Постанова № 2267271, 09.09.2008, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ

 ОКРУЖНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД   

                                                                                  справа № 2-а-6285/08

                                                                                              категорія статобліку-24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

09 вересня 2008 року                                                                                      м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді                                                                             Чорної В.В.

при секретарі                                                                                      Бітенко Є.О.

за участі                                                

представника позивача                                                                     Патики А.В.

представника відповідача                                                                 Попова О.О.                                                                         

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропромсервіс» до Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради про визнання незаконними дій та зобов’язання вчинити певні дії, -

в с т а н о в и в :

09 липня 2008 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропромсервіс» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом.

В обґрунтування позовних вимог,  позивач зазначив, що відповідач -  КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», без законних підстав відмовив ТОВ «Дніпропромсервіс» в реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області, оскільки наявність судового рішення про визнання права власності на певне нерухоме майно, є підставою для реєстрації права власності  на це майно Державним реєстратором. У зв’язку з цим, просить визнати дії Державного реєстратора – КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» незаконними, та зобов’язати відповідача зареєструвати за ТОВ «Дніпропромсервіс» право власності на нерухомі об’єкти на підставі правовстановлюючого документу – судового рішення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити їх в повному обсязі. Пояснив, що рішення Господарського суду набрало законної сили, та є обов’язковим для виконання, в тому числі для Державного реєстратора.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, проти задоволення позову заперечував. Пояснив, що у реєстрації права власності на нерухоме майно товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпропромсервіс» було відмовлено з тих підстав, що на момент укладання договору купівлі-продажу цього майна між ЗАТ БМТ «Дніпрмістобуд» та ТОВ «Дніпропромсервіс», продавець -  ЗАТ БМТ «Дніпрмістобуд» - не був власником майна та не мав права їм розпоряджатися, а відповідно до ст. 4 Закону України «Про власність», відчуження майна може здійснювати тільки власник цього майна. Крім того, посилається на ненадання позивачем – ТОВ «Дніпропромсервіс», ряду документів: акту приймання-передачі до договору купівлі-продажу, довідку про включення позивача до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій, правовстановлюючого документу попереднього власника.  При цьому, пояснити, якими нормами права керувався відповідач при відмові в реєстрації права власності за наявності судового рішення, з підстав відсутності окремих документів, зазначених вище, представник відповідача пояснити суду не зміг.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та чинне законодавство, суд вважає, що позов підлягає задоволенню,  виходячи з наступного.

В березні 2008 р. позивач – ТОВ «Дніпропромсервіс», звернувся до КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради з замовленням на здійснення державної реєстрації права власності на будівлі і споруди, розташовані за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Адміральська, 71 (літ. А-1,а-склад матеріалів, загальною площею 91,7 кв.м.; літ. Б-2,б,б-1 – будівля ВГМ загальною площею 438,9 кв.м.;  літ. В-1 – будівля цеху мастик, загальною площею 139,9 кв.м.; Г-1 – склад площею 46,0 кв.м. Підставою для реєстрації за ним права власності на вказані об’єкти нерухомості, позивач зазначив рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26 квітня 2004 р. по справі № 7/102 про визнання за ТОВ «Дніпропромсервіс» права власності на ці об’єкти.

Як встановлено в судовому засіданні, рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2004 р. по справі № 7/102 набрало законної сили.

21 березня 2008 р. КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» листом за № 3410,  відмовило ТОВ «Дніпропромсервіс» у реєстрації за ним права власності на зазначені в рішенні суду об’єкти, обґрунтовуючи відмову п.3.3. Тимчасового положення «Про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно», затверджене наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07 лютого 2002 року,  та ст.4 Закону України «Про власність», а саме, тим, що  на момент укладання договору купівлі-продажу майна між ЗАТ БМТ «Дніпрмістобуд» та ТОВ «Дніпропромсервіс» від 24.07.2000 р., продавець -  ЗАТ БМТ «Дніпрмістобуд» - не був власником майна та не мав права їм розпоряджатися.

Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України №7/5 від 07.02.2002 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 р. № 157/6445, визначено перелік правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об’єкти нерухомого майна. В пункті 10 цього Переліку зазначені рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об’єкти нерухомого майна.

Відповідно до ч.4 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими для виконання на всій території України.

Таким чином, при наявності рішення Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 7/102 від 26.04.2004 р., яке набрало законної сили, і яким за  Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпропромсервіс» визнано право власності на будівлі та споруди, розташовані за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Адміральська, 71 за договором купівлі-продажу від 24.07.2000 р., відповідач не мав права відмовити позивачу в реєстрації права власності на зазначені в судовому рішенні об’єкти. Також, відповідач не мав права давати оцінку обставинам, встановленим судовим рішенням, яке набрало законної сили і є обов’язковим для виконання.

Відповідно до ч.4 ст. 8 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» N1952-IVвід 01.07.2004 р., державний реєстратор прав самостійний у прийнятті рішення про державну реєстрацію прав та про відмову в такій реєстрації і здійснює повноваження тільки відповідно до закону.

В судовому засіданні представник відповідача не зміг з посиланням на норми права обґрунтувати правомірність дій відповідача щодо відмови ТОВ «Дніпропромсервіс» в реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна на підставі судового рішення, яке набрало законної сили. Також, не зміг пояснити, якими нормативними актами передбачено необхідність витребування від особи, яка подала замовлення на реєстрацію права власності на підставі судового рішення, додатково таких документів, як: акт приймання-передачі до договору купівлі-продажу (який укладався ще до визнання права власності на ці ж об’єкти в судовому порядку), правовстановлюючий документ попереднього власника,  довідка про включення позивача до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій.

Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про незаконність дій КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради та необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 122, 160-162, 167  КАС України,  суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропромсервіс» до Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради – задовольнити.

Визнати дії Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради щодо відмови Товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпропромсервіс» в реєстрації права власності на будівлі та споруди, що розташовані за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Адміральська, 71, на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2004 р. – незаконними.

Зобов’язати Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради зареєструвати за Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпропромсервіс» (ЄДРПОУ 20206577) право власності на будівлі та споруди, що розташовані за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Адміральська, 71, на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2004 р. по справі № 7/102.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений 14.09.2008 р.

Суддя                                                                                                                            В.В.Чорна