Постанова № 2267277, 12.09.2008, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

                                                                 копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ  ОКРУЖНИЙ  АДМІНІСТРАТИВНИЙ  СУД

Категорія статобліку 41                                                                  Справа № 2-а-2343/08   

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

12 вересня 2008 року                          09-23                           м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді     Верба І.О.

при секретарі              Ромасько Є.В.

за участю представників 

позивача                        Заярська К.Ю., довіреність від 28.03.08 р. №02

відповідача                     Прошакова М.В,, довіреність від 06.06.08 р. №11692/9/10-045

                                      Седой О.І,, довіреність від 10.07.08 р. №15059/9/10-016

                                      Немченко К.І., довіреність від 14.01.08 р. №670/9/10-016

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за адміністративним позовомповного товариства «Ломбард «Онікс» Анохіна, Яценко», м. Дніпропетровськ

додержавної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська, м. Дніпропетровськ

провизнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в:

Повне товариство «Ломбард «Онікс» Анохіна, Яценко» звернулось із адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська з позовними вимогами про визнання протиправним та скасування рішення №0000862200 від 06.11.2007 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 74986,60 грн.

В обґрунтування позову зазначено наступне:

- товариство не перевищувало ліміт каси у розмірі 10000 грн., крім того згідно наказу керівника підприємства до додаткової угоди до договору банківського рахунку №6 від 01.11.2006 року до договору банківського рахунку, якою визначено ліміт каси у розмірі 30 000, 00 гривень, наказ № 7/1 від 01.11.2006 року, а також наказ № 10/1 від 01.01.2007 року;

 - в оскаржуваному рішенні було зроблено посилання на підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ, як на пункт, який встановлює граничний строк сплати штрафних (фінансових) санкцій, однак стаття 17 вказаного Закону України  не містить вказаного підпункту, крім того, пунктом 1.5 статті вказаного закону визначено, що штрафна санкція (штраф) – це плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового боргу зобов’язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється  з платника  податків у зв’язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами;

- законами України не встановлені штрафні (фінансові) санкції за перевищення господарюючими суб’єктами встановлених лімітів залишку готівки в касах та право органів державної податкової служби на застосування штрафних (фінансових) санкцій за такі порушення правил здійснення господарської діяльності. Указ Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” не є законом України,  із врахуванням статей 217, 238, 241 Господарського кодексу України відповідач, як орган державної влади, не мав права застосовувати передбачені цим указом та не передбачені законами України штрафні (фінансові) санкції.

Відповідач позов не визнав, навів наступні заперечення:

- позивач мав самостійно визначити порядок розрахунку ліміту каси головного підприємства та його відокремлених підрозділів та затвердити установлений ліміт каси внутрішніми наказами або розпорядженнями. При цьому, за рішенням керівника підприємства або уповноваженої ним особи при розрахунку ліміту необхідно було використовувати середньоденні надходження готівки до каси або її середньоденні надходження готівки до каси або її середньоденні видачі з каси;

- позивач повинен був дотримуватись ліміту який зазначений в наказі по товариству № 10/1 від 01.012007 р. та додатковій угоді від 01.08.2006 р. № 6 до договору про розрахунково - касове обслуговування від 01.01.2003 р. № 116858, а саме 10 000, 00 грн.;

- при перевірці первинних бухгалтерських документів (прибуткові та видаткові касові ордери), касових книг головного підприємства та відокремлених підрозділів встановлено, що позивач в порушенні вимог пунктів 2.8., 5.2., 5.3 та 5.4 Постанови Правління Національного банку України “Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України” від 15.12.2004 р. № 637, на протязі січня, лютого та березня 2007 р., з урахуванням пункту 5.10. Постанови № 637, перевищувало встановлений ліміт залишку готівки в касі на кінець робочого дня (10 000, 00 грн.), при цьому не здійснював здавання понадлімітних готівкових коштів до каси головного підприємства (при перевищені встановленого ліміту відокремленими підрозділами), або до каси банківської установи (при перевищені встановленого ліміту в цілому по товариству);

- посилання позивача на те, що указ не може застосовуватись, оскільки не є законом, не відповідає Конституції України, не може бути взято до уваги. Статтею 106 Конституції України встановлено, що Укази Президента України є обов’язковими до виконання на території України. Крім того, статтею 147 Конституції України передбачено, що вирішення питання про відповідальність тих чи інших нормативних актів Конституції України є виключно  компетенцією Конституційного суду України. Слід також визначити, що цей Указ Президента України є чинним, оскільки не був скасований в установленому порядку.

- наданні позивачем копії касових книг, не відповідають тим касовим книгам, які надавались під час перевірки. Дані розрахунку суми готівки в касі ПТ “Ломбард “Онікс” Анохіна, Яценко” також не відповідають ні висновкам перевірки, ні обґрунтуванням позовної заяви, і відповідно не стосуються предмету доказування. 

Проаналізувавши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що повне товариство «Ломбард «Онікс» Анохіна, Яценко» отримало свідоцтво про реєстрацію фінансової установи  від 09.12.04 р.

Згідно довідки про внесення інформації про відокремлений підрозділ ломбарду до Державного реєстру фінансових установ від 24.11.06 р., Держфінпослуг прийняла рішення від 07.11.06 р. №1109-д про внесення інформації до Держреєстру щодо:

- відділення №1 Повного товариства «Ломбард «Онікс» Анохіна, Яценко» м. Дніпропетровськ пр-т Кірова, 104/А;

- відділення №2 Повного товариства «Ломбард «Онікс» Анохіна, Яценко» м. Дніпропетровськ ж/м Красний Камінь, буд. 4;

- відділення №3 Повного товариства «Ломбард «Онікс» Анохіна, Яценко» м. Дніпропетровськ пр-т К.Марса, 100.

Державна податкової інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська провела планову перевірку за результатами якої складено Акт «Про результати виїзної планової перевірки повного товариства «Ломбард «Онікс» Анохіна, Яценко» (код ЄДРПОУ 25517543) з питань дотримання вимог податкового, валютного  та іншого законодавства України за податковий період з 01.04.04 р. по 21.03.07 р.» від 26.10.07 р. №1962/220/25517543.

Пунктом 3.3. акта перевірки встановлено, що повне товариство повинно було дотримуватись ліміту який зазначений в наказі по товариству №10/1 від 01.01.07 р. та додатковій угоді від 01.08.06 р. №6 до договору про розрахунково-касове обслуговування від 01.01.03 р. №116858, а саме 10 000 грн. При перевірці первинних бухгалтерських документів (прибуткові та видаткові касові ордери), касових книг головного підприємства та відокремлених підрозділів встановлено, що позивач в порушенні вимог пунктів 2.8., 5.2., 5.3 та 5.4 Постанови Правління Національного банку України “Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України” від 15.12.2004 р. № 637, на протязі січня, лютого та березня 2007 р., з урахуванням пункту 5.10. Постанови № 637, перевищувало встановлений ліміт залишку готівки в касі на кінець робочого дня (10 000, 00 грн.), при цьому не здійснював здавання понадлімітних готівкових коштів до каси головного підприємства (при перевищені встановленого ліміту відокремленими підрозділами), або до каси банківської установи (при перевищені встановленого ліміту в цілому по товариству). Згідно висновку акту перевірки, вказане порушення призвело до перевищення встановленого ліміту залишку готівки в касі головного підприємства та відокремлених підрозділів на кінець робочого дня на протязі січня, лютого, березня 2007 року та нарахуванню фінансових санкцій відповідно до вимог статті 1 Указу Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” від 12.06.95 р. №436/95 р. Розрахунок фінансових санкцій наведено в Додатку №5 до акта перевірки (а.с.20).

Додатком №5 до акту перевірки визначені періоди (дні) перевищення ліміту каси; встановленого ліміту каси; фактичні залишки готівки в касі; перевищення встановленого ліміту каси; розмір штрафу. Загальний розмір штрафу визначений у розмірі 74986, 60 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06 листопада 2007 року № 0000862200, яким визначено до сплати 74986, 60 грн.

Відповідно до договору про розрахунково – касове обслуговування від 01.01.2003 р. № 116858, який укладено між Кіровською філією КБ “Приватбанк” та ПТ “Онікс”, товариство самостійно визначає порядок розрахунку ліміту каси з урахуванням особливостей діяльності та режиму роботи, обсягу готівкових надходжень (видатків), строків здавання готівки тощо і на підставі зазначеного встановлює розмір ліміту каси. Відповідно до додатку 2 вказаного договору ліміт залишку готівки в касі СПД на кінець дня складає 1100, 00 грн., при цьому кошти, що вважаються понадлімітними повинні здаватися до банківської установи щодня, самостійно.

В подальшому, ліміт залишку готівки в касі СПД було збільшено до 10 000, 00 грн., про що Кіровською філією КБ “Приватбанк” та ПТ “Онікс” було укладено додаткову угоду від 01.08.2006 р. № 6 до договору від 01.01.2003 р. № 116858.

Наказом по товариству № 10/1 від 01.01.2007 р. встановлено ліміту каси сумі 10 000,00 грн., у тому числі по головному підприємству – 3 000,00 грн., по ломбарду № 1 – 4 000,00 грн., по ломбарду № 2 – 1 500,00 грн., та по ломбарду № 3 – 1 500,00 грн.

Додатковою угодою №6 від 01.11.06 р. до договору банківського рахунку в новій редакції викладено пункт 2.2.3. договору банківського рахунку  від 01.01.03 р. №116858, яким ліміт залишку готівку в касі встановлено в розмірі 30000 грн. Наказом по підприємству від 01.11.06 р. встановлено ліміті залишку грошових коштів по касі ломбард №1 у сумі 8000 грн., ломбард №2 у сумі 7000 грн., ломбард №3 у сумі 7000 грн., ліміт залишку по касі підприємства у сумі 8000 грн.

Встановлення визначених лімітів залишку готівки підтверджені також наказом по підприємству від 01.01.07 р. №10/1.

Постановою Правління Національного банку України “Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в України” від 15.12.2004 р. № 637 визначено, що небанківська фінансова установа – це юридична особа, яка відповідно до Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" надає одну чи кілька фінансових послуг та яка внесена до Державного реєстру фінансових установ в установленому законодавством України порядку. До небанківських фінансових установ належать кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг.

Відповідно до пункту 2.8. вказаного Положення підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб. Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно або через відповідні служби, яким згідно із законодавством України надано право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів.

Пунктами 5.1., 5.2., 5.3., 5.4. Положення встановлено, що строки здавання підприємствами готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках визначаються підприємством і встановлюються за погодженням з відповідним банком (у якому відкрито рахунок підприємства, на який зараховуються кошти) відповідно до таких вимог, зокрема, для підприємств, що розташовані в населених пунктах, де є банки, - щодня (у день надходження готівкової виручки (готівки) до їх кас). Установлені згідно із зазначеними вимогами строки здавання готівкової виручки (готівки) підприємствами узгоджуються з банком і визначаються в договорах банківського рахунку між підприємствами та банками. Якщо підприємство в окремі дні не має перевищення ліміту каси, то таке підприємство може в ці дні не здавати в установлені строки готівку.

Ліміт каси підприємства встановлюють на підставі розрахунку середньоденного надходження готівки до каси або її середньоденної видачі з каси, за рішенням керівника підприємства або уповноваженої ним особи. Кожне підприємство визначає ліміт каси з урахуванням режиму і специфіки його роботи, віддаленості від банку, обсягу касових оборотів (надходжень і видатків) за всіма рахунками, установлених строків здавання готівки, тривалості операційного часу банку, наявності домовленості підприємства з банком на інкасацію. Вищезазначені вимоги цього пункту не поширюються на небанківські фінансові установи та оператори поштового зв'язку. Небанківські фінансові установи самостійно визначають порядок розрахунку ліміту каси з урахуванням особливостей діяльності та режиму роботи цих установ, обсягу готівкових надходжень (видатків), строків здавання готівки тощо і на підставі зазначеного встановлюють розмір ліміту каси. 

У судовому засіданні оглянуто оригінали касових книг  - каси підприємства та трьох касових книг структурних підрозділів, оригінали прибуткових та видаткових ордерів. Їх копії долучені до матеріалів справи. За наданими позивачем копіями документів та порівняльною таблицею, позивач не допустив перевищення ліміту готівки у розмірі 10000 грн.

Відповідач заперечив проти вказаних доказів, визначив, що до перевірки подані інші книги та ордери. Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач пояснив, що він не має можливості підтвердити правильність складання додатку №5 до акту.

Відповідно до пункту 1.3. «Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 р. N 327, за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.  Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Пунктами 1.7., 2.3. вказаного Порядку встановлено, що факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

За кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:

- висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;

- у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;

- зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;

- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.

Актом перевірки від 26.10.07 р. №1962/220/25517543 відсутні посилання на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Поряд з цим, суд вважає доводи відповідача у заперечення на позов щодо надання позивачем суду інших касових книг, ніж тих, що надавались під час перевірки, не є підтвердженими відповідачем, який має довести правомірність прийнятого рішення, не перекладаючи обов’язок по доказуванню на позивача.

Крім того, на запит відповідача від 16.10.07 р. №17770/10/22-021 щодо надання документального підтвердження з питань встановлення ліміту готівки, позивач надав за період з 01.04.04 р. по 31.03.07 р. касові книги підприємства та відокремлених підрозділів, наказів по підприємству, договору на розрахунково-касове обслуговування.

Посилання позивача на те, що Указ Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки” не є законом України, та не має застосовуватись до спірних правовідносин, суд не вважає достатньо обґрунтованим.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що відповідач не надав доказів, правомірності винесення оскаржуваного рішення, що є підставою для задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов повного товариства «Ломбард «Онікс» Анохіна, Яценко» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 06 листопада 2007 року № 0000862200, винесене Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Дніпропетровська.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження відповідно статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України – з дня складення в повному обсязі, та подальшої подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                   (підпис)                                                                І.О. Верба

Постанову складено у повному обсязі 17.09.08 р.

З оригіналом згідно                                                                                                                         І.О.Верба

Постанова не набрала законної сили станом на 17.09.08 р.