Постанова № 2267299, 03.06.2008, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

  03 червня 2008 рокум. Харків

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого  судді -                    Шевцової Н.В.

суддів:                                            Бенедик А.П.

                                                       Кононенко З.О.

за участю

секретаря судового засідання    Маймуліної А.В.

представника позивача:              Машкіної Л.А.

представника позивача:              Ямщик Л.І.

представника відповідача:          Марченко О.О.

представника відповідача:          Шахова О.Г.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м.  Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Суми на постанову господарського суду Сумської області від 11.03.2008 року по справі№ АС16/22-08 року 

за позовомВідкритого акціонерного товариства "SELMI"

до                Державної податкової інспекції в м. Суми

про              скасування рішень,

                                                                    ВСТАНОВИЛА:

          Позивач, ВАТ "SELMI", звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати податкові  повідомлення – рішення Державної податкової інспекції в м. Суми  від 21.09.2007р. № 0000822201/0/64179 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 59888,19 грн.; № 0000822201/1/64179 від 19.10.2007 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 59888,19 грн., посилаючись на дотримання у повному обсязі  вимог Закону України « Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23.09.1994р. №185/94 –ВР за контрактами №2006/06 від 20.09.2006 р. з фірмою «ВАLTIK Instruments» (Латвія), № 47-0601 від 04.01.2006 року з компанією «Crytur Ltd» (Чехія), № 47-0606 з компанією «JL Consult» (Німеччина), з компанією «КАРРА» (Німеччина) в частині дотримання граничного 90-денного строку з дати здійснення авансових платежів до фактичної дати отримання товарів, що підтверджується наданими вантажними митними деклараціями.              Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення  прийняті на підставі та в межах повноважень, відповідно до вимог чинного законодавства, тому відсутні підстави для визнання їх нечинними.

---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Справа№22-а-3858/2008                                                                         Головуючий 1 інстанції: Моїсеєнко В.М.

Категорія:    41                                                                                                  Доповідач: Бенедик А.П.

             Постановою господарського суду Сумської області від 11.03.2008 року позов Відкритого акціонерного товариства "SELMI" задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми  про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 21.09.2007р. № 0000822201/0/64179 в сумі 59888,19 грн. та податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми  про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.10.2007р. № 0000822201/1/64179 в сумі 59888,19 грн.

             Не погодившись з постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неповне з’ясування обставин справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

             В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, щозавершення митного оформлення товарів за зовнішньоекономічними контрактами, укладеними ВАТ "SELMI", відбулося після оформлення вантажно-митних декларацій типу IМ - 40, а знаходження товарів на митному ліцензійному складі в режимі «Митного складу» - не може вважатись завершенням імпортної операції (поставки товарів) в значенні Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», оскільки термін «імпортна операція», який вживається в цьому Законі, за своїм змістом є ширшим ніж поняття «імпорту», встановлене Законом України «Про зовнішньоенкономічну діяльність», і не зводиться лише до фізичного перетину товаром митного кордону України. Сам факт перетину товаром митного кордону не надає отримувачу права вільного розпорядження товаром до завершення всіх митних процедур, згідно задекларованого митного режиму.

             Позивач, ВАТ "SELMI" надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

             Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

             Судом першої інстанції встановлено, відповідачем здійснена невиїзна планова перевірка ВАТ "SELMI" з питань повернення валютних цінностей із-за меж України по окремим зовнішньоекономічним контрактам за період з 01.01.2007 року по 03.08.2007 року.

За результатами перевірки складено акт перевірки № 6001/220/04799336/ від 11.09.2007 року.

Згідно висновків акту перевірки встановлено порушення ВАТ "SELMI" вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94-ВР від 23.09.1994р., у зв’язку з чим, відповідно до ст.4 зазначеного Закону, з підприємства повинно бути стягнуто пеню у розмірі 0,3 відсотка від суми не одержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості У висновках Акту пеня розрахована у сумі 80 061грн.

             На підставі акту перевірки № 6001/220/04799336/ від 11.09.2007 року відповідачем прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000822201/0/64179 від 21.09.2007р. в сумі 59888,19;  № 0000822201/1/64179 від 19.10.2007 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 59888,19 грн., грн.;про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

             Не погоджуючись з вказаним актом перевірки та прийнятим рішенням позивач оскаржив їх в адміністративному порядку , 12.09.2007р. позивач направив відповідачу заперечення № 25/475 на акт перевірки та 02.10.2007р. позивач звернувся до відповідача зі скаргою № 25/505 .

             За результатами розгляду заперечень та скарги відповідач відмовив позивачеві в їх задоволенні.

             31.10.2007 року позивач звернувся з повторною скаргою на рішення зі скаргою № 25/558 до Державної податкової адміністрації в Сумській області, яка також залишена без задоволення.

             03.12.2007 року позивач оскаржив рішення відповідача  до Державної податкової адміністрації України скаргою № 25/590.

             Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ст.2  Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94-ВР від 23.09.1994р передбачає отримання від суб'єктів господарювання індивідуальної ліцензії Національного банку України в випадку, якщо операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту, здійснення авансового платежу. Однак, позивач не потребував отримання ліцензії НБУ ні по жодному із вказаних в акті перевірки контрактів, оскільки всі поставки здійснені без перевищення встановленого 90-денного строку, що підтверджується ванатажно -митними деклараціями, на яких стоять відповідні відмітки митних органів про дати надходження товарів за вказаними контрактами на митну територію України.

             Законодавством, яке врегульовує питання, пов'язані з переміщенням через митний кордон України товарів при здійсненні господарюючими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, є Митний кодекс України та Закони України з питань митної справи, валютного законодавства.

             Застосування відповідачем норм статті 4 Закону України від 23.09.1994 р. №185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» у разі порушення резидентами термінів розрахунків при виконання імпортних договорів, яке було затверджене наказом ДПА України від 23.10.2002 р. № 505, є помилковим, так як втратило чинність згідно з наказом ДПА України від 12.06.2007 р. № 353.

             При застосуванні ДПІ в м. Суми штрафних санкцій за оскаржуваними повідомленнями-рішеннями є неправомірним, так як відповідачем не враховано, що датою імпорту товарів є не дата оформлення вантажно-митної декларації, а дата перетину митного кордону України.

             Таким чином, суд дійшов до висновку, що податкові повідомлення-рішення № 0000822201/0/64179 від 21.09.2007р., № 0000822201/1/64179 від 19.10.2007 прийняті з порушенням вимог чинного законодавства, що є підставою для визнання їх неправомірними та скасування.

           Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.

           Відповідно до ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортуються, потребують індивідуальної ліцензії НБУ. Порушення резидентами зазначеного строку тягне за собою відповідно до ст. 4 цього Закону нарахування пені у розмірі 0,3% від суми недоотриманої виручки (митної вартості недопоставленої продукції) за кожен день прострочення.

           Згідно пункту 3.1 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління НБУ від 24.03.1999 р. №136 імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здіснення авансового платежу, потребують одержання ліцензії.

            Відповідно до п. 1.1 зазначеної вище Інструкції  здійснення поставки - це оформлення вантажної митної декларації (у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню) або виконання нерезидентом усіх зобов’язань щодо поставки, покладених на нього за договором (в інших випадках).

         Згідно пункту 14 статті 1 Митного кодексу України митне оформлення –це  виконання митним органом дій (процедур), які пов’язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.

          Відповідно до Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997р. за №574 (далі Положення №574) вантажна митна декларація - це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.

           Вантажна митна декларація, заповнена у звичайному порядку – це вантажна митна декларація з установленим обсягом даних, на підставі якої завершується митне оформлення товарів і транспортних засобів у заявлений митний режим.

           Вантажна митна декларація, заповнена у звичайному порядку, вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митниці, що здійснила митне оформлення товарів і транспортних засобів.

           Згідно пункту 3.3 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління НБУ від 24.03.1999 р. №136 банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з ввезенням її на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, на підставі ВМД (типу ІМ-40 „Імпорт", ІМ-41 „Реімпорт", ІМ-72 „Магазин безмитної торгівлі", ІМ-75 „Відмова на користь держави", ІМ-76 „Знищення або руйнування") та за наявності інформації про цю операцію в реєстрі ВМД.

           Враховуючи викладене, при проведенні податковими органами перевірок імпортних операції, датою імпорту, у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, слід вважати дату завершення оформлення ВМД (типу ІМ-40 „Імпорт", ІМ-41 „Реімпорт", ІМ-72 „Магазин безмитної торгівлі", ІМ-75 „Відмова на користь держави", ІМ-76 "3нищення або руйнування").

           Отже, належним документом, що засвідчує юридичний факт поставки товару за імпортною операцією, є відповідна належним чином оформлена вантажна митна декларація.

             Колегія суддів вважає необґрунтованими доводи позивача та висновки  суду першої інстанції про те, що знаходження поставленого товару на митному ліцензійному складі в режимі "Митного складу" свідчать про завершення імпортної операції, оскільки вони спростовуються наведеним вище та суперечать зазначеним нормам законодавства.

             Таким чином, колегія суддів, дійшла до висновку, що відповідачем обґрунтовано прийнято рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.           

             Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті рішення по справі порушено норми матеріального права та висновки суду не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.

         Керуючись ст.ст. 160, 195, ч. 4 ст. 198, п.3, п.4 ч. 1 ст.202, ч.2 ст.205, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

                                                                 ПОСТАНОВИЛА:

          Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Суми  задовольнити.

          Постанову господарського суду Сумської області від 11.03.2008 року по справі

№АС16/22-08 скасувати.

          Прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог Відкритого акціонерного товариства "SELMI" до Державної податкової інспекції в

м. Суми  про скасування податкових повідомлень – рішень Державної податкової інспекції в м. Суми  № 0000822201/0/64179 від 21.09.2007р. про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 59888,19 грн.; № 0000822201/1/64179 від 19.10.2007 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 59888,19 грн.

          Постанова набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий                        підпис                                    Н.В. Шевцова

                        Судді:                                    підпис                                    А.П. Бенедик

                                                                       підпис                                    З.О. Кононенко

З ОРИГІНАЛОМ  ЗГІДНО: 

Суддя

Харківського апеляційного

адміністративного суду                                                                              А.П. Бенедик