Ухвала суду № 2303283, 30.09.2008, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

30.09.2008 Справа № 22-а-258/08

Попередня справа № 2-16/2739/08А (                     Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Щепанської О.А.,

суддів           Ілюхіної Г.П. , Санакоєвої М.А.                      секретар судового засідання                                        Шелемет'єва О.В. за участю представників сторін:

представника позивача: Костюкова Івана Миколайовича, довіреність №09/70 від 30.11.07, сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплиця";

представника відповідача: Зуєвої Оксани Василівни, довіреність № 425/9/10-0 від 26.02.07, Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим;

представника третьої особи: не з'явився, товариства з обмеженою відповідальністю "СНАГА" ,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Омельченко В.А. ) від 22.07.08 у справі №2-16/2739/08А (№22а-258/08),

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплиця" (11-км Московського шосе, Молодіжне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97501)           

до           Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим (вул. Бєлова 2, Мирне, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим, 97503)                               

3-тя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "СНАГА" (вул. Мальченко, 20 Сімферополь, 95491)

про визнання протиправним та скасування рішення,          

                                                            ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Автономної Республіки Крим від 22 липня 2008 року (суддя Омельченко В.А.) у справі №2-16/2739-2008А (№22а-258/08) задоволено позов сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплиця" до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим, 3-тя особа товариство з обмеженою відповідальністю "СНАГА" про визнання протиправним та скасування рішення.

Суд визнав незаконним та скасував рішення Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим №0000012200/0 від 21.02.2008 про застосування до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплиця" штрафних санкцій на суму 17571,74грн. на підставі статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Суд стягнув з державного бюджету України на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплиця" 03,40грн. судового збору.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Відповідач вважає, що пеня спірними рішеннями нарахована позивачу обґрунтовано та на підставі податкового та валютного законодавства. Зокрема вказує, що датою перетину товаром митного кордону України є дата завершення оформлення вантажно-митної декларації (в даному випадку відмітка митниці від 01.11.2007), а не дата відмітки митниці на інвойсі (07.08.2007), що і призвело до нарахування спірної пені.

Представник 3-ої особи - товариства з обмеженою відповідальністю "СНАГА" у судове засідання не з'явився, про причини неприбуття у судове засідання суд не повідомив. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до пункту 4 статті 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, розглянувши справу, судова колегія встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач - сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Кримтеплиця" звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим про визнання противоправним та скасування рішення Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим №0000012200/0 від 21.02.2008 про застосування до позивача штрафних санкцій на суму 17571,74грн. на підставі статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що в їх основу покладено помилковий висновок Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим відносно того, що датою перетину товаром митного кордону України слід вважати дату оформлення вантажної митної декларації - 01.11.2007, а не дату відбитку митниці на СМR (міжнародній транспортній накладній, інвойсі) - 07.08.2007, що призвело до неправильного обчислення передбаченого статтею 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" 90-денного терміну для поставки продукції.

Суд першої інстанції позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин і додержання норм матеріального та процесуального права при прийнятті судом першої інстанції постанови, судова колегія вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з представлених доказів в матеріалах справи, 12.02.2008 Державною податковою інспекцією в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим було проведено невиїзну позапланову документальну перевірку Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплиця" з питання дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності за контрактом від 04.06.2007 №40453/06/2007/UА, укладеним з фірмою "Кnauf Insulatijn s.r.o." (Словакія), під час якої, було встановлено порушення позивачем вимог статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" №185/94 від 23.09.1994 з наступними змінами і доповненнями, що виразилося у невчасному отриманні імпортного товару на суму 36.245,33 доларів США за зовнішньоекономічним контрактом від 04.06.2007 №40453/06/2007UА, з простроченням на 32 дні (з 01.10.2007 по 01.11.2007).

Отже, за наслідками акту перевірки відповідачем складено акт перевірки №175/23-01/04687229 від 12.02.2008, який було покладено в основу рішення №0000012200/0 від 21.02.2008 про застосування до позивача штрафних санкцій на суму 17571,74грн на підставі статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Не погодившись з цим, Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Кримтеплиця" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим про визнання противоправним та скасування рішення Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим №0000012200/0 від 21.02.2008 про застосування до позивача штрафних санкцій на суму 17571,74грн. на підставі статті 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті".

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплиця" є законними, обґрунтованими та підлягають задоволенню, з наступних підстав.

Як підтверджують докази в матеріалах справи, 04.06.2007 між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Кримтеплиця" (покупець) та фірмою "Кnauf Insulatijn s.r.o." (продавець) було укладено контракт №40453/06/2007/UА, відповідно до якого, продавець взяв на себе зобов'язання поставити позивачу матеріал Аgpoban - матеріал мінераловатний в блоках згідно додатку до контракту, загальна сума контракту 36245,33 доларів США на умовах DDU місто Сімферополі (а. с. 15).

Як свідчить платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металів від 02.07.2007, та виписка по особовим рахункам позивача за 02.07.2007, позивач, на виконання умов даного контракту, перерахував контрагенту 36.245,33 доларів США. Отже, граничний строк надходження оплаченого позивачем товару - 30.09.2007.

Штамп Чопської митниці на СМR - міжнародній транспортній накладній, інвойсі "Під митним контролем", свідчить про те, що фірма "Кnauf Insulatijn s.r.o." (Словакія) товар за контрактом ввезла до України 07.08.2007, а до місця призначення (місто Сімферополь) згідно штампу Кримської регіональної митниці "Під митним контролем" - 23.08.2007.

Штамп Кримської регіональної митниці на ВМД - вантажній митній декларації - від 01.11.2007.

Крім того, як свідчить акт перевірки, відповідач вважає, що датою перетину товаром митного кордону України є дата завершення оформлення вантажної митної декларації (в даному випадку відмітка митниці від 01.11.2007), а не дата відмітки митниці на інвойсі (07.08.2007), що і призвело до нарахування спірної пені.

За викладених обставин, апеляційна інстанції вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що вказані висновки Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим є безпідставними та не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, з огляду на наступне.

Згідно з статтею 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185/94 - ВР від 23.09.1994, виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Статтею 2 даного Закону встановлено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі якщо таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Відповідно до частини 1 статті 4 зазначеного Закону, порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Згідно з статтею 1 Закот України "Про зовнішньоекономічну діяльність" №959 від 16.04.1991, моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується або імпортується, від продавця до покупця.

Як визначено статтею 6 Митного кодексу України, межі митної території України є митним кордоном України. Митний кордон України збігається з державним кордоном України, за винятком меж території спеціальних митних зон. Межі території спеціальних митних зон становлять митний кордон України.

Отже, враховуючи вищевикладені положення законодавства, імпортний товар вважається таким, що надійшов на територію України з моменту перетину митного (державного) кордону України, а не з моменту оформлення ВМД.

Термін "момент перетину товаром митного кордону України" визначено Митним кодексом України.

Зокрема, пунктом 2 статті 1 цього Кодексу передбачено, що ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Також, пунктом 23 статті 1 Митного кодексу України передбачено, що "переміщення товарів через митний кордон України" визначається як ввезення товарів на митну територію України, вивезення товарів за межі митної території України або переміщенням їх митною територією України транзитом.

Відповідно до статті 43 Митного кодексу України, товари перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом.

У разі ввезення на митну територію України товарів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України і закінчується після здійснення у повному обсязі митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.

Момент перетину товаром митного кордону України також конкретизує поняття "Пропуск товарів через митний кордон України", яке означає дозвіл митного органу на переміщення товарів через митний кордон України з урахуванням заявленої мети такого переміщення після проведення митних процедур (пункт 35 статті 1 Митного кодексу України).

Як визначено статтею 70 Митного кодексу України, метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю, а також статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів. Митне оформлення здійснюється посадовими особами митного органу.

Отже, при цьому, суд першої інстанції зробивши висновок, виходив також з того, що вантажна митна декларація, згідно з Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 №574, є заявою, що містить відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби та мету їх переміщення через митний кордон України або про зміну митного режиму щодо цих товарів, а також інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування митних платежів, прийняття якої митницею для оформлення є процедурою попередньої перевірки відомостей, зазначених у ВМД, щодо відповідності до вимог, визначених у цьому Положенні, та наданих документів.

Тобто, оформлена вантажна митна декларація не є єдиним документом, виключно яким засвідчується факт та дата фактичного переміщення через митний кордон України товарів, а є документом, який є заявою, що містить відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби та мету їх переміщення через митний кордон України та засвідчує надання суб'єкту зовнішньоекономічної діяльності права на розміщення товарів у визначений митний режим (визначає статус товарів) і підтверджує, а не встановлює права та обов'язки зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних правових, фінансових, господарських та інших операцій.

Підставою для переміщення вантажу через митний кордон України в режимі імпорту є наявність товаросупровідного документа на вантаж. На цьому документі проставляється відбиток штампа "Під митним контролем" (імпорт), виписується провізна відомість у митницю повного митного оформлення, на ній проставляється штамп "Під митним контролем" (імпорт) і особиста номерна печатка (в'їзд) інспектора митниці на кордоні, через яку вантаж переміщувався.

У митницю повного оформлення, в зоні діяльності якої розміщується отримувач вантажу, подаються товаросупровідний документ, провізна відомість з відповідними відмітками пропускної митниці і ВМД на вантаж.

У графі "Д" ВМД проставляється відбиток штампа "Під митним контролем" (імпорт), дата якого фіксує момент прийняття вантажу, товаросупровідних документів і ВМД на нього до повного митного оформлення, після закінчення якого в графі "Д" ВМД і на товаросупровідних документах проставляється відтиск його особистої номерної печатки (в'їзд).

Наявність відбитків штампа "Під митним контролем" (імпорт) і особистої номерної печатки митниці повного митного оформлення на товаросупровідних документах і ВМД свідчить про випуск вантажу у вільне використання або переведення вантажу під інший митний режим, який дає право власнику вантажу використовувати його з метою, заявленою у ВМД.

Термін "пропуск через митний кордон України" означає дозвіл митниці на використання товарів та інших предметів на митній території України або за межами цієї території з метою, заявленою митниці (пункт 4 статті 15 Кодексу), а вільне використання передбачає розпорядження без митного контролю на митній території України або за її межами товарами та іншими предметами, пропущеними через митний кордон України (пункт 5 статті 15 Кодексу).

Перебування під митним контролем товарів неможливе без їх фактичного ввезення в Україну, і при цьому первинним є фактичне переміщення товарів через митний кордон України, підставою для якого в режимі імпорту є наявність на вантаж товаросупровідного документа, проставлення на якому відбитка штампа "Під митним контролем" (імпорт) з відповідною датою засвідчує факт і дату перетину митного кордону України.

Приймаючи до уваги вищевикладене, поняття "перетин товаром митного кордону України" та "пропуск через митний кордон України" не є тотожними, але такими, які є взаємопов'язаними й обов'язковими для врахування при вирішенні питання визначення дати імпорту.

Але при цьому слід зазначити, що, згідно з підпунктом 3.2 пункту З Порядку замовлення, видачі, зберігання, обліку та використання особистих митних забезпечень інспекторів, затвердженого наказом Держмитслужби від 17.11.1998 №723, штамп "Під митним контролем" має застережно-заборонний характер: означає, що вантаж або транспортний засіб взято під митний контроль, і будь-яке розпорядження ним (переміщення, перевезення, навантаження, розвантаження тощо) без дозволу митниці забороняється.

Відбиток штампа проставляється на СМR (міжнародна транспортна накладна), товаросупровідних документах, у тому числі тих, що підтверджують вартість та кількість вантажу, перевізних документах, вантажних маніфестах, інвойсах або на документах, що їх заміняють.

Водночас, згідно з підпунктом 3.6 пункту 3 Інструкції про порядок здійснення контролю й отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 №136, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.05.1999 за №338/3631, уповноважений банк знімає імпортну операцію резидента з контролю після пред'явлення останнім акта (іншого документа), що засвідчує поставку нерезидентом продукції, виконання робіт, отримання послуг, оплачених резидентом. У разі пред'явлення резидентом ВМД уповноважений банк знімає імпортну операцію з контролю лише після отримання реєстру ВМД від відповідного митного органу, згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 26.12.1995 №1044, тобто належним чином оформленої ВМД.

Вказана позиція відображена в Листі Державної податкової адміністрації №2868/7/23-5317 від 28.02.2002 "Щодо визначення дати імпорту товарів, що застосовується при проведенні перевірок дотримання вимог валютного законодавства", а також обумовлено, що для практичного застосування статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" №185/94 - ВР від 23.09.1994 датою імпорту слід вважати дату надходження товару на митну територію України, фактичного перетину ним митного контролю України, що підтверджується проставленням відбитку штампа на СМR, товаросупровідних документах, що означає початок перебування товару під митним контролем, але при обов'язковій наявності СМR, оформленої відповідно до вимог пункту 8 Положення про вантажну митну декларацію, яка засвідчує завершення митного контролю і надання митницею дозволу на розпорядження без митного контролю на митній території України або за її межами товарами, пропущеними через митний кордон України.

Зазначений лист є офіційним роз'ясненням Державної податкової адміністрації України положень законодавства з цього приводу, що відповідно до абзаців "г, д" підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" №2181-Ш від 21.12.2000 виключає відповідальність платника податків.

Так, в силу абзацу "д" даного пункту не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано).

Крім того, момент зняття банком імпортної операції з контролю поза межами 90 календарних днів з моменту здійснення резидентом авансового платежу при умові своєчасного виконання нерезидентом усіх своїх обов'язків згідно контракту, не є підставою для застосування до позивача штрафних санкцій передбачених Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185/94 - ВР від 23.09.1994.

Матеріали справи свідчать про те, що фактичний перетин митного кордону України відбувся 07.08.2007, що підтверджується відбитком Чопської митниці на СМR - міжнародній транспортній накладній, інвойсі "Під митним контролем", крім того продавець своєчасно виконав свої обов'язки по поставці товару згідно контракту у місто призначення (місто Сімферополь) в повному обсязі вже 23.08.2007 про що на інвойсі свідчить штамп Кримської регіональної митниці "Під митним контролем" з датою 23.08.2007, в зв'язку з чим, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що позивачем не було допущено прострочення на 32 дні (з 01.10.2007 по 01.11.2007), за що йому нарахована спірним рішенням пеня.

Згідно з частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, доказів того, що нарахування позивачу пені спірними рішеннями здійснено правильно та правомірно, Державною податковою інспекцією в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим суду не надано, а отже, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Кримтеплиця" є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

При викладених обставинах судова колегія Севастопольського апеляційного адміністративного суду вважає, що постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Омельченко В.А. ) від 22.07.08 у справі №2-16/2739/08А (№22а-258/08) було прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Омельченко В.А. ) від 22.07.08 у справі №2-16/2739/08А (№22а-258/08) підлягає залишенню без змін.

                    Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -                                        

                                                            УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Сімферопольському районі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

2.Постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Омельченко В.А. ) від 22.07.08 у справі №2-16/2739/08А (№22а-258/08) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя                                                            О.А.Щепанська

Судді                                                                                          Г.П.Ілюхіна

                                                                                          М.А.Санакоєва