Постанова № 2267300, 01.07.2008, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

  01 липня 2008 рокум. Харків

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого  судді -                                       Бенедик А.П.

суддів:                                                               Шевцової Н.В., Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання      Маймуліної А.В.

представника позивача:                                 Краюшкіна .В.

представника відповідача:                             Проненко О.М.

представника відповідача:                             Юр»євої І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м.  Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргоюСпеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову  Харківського окружного адміністративного суду від 24.03.2008 року по справі№2а-2155/2008

за позовомЗакритого акціонерного товариства завод "Південкабель"

до           Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками                                                                                   

                    податків у м. Харкові

про             визнання частково недійсним рішення,

                                                                    ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Закрите акціонерне товариство завод «Південкабель», звернувся до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, в якому просить суд визнати частково недійсним рішення СДПІ ВПП у м. Харкові № 0000520852 від 30.11.07р. про нарахування пені у сумі 16300,72 грн. за порушення валютного законодавства по контрактах № 0106 від 01.06.07р. з фірмою МАГ, Австрія та № 2706 від 27.06.07р. з фірмою «NЕХТRОМ ОY», Фінляндія.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що рішення в частині нарахування пені по контрактах № 0106 від 01.06.07р. з фірмою МАГ, Австрія та № 2706 від 27.06.07р. з фірмою «NЕХТRОМ ОY», Фінляндія, є незаконним й необґрунтованим та підлягає скасуванню в цій частині, оскільки вважає, що відповідач помилково дійшов висновку про наявність прострочення 90-денного терміну імпорту товару, встановленого Законом України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185/94-ВР від 23.09.1994 року в редакції від 31.05.2007 року, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, по вказаним контрактам. Так, по контракту № 01106 від 01.06.07р. з фірмою МАГ, Австрія граничний термін надходження товару на митну територію України визначено 10.09.07р., товар надійшов на митну територію України і був взятий під митний контроль згідно СМR10.09.07р. Завершення оформлення вантажної митної декларації було здійснено 03.10.07р., тому відповідач зробив помилковий висновок, що імпорт товару відбувся не 10.09.07р., а 03.10.07р., тобто з простроченням у 22 дні.

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Справа№22-а-3949/2008                                                                               Головуючий 1 інстанції: Перцова Т.С.

Категорія: 41                                                                                                             Доповідач: Бенедик А.П.

             По контракту № 2706 від 27.06.07р. з фірмою «NЕХТRОМ ОY», Фінляндія граничний термін надходження товару на митну територію України визначено 13.09.07р., товар надійшов на митну територію України і був взятий під митний контроль згідно СМR26.08.07р., але завершення оформлення вантажно-митної декларації здійснено 24.09.07р.,тому відповідач зробив помилковий висновок, що імпорт товару відбувся не 26.08.07р.,а 24.09.07р., тобто з простроченням у 11 днів.

Представники відповідача, СДПІ ВПП у м. Харкові, заперечувалипроти позову, посилаючись на те,що датою здійснення імпорту є дата повного оформлення вантажної митної декларації. ВАТ завод «Південкабель» при здійсненні розрахунків в іноземній валюті по контрактах № 0106 від 01.06.07р. з фірмою МАГ, Австрія та № 2706 від 27.06.07р. з фірмою «NЕХТRОМ ОY», Фінляндія порушив вимоги ст.2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 року № 185/94-ВР в редакції від 31.05.2007 року, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин. Свої заперечення обґрунтовують з посиланням на ст.1 Закону України „Про зовнішньоекономічну діяльність", ст.2 Закону України „Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185/94-ВР від 23.09.1994 року в редакції від 31.05.2007 року, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, на ст. ст.1, 188, 212, 215 Митного кодексу України, Інструкцію „Про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями" із змінами та доповненнями, яка затверджена постановою Правління Національного банку України від 24 березня 1999 року № 136 та зареєстрована в Міністерстві юстиції України 28 травня 1999р. за № 338/3631.

             Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24.03.208 року адміністративний позов ЗАТ завод „Південкабель" задоволено. Визнано частково недійсним рішення СДПІ ВПП у м.Харкові № 0000520852 від 30.11.07 р. про нарахування   пені у сумі 16300,72 грн. за порушення   валютного законодавства по контрактах № 0106 від 01.06.07р. з фірмою МАГ, Австрія та № 2706 27.06.07р. з фірмою «NЕХТRОМ ОY», Фінляндія.

             Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з’ясування обставин справи, що мають значення для справи,прийняття до уваги недоведені обставини, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

             В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, щозавершення митного оформлення товарів за зовнішньоекономічними контрактами, відбулося після оформлення вантажно-митних декларацій;  знаходження поставлених товарів на території зони митного контролюне може вважатись завершенням імпортної операції (поставки товарів) в значенні Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», оскільки термін «імпортна операція», не зводиться лише до фізичного перетину товаром митного кордону України. Сам факт перетину товаром митного кордону не надає отримувачу права вільного розпорядження товаром до завершення всіх митних процедур, згідно задекларованого митного режиму, і не свідчить про належну поставку товару.

             Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

             Судом першої інстанції встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові проведена позапланова невиїзна перевірка ЗАТ завод „Південкабель" з питань дотримання вимог валютного законодавства по контрактах 0106 від 01.06.07р. з фірмою МАГ, Австрія та № 2706 від 27.06.07р. з фірмою «NЕХТRОМ ОY», Фінляндія за період з 27.03.2007р. по 30.09.2007р.

             За результатами позапланової невиїзної перевірки складено акт №3466/50-105/00214534 від 21.04.2007р.

             Згідно зазначеного акту виявлено порушення 90-денного строку, передбаченого ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185/94-ВР від 23.09.1994 року в редакції від 31.05.2007 року, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, яке полягало в тому, що ВАТ завод «Південкабель» на виконання умов по контракту № 01106 від 01.06.07р. з фірмою МАГ, Австрія сплатив кошти на користь нерезидента 12.06.2007р. в розмірі 24 930,41 євро. При цьому строк надходження імпортного товару в договорі визначено 10.09.2007р., але товар підприємство отримало згідно ВМД № 346 503 (ІМ-40) 03.10.2007р. на загальну суму 24 930,41 євро, що складає 177 856,91 грн., тобто з порушенням відстрочення поставки строком на 22 дня. Крім того, ВАТ завод «Південкабель» на виконання умов по контракту № 2706 від 27.06.07р. з фірмою «NЕХТRОМ ОY»,  Фінляндія сплатив кошти на користь нерезидента 15.06.2007р. в розмірі 19 455,02 євро. При цьому граничний строк надходження імпортного товару в договорі визначено 13.09.2007р., однак товар підприємство отримало згідно ВМД № 742 599 (ІМ-40) 24.09.2007р. на загальну суму 19 455,02 євро, що складає 138 028,41 грн., тобто, з порушенням відстрочення поставки строком на 11 днів.

             На підставі акту перевірки,  30.11.2007р. СДПІ ВПП у м.Харкові прийняла рішення № 0000520852 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій: пені у сфері ЗЕД в розмірі 18107,18 грн. Підставою для прийняття вказаного рішення зазначено ст.ст.2.4 і Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185/94-ВР від 23.09.1994 року в редакції від 31.05.2007 року, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, підпункт 11 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу в Україні".

             Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що датою імпорту є не дата оформлення ВМД, а дата фактичного перетину митного кордону. Оскільки комерційні інвойси за № 80720406 від 15.02.2007р., підтверджують, що товар перетнув митний кордон України 10.09.2007р., при контрольній даті 10.09.2007р., то по платіжному дорученню № 134 від 12.06.2007р. позивачем не допущено порушення термінів, передбачених ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185/94-ВР від 23.09.1994 року в редакції від 31.05.2007 року, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин. Комерційні інвойси за №№ 904119 від 21.08.2007р. свідчать, що товар перетнув митний кордон України 26.08.2007р. при контрольній даті 13.09.2007р., то по платіжному дорученню № 142 від 15.06.2007р. позивачем не допущено порушення термінів, передбачених ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" № 185/94-ВР від 23.09.1994 року в редакції від 31.05.2007 року, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин, тому рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові № 0000520852 від 30.11.07р. в частині нарахування пені у сумі 16300,72 грн. за порушення валютного законодавства по контрактах № 0106 від 01.06.07р. з фірмою МАГ, Австрія і № 2706 від 27.06.07р. з фірмою «NЕХТRОМ ОY»,  Фінляндія прийнято на підставі хибних висновків акту перевірки, які ґрунтуються на помилковому тлумаченні чинного законодавства.

             Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.

           Відповідно до ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортуються, потребують індивідуальної ліцензії НБУ. Порушення резидентами зазначеного строку тягне за собою, відповідно до ст. 4 цього Закону, нарахування пені у розмірі 0,3% від суми недоотриманої виручки (митної вартості недопоставленої продукції) за кожен день прострочення.

             Згідно пункту 3.1 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління НБУ від 24.03.1999 р. №136, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здіснення авансового платежу, потребують одержання ліцензії.

             Відповідно до п. 1.1 зазначеної вище Інструкції  здійснення поставки - це оформлення вантажної митної декларації (у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція, згідно із законодавством України, підлягає митному оформленню) або виконання нерезидентом усіх зобов’язань щодо поставки, покладених на нього за договором (в інших випадках).

             Згідно пункту 14 статті 1 Митного кодексу України митне оформлення –це  виконання митним органом дій (процедур), які пов’язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.

             Відповідно до Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997р. за №574 (далі Положення №574), вантажна митна декларація - це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

             Вантажна митна декларація, заповнена у звичайному порядку, це вантажна митна декларація з установленим обсягом даних, на підставі якої завершується митне оформлення товарів і транспортних засобів у заявлений митний режим.

             Вантажна митна декларація, заповнена у звичайному порядку, вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митниці, що здійснила митне оформлення товарів і транспортних засобів.

             Згідно пункту 3.3 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління НБУ від 24.03.1999 р. №136, банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з ввезенням її на територію України, якщо така продукція, згідно із законодавством України, підлягає митному оформленню, на підставі ВМД (типу ІМ-40 „Імпорт", ІМ-41 „Реімпорт", ІМ-72 „Магазин безмитної торгівлі", ІМ-75 „Відмова на користь держави", ІМ-76 „Знищення або руйнування") та за наявності інформації про цю операцію в реєстрі ВМД.

           Враховуючи викладене, при проведенні податковими органами перевірок імпортних операції, датою імпорту, у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція, згідно із законодавством України, підлягає митному оформленню, слід вважати дату завершення оформлення ВМД (типу ІМ-40 „Імпорт", ІМ-41 „Реімпорт", ІМ-72 „Магазин безмитної торгівлі", ІМ-75 „Відмова на користь держави", ІМ-76 "3нищення або руйнування").

           Отже, належним документом, що засвідчує юридичний факт поставки товару за імпортною операцією, є відповідна, належним чином оформлена, вантажна митна декларація.

             Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи позивача та висновки  суду першої інстанції про те, що знаходження поставленого товару в зоні митного контролю та наявність відмітки митниці про перетин товаром митного кордону України свідчать  про завершення імпортної операції, оскільки вони спростовуються наведеними вище обставинам та суперечать зазначеним нормам законодавства.

             Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення по справі порушено норми матеріального права та висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

             Керуючись ст. ст. 160, 195, п. 3ч.1 ст. 198, ч. 4 ст.202, ч.2 ст.205, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -       

                                                         ПОСТАНОВИЛА:

             Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові задовольнити.

             Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.03.2008 року по справі№2а-2155/2008 за позовом Закритого акціонерного товариства завод "Південкабель" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про визнання частково недійсним рішення- скасувати.

             Прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу,Закритому акціонерному товариству завод «Південкабель», в задоволенні його позовних вимог.

             Постанова набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

                       Головуючий                                                           А.П. Бенедик

                        Судді:                                                                       Н.В. Шевцова

                                                                                                          З.О. Кононенко

З ОРИГІНАЛОМ  ЗГІДНО: 

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду                                                                А.П. Бенедик