Ухвала суду № 2267301, 21.07.2008, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

Головуючий 1 інстанції:

суддя Куяшко В.І.

Категорія: 41 Доповідач 2 інстанції:

суддя Мінаєва О.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2008 року№22-а-4631/08

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Філатов Ю.М.

Суддів - Мінаєва О.М., Водолажська Н.С.

при секретарі судового засідання - Житєньової Н.М.

за участю представників:

позивача Кучменко С.В.

відповідача Марченко О.О., Ярошенко О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ДПІ в м. Суми на постанову господарського суду Сумської області від 22 квітня 2008 року по справі № АС 8/47-08

за позовом ЗАТ «Технологія», м. Суми

до Державної податкової інспекції в м. Суми

про скасування рішення від 17.10.2007р. №0000922201/0/70415,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач - ЗАТ «Технологія» звернувся до суду з позовом про скасування рішення ДПІ в м. Суми №0000922201/0/70415 від 17.10.2007р. про застосування до позивача штрафних санкцій у сумі 24279,34 грн. за порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 року №185/94 ВР.

Постановою господарського суду Сумської області від 22 квітня 2008 року по справі № АС 8/47-08 адміністративний позов ЗАТ «Технологія» задоволено, скасовано рішення ДПІ в м. Суми №0000922201/0/70415 від 17.10.2007р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 24279,34 грн. до ЗАТ «Технологія» за порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 року №185/94 ВР.

Відповідач, Державна податкова інспекція в м. Суми,не погоджується з вказаною постановою господарського суду Сумської області, подав апеляційну скаргу, вважає висновок суду першої інстанції безпідставним та неправомірним. Апелянт вважає, що судом не повно і не всебічно зясовано обставини в адміністративній справі, що мають значення для справи, та зазначає, що судом першої інстанції при прийняті рішення по даній справі були порушені та невірно застосовані норми матеріального та процесуального права. Враховуючи наведене, відповідач просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Позивач подав письмове заперечення на апеляційну скаргу, в якому просить залишити постанову Сумської області від 22 квітня 2008 року по справі № АС 8/47-08без змін, а апеляційну скаргу ДПІ в с. Суми без задоволення.

Представники відповідача в судовому засіданні наполягали на задоволенні апеляційної скарги, посилаючись на обставини, викладені в ній.

Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення скарги та просив залишити без змін оскаржувану постанову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційної інстанції, переглядаючи судове рішення у даній справі в межах апеляційної скарги у відповідності до ч.1 ст. 195 КАС України, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, щона підставі акту від 05.10.2007р. за № 6559/235/14022407/98 про результати виїзної планової перевірки ЗАТ «Технологія» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006р. по 30.06.2007р. На підставі висновків акту перевірки в. о. заступника начальника ДПІ в м. Суми було прийняте рішення від 17.10.2007р. № 0000922201/0/70415 про застосування до ЗАТ „Технологія" штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 24279,34 грн. за порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Як вбачається з матеріалів справи, позивач оскаржив вказане рішення до ДПІ у м. Суми та ДПА у Сумській області. Рішенням ДПІ у м. Суми від 18.12.2007р. за №85510/10/25-013-1/552/67, та рішенням ДПА в Сумській області від 22.01.2008р. №973/10/25-005-01/1, прийнятими за результатами розгляду первинної та повторної скарги, залишено без змін рішення ДПІ в м. Суми від 17.10.2007р. № 0000922201/0/70415 про застосування до ЗАТ „Технологія" штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 24279,34 грн.

В акті перевірки від 05.10.2007р. за № 6559/235/14022407/98(а.с.8-14) зазначено, що станом на 14.09.2006 року ЗАТ „Технологія" був укладений зовнішньоекономічний контракт за № 321 з фірмою «Р.Е.С.РгоjесtЕпgіnеегіng+СоnsultingАG», Швейцарія, на постачання комплектної лінії для виробництва алюмінієвих ковпачків виробництва фірми "Маса ЕngineeringS.R.L.", Італія, загальною вартістю 894627,50 євро, на умовах постачання обладнання - FСА завод ви­робника м. Сан Квіріно (Порденоне), Італія, згідно з Правилами «ІНКОТЕРМС 2000». Згідно з умовами оплати за контрактом позивач платіжним дорученням №11 від 20.02.2007 року пе­рерахував на рахунок продавця (нерезидента) попередню оплату у сумі 498052,85 євро. Згід­но ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" та п.3.2. Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортни­ми та лізінговими операціями, затвердженої Постановою Правління НБУ від 24.03.1999 року № 136, відлік законодавчо встановленого строку розрахунків при імпортні банк починає з на­ступного календарного дня після дня здійснення авансового платежу на користь нерезидента. Таким чином, за Контрактом № 321 від 14.09.2006 року відлік законодавчо встановленого строку розрахунків починався з 21.02.2007 року та закінчувався 21 травня 2007 року. Облад­нання за контрактом було поставлене за міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) серії А № 023090 та розмитнене Сумською митницею 23.05.2007 року згідно ВМД №805000001/7/011958. При цьому, на митну територію України обладнання було ввезене 18 травня 2007 року, про що свідчить відмітка Чопської митниці на СМRсерії А № 023090.

09.12.2006 року позивачем був укладений зовнішньоекономічний контракт № 415 з фі­рмою «Р.Е.С.РгоjесtЕпgіnеегіng+СоnsultingАG», Швейцарія, на постачання обладнання типу NES/2 для тиснення та фрезування на алюмінієвих ковпачках виробництва фірми " Маса ЕngineeringS.R.L.", Італія, загальною вартістю 118465,00 євро, на умовах поставки - FСА завод виробника м. Сан Квіріно (Порденоне), Італія, відповідно до Правил «ІНКОТЕРМС 2000». Відповідно до умов оплати за контрактом, позивач платіжним дорученням № 11 від 19.02.2007 року перерахував на рахунок продавця (нерезидента) попередню оплату у сумі 65156,00 євро. Відлік законодавчо встановленого строку розрахунків за цим Контрактом по­чинався 20.02.2007 року, та закінчувався 20 травня 2007 року. Обладнання за контрактом бу­ло поставлене за міжнародною товарно-транспортною накладною (СМR) серії А № 023090 та розмитнене Сумською митницею 23.05.2007 року згідно ВМД №805000001/7/011955. При цьому, на митну територію України обладнання було ввезене 18 травня 2007 року, про що сві­дчить відмітка Чопської митниці на СМRсерії А № 023090.

Судом першої інстанції правомірно застосовано ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", якою встановлені вимо­ги, за якими імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поста­вки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення ава­нсового платежу на користь постачальника продукції, що імпортуються, потребують індивіду­альної ліцензії Національного банку України. При цьому, статтею 2 Закону визначено лише початок відліку 90-денного терміну при імпорті - "з моменту здійснення авансового платежу". Таке ж положення щодо початку відліку строку розрахунків при здійсненні резидентами ім­портних операцій міститься і в п.3.2. Інструкції НБУ від 24.03.1999 року № 136. Однак ні За­кон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", ні Інструкція НБУ № 136, не визначає, який саме юридичний факт має відбутися протягом 90 днів з моменту здійснення авансового платежу - ввезення товарів на митну територію України чи оформлен­ня вантажної митної декларації (ВМД) для випуску товарів у вільний обіг, яке здійснюється відповідним митним органом.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16 квітня 1991 року № 959-ХІІ моментом здійснення експорту (імпорту) є момент перети­ну товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця. Виходячи із законодавчого визначення моменту здійснення імпорту, та враховуючи, що обладнання за контрактами № 415 від 09.12.2006 року і № 321 від 14.09.2006 року було ввезене на митну територію України 18 травня 2007 року, під митний контроль Сумської митниці надійшло 21.05.2007р, тобто в межах законодавчо встановленого 90-денного строку проведення розрахунків у іноземній валюті, Господарським судом Сумської області був зроблений цілком обґрунтований нормами законодавства висновок про відсутність з боку позивача по­рушень Закону № 185/94-ВР при виконанні контрактів № 321 від 14.09.2006 року та № 415 від 09.12.2006 року, і як наслідок цього, - відсутність у ДПІ в м. Суми правових підстав для засто­сування до підприємства штрафних санкцій згідно ст. 4 Закону України "Про порядок здійс­нення розрахунків в іноземній валюті".

Суд першої інстанції обґрунтовано врахував той факт, що на день здійснення позивачем імпортних операцій на контрактами № 321 та № 415 діяло узагальнююче податкове роз'яснення щодо застосування ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", затверджене наказом ДПА України № 505 від 23.10.2002 року, яким зазначено: "Для практичного застосування статті 2 Закону України від 23.09.94 р. № 185/94-ВР "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" датою імпорту слід вважати дату надходження товару на митну територію України, фактичного перетину ним митного кордону України, що підтверджується поставленням відтиску штампу на СМR, товаросупроводжувальних документах та означає початок перебування товару під митним контролем, але при обов'язковій наявності ВМД типу ІМ-40, оформленої згідно вимог п. 8 Положення про вантажну митну декларацію, яке підтверджувало визначення моменту здійснення імпорту, нада­ного ст.1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність». ДПІ в м. Суми у своїй апе­ляційній скарзі зазначає, що його рішення про застосування до позивача штрафних санкцій не ґрунтувалося на вказаному вище податковому роз'ясненні. Однак, обов'язок податкового органу нижчого рівня керуватися узагальнюючими податковими роз'ясненнями, виданими подат­ковим органом вищого рівня, прямо передбачено нормами Закону України "Про порядок по­гашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фонда­ми" від 21 грудня 2000 року № 2181-III. Зокрема, підпунктом "д" пункту 4.4.2. Закону №2181-III визначено: "Не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому плат­нику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано)". Таким чином, ДПІ в м. Суми безпідставно були проігноровані вимоги законодавства, що є прямим порушенням обов'язків податкових органів, визначених Законом України „Про державну податкову службу в Україні" в редакції Закону України від 24 грудня 1993 року № 3813 - XII із змінами і доповненнями. В апеляційній скарзі відповідач посилається на лист ДПА України від 11.06.2007 року № 9433/7/22-6017, яким надано інше, ніж ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність", визначення дати імпорту. При прийнятті оскаржуваної відповідачем постанови першої інстанції було абсолютно обґрунтовано вказано на те, що вказа­ний лист не має, як ні сили нормативного акту згідно з вимогами Указу Президента України від 03 жовтня 1992 року № 493/92 „Про державну реєстрацію нормативно-правових актів мі­ністерств та інших органів виконавчої влади" із змінами і доповненнями, так не має і сили ре­гуляторного акту відповідно до положень Закону України „Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" від 11 вересня 2003 року № 1160 - IV. Цей лист не має і сили узагальнюючого податкового роз'яснення, так як не затверджений відповідним наказом ДПА України, та не оприлюднений, як того вимагають положення Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”і Постанови КМУ «Про затвердження Порядку надання податкових розяснень» від 16.05.2001р. №494. В судовому засіданні представник відповідача наполягав на існуванні у позивача порушення термінів розрахунків з посиланням на те, що ця інформація ним отримана від банківської установи, надавши судовій колегії копію листа Сумської обласної філії АКБ «Укрсоцбанку» від 01.06.2007р. за №18-79/114 та копію Інформації про порушення строків розрахунків Сумської обласної дирекції ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» №05-16/3066 від 04.06.07р. Дослідивши надані документи, судова колегія зазначає, що отримання від банків зазначеної інформації не є доказом встановленого порушення строків розрахунків за експортно-імпортними операціями, а лише підставою для проведення перевірки за даною інформацією. На підставі вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ДПІ м. Суми неправомірно винесла рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування судова колегія не знаходить. Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ДПІ в м. Суми залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Сумської області від 22 квітня 2008 року по справі № АС 8/47-08 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст виготовлено та підписано 28.07.2008р.

Головуючий Філатов Ю.М.

Суддів Мінаєва О.М.

Водолажська Н.С.