Постанова № 2267286, 26.06.2008, Харківський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-4444/08

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" червня2008р.                                                                                                                м. Харків

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді – Спірідонова М.О.

за участю секретаря  Свіргун О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова до  товариства з обмеженою відповідальністю «Харківські геоінформаційні системи» про зобов’язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд зобов’язати ТОВ «Харківські геоінформаційні системи» надати до ДПІ у Київському районі м. Харкова документи, які підтверджують факт надмірної сплати ПДВ його контрагентами по декларації за вересень, жовтень, листопад 2003 року; судові витрати покласти на відповідачів.

В обґрунтування позову вказано, що ТОВ "Харківські геоінформаційні системи" зареєстровано Виконкомом Харківської міської ради 07.08.2000р., свідоцтво про державну реєстрацію № 04059243Ю0019181 від 07.08.2000р. та знаходиться на податковому обліку в ДПІ з 09.11.2000р. за № 459. Підприємство зареєстровано як платник податку на додану вартість в ДПІ 30.12.2003 р.

ДПІ здійснює основну функцію, покладену на неї Законом України "Про державну податкову службу в Україні" - здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), оскільки жодним нормативно-правовим актом не встановлена заборона ДПІ витребувати документи, які підтверджують правомірність, повноту нарахування та справляння податків та зборів, в даному випадку правомірна сплата ПДВ.

20.10.2003 року ТОВ "Харківські геоінформаційні системи" надало до ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова декларацію з податку на додану вартість за вересень 2003 року, якою задекларована сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі -  549 742 грн.

20.11.2003 року ТОВ «Харківські геоінформаційні системи» надало до ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова декларацію з податку на додану вартості за жовтень 2003 року, якою задекларована сума ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню з бюджету у розмірі - 123 347 грн.

У зв’язку з цим, як зазначив позивач, ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова проведена перевірка дотримання  вимог податкового та валютного  законодавства від 21.11.2003 року №775/23-204 за період з 01.10.200 року по 01.10.2003 року, яким зменшена сума ПДВ., яка підлягає відшкодуванню з бюджету у розмірі 129619 грн. Пізніше, при переході на податковий облік до ДПІ у Київському районі м. Харкова ТОВ «Харківські геоінформаційні системи» надало до ДПІ уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2003 року, згідно якого сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню становить 191 104 грн.

У зв’язку з поданням вищезазначеної податкової звітності ДПІ у Київському районі м. Харкова проведено позапланову перевірку правильності визначення суми податку на додану вартість, яка задекларована до відшкодування з бюджету ТОВ «Харківські геоінформаційні системи» за період з 01.09.03 року по 30.09.03 року, про що складена довідка від 20.02.04 року № 23-30/881. За результатами перевірки ДНІ зазначено, що сума податку на додану вартість у розмірі 191104 грн. за вересень 2003 року призупинена до відшкодування з бюджету до отримання результатів зустрічних перевірок підприємств-постачальників по ланцюгу до виробника або імпортера.

Згідно з наказом ДПА України від 24.04.2003 року №196 "Щодо здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість юридичним особам" та наказом ДПА України підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ" від 18.08.06р. №350 при проведенні документальної перевірки платника податків, який заявив до відшкодування суму податку на додану вартість, необхідно організовувати проведення зустрічних перевірок (виробника або імпортера) цього платника податків з метою встановлення фактичних обставин здійснених операцій, у тому числі факту включення постачальниками сум ПДВ, які підлягають підтвердженню, до складу податкових зобов'язань у декларації з ПДВ за відповідний період.

Так, для встановлення та підтвердження господарських взаємовідносин ході позапланової документальної перевірки були направлені запити до органів державної податкової служби на проведення зустрічних перевірок контрагентів ТОВ  «Харківські  геоінформаційні  системи»  з  метою  підтвердження  сум податкового кредиту по декларації за вересень 2003 року.

Як вказав позивач, станом на теперішній час результати зустрічних перевірок контрагентів відповідача по справі до ДПІ не надходили. Таким чином, за результатами зустрічних перевірок встановлено, що сума, заявлена ТОВ "Харківські геоінформаційні системи" до відшкодування по декларації за вересень 2003 року не підтверджена у зв’язку з неможливістю встановити виробника товару по ланцюгу.

22.12.2003 року ТОВ «Харківські геоінформаційні системи» надало до ДПІ декларацію з податку на додану, вартість за листопад 2003 року, в які визначило суму ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з державного бюджету в розмірі - 104 591 грн.

У зв’язку з цим, ДПІ у Київському районі м. Харкова проведено позапланову перевірку правильності визначення суми податку на додану вартість, яка задекларована до відшкодування з бюджету ТОВ «Харківські геоінформаційні системи» за період з 01.11.2003 року по 30.11.2003 року, про що складена довідка від 31.12.2003 року № 5558/23-304. Вищезазначеною < довідкою зазначено, що сума податку на додану вартість у розмірі 104591 грн. за листопад 2003 року призупинена до відшкодування з бюджету до отримання результатів зустрічних перевірок підприємств - постачальників по ланцюгу до виробника або імпортера.

Згідно з наказом ДПА України від 24.04.2003 року №196 "Щодо здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість юридичним особам" та наказом ДПА України "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ"   від   18.08.06р.   №350   при   проведенні   документальної перевірки платника податків, який заявив до відшкодування суму податку на додану вартість, необхідно організовувати проведення зустрічних перевірок (виробника або імпортера) цього платника податків з метою встановлення фактичних обставин здійснених операцій, у тому числі факту включення постачальниками сум ПДВ, які підлягають підтвердженню, до складу податкових зобов'язань у декларації з ПДВ за відповідний період.

Так, для встановлення та підтвердження господарських взаємовідносин у ході позапланової документальної перевірки були направлені запити до органів державної податкової служби на проведення зустрічних перевірок контрагентів ТОВ «Харківські геоінформаційні системи» з метою підтвердження сум податкового кредиту по декларації за листопад 2003 року.

Як зазначив позивач, станом на теперішній час результати зустрічних перевірок контрагентів відповідача по справі до ДПІ не надходили.

Законом України «Про податок на додану вартість» встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету ПДВ та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту по ПДВ та відшкодування ПДВ за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку.

За змістом Закону України „Про ПДВ", право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті ПДВ, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку в ціні товару.

За таких обставин (не підтвердження сум податку, заявлених відповідачем до відшкодування з Державного бюджету за результатами зустрічних перевірок), на думку позивача, ДПІ позбавлена можливості з’ясувати всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності, які мають відношення до фактів, на підставі яких відповідачем заявлено відшкодування та не виконала основну функцію, яка покладена на її Державою.

В судове засідання представник ДПІ з’явився,  позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання з’явився та з позовними вимогами не погодився у повному обсязі з наступних підстав.

Як зазначив представник відповідача, позивач обґрунтовуючи свої позовні  вимоги посилається на ст. 67  Конституції України, ст. ст. 4, 9, 20 Закону України «Про систему оподаткування», ст. ст. 2, 8, 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Проти цих посилань відповідач не заперечує. Але наведені позивачем статті Законів жодним чином не покладають на відповідача обов'язку вчинити дії, що є предметом позовних вимог.

 Позивач  не згадує ч.2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Цій нормі Основного Закону України прямо суперечить твердження позивача про те, що, «оскільки жодним нормативно-правовим актом не встановлена заборона ДПІ витребувати документи, які підтверджують правомірність, повноту нарахування та справлення податків та зборів», то «направляючи до суду позовну заяву про витребування з відповідача документів, які підтверджують факт надмірної сплати ПДВ до бюджету, ДПІ здійснює основну функцію, покладену на неї Законом України «Про державну податкову службу в Україні».

Як зазначив представник відповідача, позивач, обґрунтовуючи покладення на відповідача обов'язку надати документи, посилається на наказ ДПА України від 24.04.2003  року № 196/ДСК  «Щодо  здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість  юридичним   особам»  та  наказ  ДПА  України  від   18.08.2006  року  №350   «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ». Це посилання є безпідставним виходячи з наступного.

Відповідно до Указу Президента України від 03.10.1992 року №493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю., і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації. Згідно п.4 Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 року №731, державній реєстрації  підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо в них є одна або більше норм, що:

а) зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи й законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України, встановлюють новий або змінюють, доповнюють чи скасовують організаційно-правовий механізм їх реалізації;

- б) мають міжвідомчий характер, тобто є обов'язковими для інших міністерств, органів виконавчої влади, органів господарського управління та контролю, а також підприємств, установ і організацій, що не входять до сфери управління органу, який видав нормативно-правовий акт.

Виходячи з того, що ці накази ДПА України не зареєстровані у визначеному законодавством порядку, а отже не є обов'язковими для відповідача, вони не можуть бути використані в обґрунтування покладення на відповідача будь-якого обов'язку. Про це йдеться й у довідці Вищого адміністративного суду України про вивчення та узагальнення судової практики Вищого адміністративного суду України про відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету (Надруковано: "Бюлетень законодавства і юридичної практики України", N12, 2006 р.).

Так, відповідач зазначив, що позивач, обґрунтовуючи свої вимоги, не наводить жодної законної підстави для проведення зустрічних перевірок контрагентів відповідача «з метою підтвердження сум податкового кредиту» по його деклараціям.

Порядком відшкодування ПДВ, визначеним Законом України «Про податок на додану вартість», у редакції, що діяла на час подання відповідачем декларацій за вересень, жовтень та листопад 2003 року, про які йдеться у позовній заяві, взагалі не було передбачено проведення будь-якої перевірки навіть самого платника податків, що заявив про відшкодування, не кажучи про його контрагентів.

Підпунктом 7.7.3. п.7.3. ст. 7 цього Закону було визначено, що у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації. Це рішення й було відображено відповідачем у деклараціях, про які йдеться у позовній заяві.

Чинна редакція вказаного Закону (пп. 7.7.5. п. 7.5. ст. 7) передбачає лише проведення документальної невиїзної перевірки (камеральної) заявлених у поданій платником податків декларації даних. Лише за наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Отже тільки самого платника, а не його контрагентів, і тільки за наявності достатніх підстав. Позивач не наводить у позовній заяві жодної достатньої підстави, більш того, взагалі жодної законної підстави. В Законі України «Про податок на додану вартість» не йдеться ні про які «ланцюги».

Як зазначив представник відповідача, позивач, заявляючи свої вимоги, не визначає що саме за «документи, які підтверджують факт надмірної сплати ПДВ» контрагентами відповідача, він просить зобов'язати відповідача надати. Він не наводить чіткий перелік таких документів. Не наводить тому, що законодавством не передбачений обов'язок платника податків надати такі документи податковому органу, їх перелік не визначений.

На думку відповідача, позивач просить суд прийняти рішення, яке взагалі неможливо буде виконати. Неможливо виконати тому, що він просить суд зобов'язати відповідача надати документи, яких відповідач взагалі не має та не повинен мати. Не має відповідач, на відміну від самого позивача, також жодної законної підстави витребувати від контрагентів документи,  що належать їм, а не відповідачу. Тому задоволення такого позову буде прямо суперечити ч.5 ст. 124 Конституції України, відповідно до якої судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Судом встановлено, що ТОВ "Харківські геоінформаційні системи" зареєстровано Виконкомом Харківської міської ради 07.08.2000р., свідоцтво про державну реєстрацію № 04059243Ю0019181 від 07.08.2000р. та знаходиться на податковому обліку в ДПІ з 09.11.2000р. за № 459. Підприємство зареєстровано як платник податку на додану вартість в ДПІ 30.12.2003 р.

20.10.2003 року ТОВ "Харківські геоінформаційні системи" надало до ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова декларацію з податку на додану вартість за вересень 2003 року, якою задекларована сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню у розмірі -  549 742 грн.

20.11.2003 року ТОВ «Харківські геоінформаційні системи» надало до ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова декларацію з податку на додану вартості за жовтень 2003 року, якою задекларована сума ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню з бюджету у розмірі - 123 347 грн.

ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова проведена перевірка дотримання  вимог податкового та валютного  законодавства від 21.11.2003 року №775/23-204 за період з 01.10.200 року по 01.10.2003 року, яким зменшена сума ПДВ., яка підлягає відшкодуванню з бюджету у розмірі 129619 грн. Пізніше, при переході на податковий облік до ДПІ у Київському районі м. Харкова ТОВ «Харківські геоінформаційні системи» надало до ДПІ уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2003 року, згідно якого сума, яка підлягає бюджетному відшкодуванню становить 191 104 грн.

  ДПІ у Київському районі м. Харкова проведено позапланову перевірку правильності визначення суми податку на додану вартість, яка задекларована до відшкодування з бюджету ТОВ «Харківські геоінформаційні системи» за період з 01.09.03 року по 30.09.03 року, про що складена довідка від 20.02.04 року № 23-30/881. За результатами перевірки ДПІ зазначено, що сума податку на додану вартість у розмірі 191104 грн. за вересень 2003 року призупинена до відшкодування з бюджету до отримання результатів зустрічних перевірок підприємств-постачальників по ланцюгу до виробника або імпортера.

Для встановлення та підтвердження господарських взаємовідносин у ході позапланової документальної перевірки були направлені запити до органів державної податкової служби на проведення зустрічних перевірок контрагентів ТОВ «Харківські геоінформаційні системи» з метою підтвердження сум податкового кредиту по декларації за листопад 2003 року.

Станом на теперішній час результати зустрічних перевірок контрагентів відповідача по справі до ДПІ не надходили.

 Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд  прийшов до висновку, що позов підлягає не задоволенню з наступних підстав.

 Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України,  органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" від 4 грудня 1990 року N 509-XII Органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Згідно п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий орган протягом ЗО днів, наступних за днем отримання податкової декларації, проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Пунктом 3 ч.6 ст.11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", передбачено право податкового органу проводити позапланову перевірку якщо виявлено недостовірність даних, що містяться у податковій декларації, поданій платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальне підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

У відповідності до ст. 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Виходячи з аналізу вище зазначених нормативно-правових актів, суд приходить до висновку, що жодним Законом України не передбачено право  одного платника податків контролювати показники податкової звітності щодо податку на додану вартість іншого платника податків,  а також надання будь яких документів контролюючим органам відносно свого контрагента які б підтверджували сплату податків і зборів цим контрагентом.

Крім цього суд зазначає,  що у разі невиконання контрагентом платника податків зобов'язань по сплаті податку до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на його відшкодування у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Що стосується вимог посилання позивача на не отримання ДПІ результатів зустрічних перевірок відповідно до наказу ДПА України  від 24.04.2003 року № 196 "Щодо здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість юридичним особам", то суд зазначає, що відповідно до Указу Президента України від 03.10.1992 року №493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади», з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю., і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.

Таким чином суд зазначає, наказ ДПА України  від 24.04.2003 року № 196 "Щодо здійснення ефективного контролю за правомірністю відшкодування з бюджету сум податку на додану вартість юридичним особам"  та "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування ПДВ"   від   18.08.06р. № 350, на які посилається позивач, не зареєстровані у  встановленому законодавством порядку, а тому не є підставою для зобов’язання  позивача вчинити певні дії які його не стосуються.

Керуючись  ст.ст. 4, 7, 86, ч.1 ст. 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -

                                                      ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні адміністративного позову Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова до  товариства з обмеженою відповідальністю «Харківські геоінформаційні системи» про зобов’язання вчинити певні дії – відмовити.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу – з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або у строк встановлений ч.5 ст.186 КАС України.

            Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови виготовлено 01.07.2008 року

Суддя                                                                                                М.О. Спірідонов