються ОСОБА_2 бухгалтерські послуги із обробки і супроводження первинної бухгалтерської документації, складання та подання податкової, фінансової та статичної звітності (а.с.38, 39).

Окрім цього, позивач уклав договір № 1-05/2006 від 29.05.2006р., згідно якого ПП ОСОБА_1надає інформаційно-консультаційні послуги з питань організації і ведення бухгалтерського обліку на підприємстві позивача (а.с.40). Згідно Акту приймання-передачі від 30.06.2006р. вартість наданих послуг складає 20000 грн., яка повинна бути сплачена відповідно до умов п.4.1. названого договору (а.с.41).

Витрати на оплату вказаних послуг позивач відносив до валових витрат.

Покликаючись на відсутність документів, які б свідчили про необхідність отримання наведених послуг від ПП ОСОБА_1та їх використання у господарській діяльності, а також на факт дублювання цим підприємцем послуг ОСОБА_1, податковим органом зроблено висновок про те, що плата за послуги ПП ОСОБА_1не повинна відноситися до валових витрат товариства.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції вірно виходив з того, що представленими позивачем документами підтверджено факт отримання позивачем інформаційно-консультаційних послуг за договором № 1-05/2006 від 29.05.2006р., через що підставним є збільшення платником податків валових витрат на вартість вказаних послуг в охопленому перевіркою періоді.

Судом також зроблено висновок про те, що надані послуги стосуються позивача і мають відношення до його господарської діяльності; крім цього, надані по вищевказаних договорах послуги не є тотожними, оскільки згідно договору підряду № 1 від 01.06.2006р. здійснюється ведення бухгалтерського та податкового обліку протягом 2006-2007 років, а за умовами договору № 1-05/2006 від 29.05.2006р. надаються консультації з ведення бухгалтерського обліку протягом 2006 року.

Відповідач в акті податкової перевірки вказує на невідповідність акту прийому - здачі наданих послуг вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», а саме вказує на відсутність у акті прийому - здачі послуг зазначення змісту та обсягу господарської операції.

Однак, суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками відповідача, оскільки, Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» регулює відносини у сфері бухгалтерського, а не податкового обліку, і тому помилковим є визначення правомірності формування валових витрат позивача виключно на положеннях даного законодавчого акту.

Окрім цього, із матеріалів справи вбачається, що послуги ПП ОСОБА_1надавались позивачу переважно в усній формі. Достатнім доказом надання консультаційних послуг в усній формі є акт прийому-передачі таких послуг, в якому сторони визначили об'єм та підтвердили факт надання послуг.

Щодо підтвердження факту надання ПП ОСОБА_1послуг в усній формі, суд апеляційної інстанції вважає неправомірними вимоги відповідача про документальне підтвердження використання таких послуг у господарській діяльності позивача. Разом з тим, у платника податків відсутній обов'язок зберігати будь-які документи іншого характеру, підготовлені ПП ОСОБА_1в рамках виконання прийнятих на себе договірних зобов'язань, для представлення їх в подальшому відповідачу.

Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що відповідачем у справі не подано жодних доказів надання ПП ОСОБА_1послуг по договору № 1-05/2006 від 29.05.2006р., які б виходили поза межі господарської діяльності позивача.

Таким чином, позивач підставно відніс на збільшення валових витрат вартість послуг, отриманих від ПП ОСОБА_1по договору № 1-05/2006 від 29.05.2006р. про надання інформаційно-консультаційних послуг з питань організації і ведення бухгалтерського обліку, через що висновок податкового органу щодо застосування вимог ч.4 п.5.3.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» є невірним.

Звідси, заявлений позов у межах заявлених вимог є підставним та обґрунтованим, а тому підлягає до задоволення.

Оскільки судом першої інстанції не були розглянуті збільшені позовні вимоги ТзОВ «Бердо», то відносно таких вимог колегія суддів виходить з вимог ч.3 ст.195 КАС України, згідно якої суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції.

З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.94, ч.3 ст.160, ст.ст.195, 200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 254 КАС України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Ужгороді на постанову господарського суду Закарпатської області від 22.08.2007р. залишити без задоволення, а згадану постанову господарського суду - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: Шавель Р.М.

Судді: Олендер І.Я.

Пліш М.А.