УКРАЇНА
Харківський апеляційний адміністративний суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"09" липня 2008 року м. Харків
Справа № 22-а-4683/08
Категорія: 41 Головуючий 1 інстанції: Перцова Т.С.
Доповідач: Калиновський В.А.
Колегія суддів у складі:
Головуючий суддя Бенедик А.П.,
Суддя Калиновський В.А., Суддя Кононенко З.О.
при секретарі Маймуліній А.В.
за участю представників:
представника позивача – Митіної Н.О.
представника відповідача – Бережного Р.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ДПІ у Ленінському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2008 року по справі№2а-3472/08
за позовом ТОВ «ХАРП Трейдинг»
до ДПІ у Ленінському районі м. Харкова
про скасування рішення про застосування штрафних санкцій, -
ВСТАНОВИЛА:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ХАРП Трейдинг»(надалі по тексту позивач, ТОВ «ХАРП Трейдинг») звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Харкова (надалі по тексту відповідач, ДПІ у Ленінському районі м. Харкова), в якому просило суд скасувати рішення ДПІ у Ленінському районі м. Харкова про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000312200/0 від 14.08.2007 року в частині 521,68 грн.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2008 року адміністративний позов ТОВ «ХАРП Трейдинг» до ДПІ у Ленінському районі м. Харкова про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій було задоволено.
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, відповідач просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови Інструкції №136 та ст.2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в редакції, яка діяла на момент спірних правовідносин, яким передбачено що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребує індивідуальної ліцензії НБУ. Порушення резидентами зазначеного 90-денного терміну тягне за собою, відповідно до ст. 4 цього Закону, нарахування пені у розмірі 0,3 % від суми недоотриманої виручки (митної вартості недопоставленої продукції) за кожен день прострочення.
Позивачем надані заперечення на апеляційну скаргу, в яких, він, посилаючись на ухвалення судом першої інстанції постанови з дотриманням норм процесуального права, просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції змінити, з урахуванням помилкового застосування норм матеріального права, а саме Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» та Митного Кодексу України.
Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Ленінському районі м. Харкова на підставі направлення № 578 від 25.07.2007р. була здійснена виїзна позапланова перевірка ТОВ „ХАРП Трейдинг» з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 01.04.2006р. по 30.06.2007р. За результатами перевірки складено акт перевірки № 1787/22-004/31150404 від 06.08.2007р.
Згідно висновків акту перевірки, перевіряючими було встановлено порушення ТОВ «ХАРП Трейдинг» 90-денного строку, передбаченого ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» № 185/94-ВР від 23.09.1994р. в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин; зроблено висновок, що відповідно ст.4 зазначеного Закону з підприємства повинно бути стягнуто пеню у розмірі 0,3% від суми не отриманої в строк імпортної продукції у сумі 6887,00 дол. США, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості.
На підставі акту перевірки за № 1787/22-004/31150404 від 06.08.2007р. прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за №0000312200/0 від 14.08.2007р. , яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем «пеня за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД» у розмірі 834,70 грн.
Позивач, не погодившись з вищенаведеним рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій в частині нарахування пені в розмірі 521, 68 грн., оскаржив його в порядку апеляційної процедури до ДПІ у Ленінському районі м. Харкова (скарга вих. № 2375 від 22.08.2007 р.), ДПА у Харківській області (скарга вих. № 2594 від 12.09.2007 р.) та ДПА України (скарга вих. № 3312 від 19.11.2007 р.). За результатами розгляду зазначених скарг, оскаржуване рішення залишилось без змін, а скарги позивача – без задоволення.
Судом також встановлено, що на виконання умов контракту № 04/156-07 від 11.01.2007 року, укладеного між позивачем та компанією «NINGBO HUANCHIIMP. & EXP. CO., LTD.» (КНР) на поставку підшипників, позивачем 25.01.2007 р. була здійснена передплата за товар у розмірі 6887,00 дол. США. При цьому граничний строк надходження імпортного товару, згідно Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, визначений у 90 днів, отже кінцева дата розрахунків в даному випадку – 25.04.2007 року.
Товар надійшов на митну територію України 28.04.2007 року (згідно відмітки Одеської митниці «під митним контролем»), про що свідчать матеріали справи і не заперечується представниками сторін. Розмитнення товару у відповідності до наведеної ВМД ІМ 40 № 342838 відбулося 10.05.2007 року на загальну суму 68870, 00 дол. США (Дт-281, Кт-632), отже товар надійшов з простроченням строку на умовах відстрочення поставки.
У зв’язку з затриманням поставки товару, позивач звернувся докомпанії «NINGBO HUANCHIIMP. & EXP. CO., LTD.» (КНР) з проханням повернути перераховані раніше авансові платежі з метою запобігання порушення ним законодавства в частині проведення розрахунків в іноземній валюті, внаслідок чого, авансовий платіж за товар, що надійшов на митну територію, повернуто позивачу 03.05.2007 року, тобто раніше, ніж зазначено оформлення ВМД в режимі ІМ 40 (10.05.2007 року).
Крім того, судом першої інстанції було встановлено, що позивач не заперечує проти того, що ним було допущено порушення 90-денного строку, передбаченого ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, але вважає, що при здійсненні розрахунків в іноземній валюті по вказаному контракту порушено термін в три дні, а не в вісім днів, як визначено відповідачем. За термін прострочення позивач добровільно сплатив пеню у розмірі 313,02 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 827 від 10.05.2007 року. Таким чином, спір по справі виник із-за різного тлумачення визначення дати імпорту товарів та пов’язаного з останньою терміну розрахунків в іноземній валюті, оскільки відповідач вважає датою імпорту – дату повернення авансового платежу (03.05.2007 року), а позивач датою розрахунків (отримання товару) – дату фактичного перетину митного кордону (28.04.2007 року).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що податковий орган при нарахуванні суми пені датою здійснення імпорту визначив 03.05.2007 року – дату повернення грошових коштів у сумі 6887, 00 дол. США, а не дату завершення оформлення ВМД у режимі ІМ 40 (10.05.2007), таким чином відповідач при нарахуванні пені, помилково пов’язавши повернення коштів – авансового платежу за поставку товару позивачу з датою імпорту товару, в порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», невірно визначив термін прострочення здійснення імпортної операції на умовах відстрочення поставки. Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що відстрочення поставки товарів з моменту здійснення позивачем авансового платежу при здійсненні ним імпортної операції за спірним контрактом відбулося з перевищенням встановленого ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, 90-денного терміну з простроченням в 15 календарних днів, а не в 8 днів, як встановлено відповідачем.
Проте, колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті", у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортуються, потребують індивідуальної ліцензії НБУ. Порушення резидентами зазначеного строку тягне за собою, відповідно до ст. 4 цього Закону нарахування пені у розмірі 0,3% від суми недоотриманої виручки (митної вартості недопоставленої продукції) за кожен день прострочення.
Згідно пункту 3.1 Інструкції №136, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу, потребують одержання ліцензії.
У зазначеній інструкції визначено поняття здійснення поставки - оформлення ВМД (у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція, згідно із законодавством України, підлягає митному оформленню) або виконання нерезидентом усіх зобов’язань щодо поставки, покладених на нього за договором (в інших випадках).
Згідно пункту 14 статті 1 Митного кодексу України, митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов’язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів.
Відповідно до Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997р. за №574 (далі Положення № 574), ВМД - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів та інших платежів.
ВМД, заповнена у звичайному порядку, - ВМД з установленим обсягом даних, на підставі якої завершується митне оформлення товарів і транспортних засобів у заявлений митний режим.
ВМД, заповнена у звичайному порядку, вважається оформленою за наявності на всіх її аркушах відбитка особистої номерної печатки посадової особи митниці, що здійснила митне оформлення товарів і транспортних засобів.
Згідно пункту 3.3 Інструкції №136 банк знімає з контролю операцію резидента в разі імпорту продукції з ввезенням її на територію України, якщо така продукція, згідно із законодавством України, підлягає митному оформленню, на підставі ВМД (типу ІМ-40 „Імпорт", ІМ-41 „Реімпорт", ІМ-72 „Магазин безмитної торгівлі", ІМ-75 „Відмова на користь держави", ІМ-76 „Знищення або руйнування") та за наявності інформації про цю операцію в реєстрі ВМД.
Крім того, згідно пункту 3.5 Інструкції № 136, у разі повернення резиденту коштів, що були перераховані на адресу нерезидента за імпортним договором, у зв’язку з тим, що взаємні зобов’язання за цим договором частково або повністю не виконані, резидент самостійно передає банку, який за дорученням резидента здійснив платіж на користь нерезидента, копії документів, які однозначно підтверджують повернення коштів.
Враховуючи викладене, при проведенні податковими органами перевірок імпортних операцій, датою імпорту, у випадку ввезення продукції на територію України, якщо така продукція згідно із законодавством України підлягає митному оформленню, слід вважати дату завершення оформлення ВМД (типу ІМ-40 „Імпорт", ІМ-41 „Реімпорт", ІМ-72 „Магазин безмитної торгівлі", ІМ-75 „Відмова на користь держави", ІМ-76 "3нищення або руйнування").
Колегія суддів зазначає, що у даному випадку повернення авансового платежу за товар, що надійшов на митну територію з простроченням термінів розрахунків, здійснено раніше, ніж закінчено оформлення ВМД в режимі ІМ-40, тому відповідачем для нарахування пені по ЗЕД була прийнята дата повернення грошових коштів, а не дата завершення оформлення ВМД у режимі ІМ-40.
Таким чином, колегія суддів, дійшла висновку, що відповідачем обґрунтовано прийнято рішення про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції, при прийнятті рішення по справі, порушено норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 160, 163, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ДПІ у Ленінському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2008 року по справі№2а-3472/08 – задовольнити.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 13.05.2008 року по справі№2а-3472/08 за позовом ТОВ «ХАРП Трейдинг» до ДПІ у Ленінському районі м. Харковапро скасування рішення про застосування штрафних санкцій – скасувати.
Прийняти нову постанову, якою відмовити ТОВ «ХАРП Трейдинг» в задоволенні його позовних вимог.
Постанова набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України
Головуючий (підпис) А.П. Бенедик
Судді: (підпис) В.А.Калиновський
(підпис) З.О.Кононенко
Повний текст постанови виготовлено та підписано 14.07.2008 року
ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ
Суддя
Харківського апеляційного
адміністративного суду В.А. Калиновський
Судове рішення № 2267304, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 09.07.2008. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 22-а-4683/08. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: